Закон про мову: міфи і реальність

У соцмережах радикально налаштовані громадяни планують "вчити бабусь говорити українською" в маршрутках. А російськомовним користувачам в соцмережах нерідко говорять "Їдь до Росії". Обговорюємо, хто і коли тепер зобов'язаний говорити державною мовою.

Міфи, які ходять у суспільстві у зв'язку з мовним законом, розвінчує журналістка і блогер Ярослава Золотько у себе на Фейсбук-сторінці.

Міф 1. Усі зобов'язані говорити українською.

Ні, не так. Закон не регулює приватну сферу спілкування. У ньому є перелік посад, на яких необхідно при виконанні службових обов'язків говорити державною мовою - українською. Якщо коротко, то це держслужбовці, працівники правоохоронних органів, комунальних підприємств, у тому числі педагоги і медики. Водночас ніде не сказано, що покупець або клієнт зобов'язаний говорити українською. Закон не забороняє вам говорити російською, а відповідати вам можуть і українською. А можуть перейти і на російську (у разі прохання клієнта бізнес має на це право, в Законі прописано саме так). Але клієнта це ні до чого не зобов'язує.

Особисто я в побуті розмовляю російською - і продовжу, - пише журналістка.

Міф 2. Усі ЗМІ перейдуть на українську.

Так, але не зовсім. Ніхто не забороняє видавати ЗМІ російською за умови дублювання його українською. Тобто те, що ми зараз бачимо у багатьох ЗМІ, - російська і українська версії сайтів.

Міф 3. Порушників штрафуватиме поліція.

У Законі чітко сказано, що акт про порушення може скласти представник омбудсмена із захисту мови, а не поліція. І то штраф загрожує після офіційного попередження. Плюс постанову мовного омбудсмена можна буде оскаржити в суді.

Міф 4. У соцмережах має бути тільки українська.

Ні, не так. Про особисті соцмережі в Законі немає ні слова.

Отже, особисто я не збираюся перекладати свої сторінки у соцмережах українською, - пише журналістка.