Пошук
Як лікуються в Україні пацієнти від ускладнень коронавирусу
Читать на русском

Пацієнти, які важко перенесли COVID-19, можуть тривало час після хвороби відчувати нездужання і окремі симптоми.

Однак розраховувати на реабілітацію і санаторно-курортне лікування можуть не всі, пише Спільне.

Жодного аналізу за кошт держави, ніякого медикаменту – нічого. Після хвороби я почула по телевізору, що можна давати чеки й держава буде відшкодовувати грошима. Я розплачуюсь всюди картою. Довести покупки в аптеці я можу без проблем. Про це я запитала у своєї лікарки. Вона зробила круглі очі й сказала: «Ірино, у мене немає такої інформації», - розповідає Ірина, яка проживає у Києві та захворіла на коронавірус у жовтні.

Зараз жінка планує накопичити грошей, взяти відпустку й поїхати лікуватись до санаторію.

Поки що на це немає матеріальної можливості, тому що ковід — лікування й усі аналізи — обійшовся за цей місяць близько 8 тисяч гривень. І далі я продовжую пити недешеві таблетки, - зазначає вона.

На компенсацію від держави також не розраховує Олег.

У мене стан був близький до критичного, і тоді думати про те, щоб зберігати чеки... Тут була задача вижити, - каже чоловік.

Він захворів 21 вересня і не припускав, що його боротьба з хворобою буде йти 31 день.

24-го я потрапив до сімейного лікаря. Вона ставить неправильний діагноз. Пише мені трахеїт, притому сатурація (рівень кисню в крові – ред.) на той момент була 93, був кашель, температура. Але лікарка сказала: я не чую запалення. Я правдами-неправдами роблю собі КТ, і мені приходить діагноз — 70% легень уражено.

Олега довго не хотіли госпіталізувати, посилаючись, що його температура (38,3°) не підходить для госпіталізації, коли потрібно 38,5°. Коли температура нарешті піднялася, швидка допомога привезла його в сортувальну лікарню, де він пробув кілька днів. Потім Олег був у лікарні ковідного профілю, а після негативного тесту доліковував пневмонію, бронхіт і трахеїт в пульмонологічному відділенні третьої лікарні за місяць. При виписці ще було уражено 40% легень.

Лікарня взагалі не готова була мене зустрічати. Не було доплат для людей, не було грошей. Санітарки відмовлялися нас обслуговувати. Доводилося з боєм вибивати собі білизну, ліки купував за свій кошт. Лікарі від нас бігали, ховалися. Ніхто не хоче ризикувати життям, лікуючи ковід. Люди були не готові ні морально, ні матеріально. Як нам сказали сестри-господині, це був бунт — в лікарні вони бунтували, тому що в них не було ковідної доплати.

Зараз Олег відчуває себе на 70% від того, яким він був до хвороби. Його турбує бронхіт, і є підозра, що потрібно лікувати фіброз. На нього чекає тривале відновлення. Він звертається до приватного лікаря, а також також за свій рахунок пробув 10 днів у санаторії під Києвом. Один день коштував 1315 гривень. Там розробили свою програму для постковідних пацієнтів.

Так, це дорого, але я вважаю, що постковідна реабілітація повинна бути обов’язковою процедурою соцстраху. Всього я витратив тільки на ліки до 20 тисяч, а якщо брати з реабілітацією, то тисяч 50. Держава взагалі цього не розуміє, її це абсолютно не цікавить.

В той же час Ярослава Августинович, головна лікарка Васильківського районного центру первинної медико-санітарної допомоги, після коронавірусу проходить відновлення у санаторії в Закарпатській області.

Я вже два тижні тут і значно краще себе почуваю. Планую завершити реабілітацію на тиждень раніше, тому що заступники теж похворіли ковідом, мушу вертатись на роботу, бо нема кому зараз працювати.

Лікарка відчула жар на роботі 9 жовтня, здала ПЛР-тест у своїй лікарні, і він показав позитивний результат. Вона пішла на самоізоляцію. П’ять днів була висока температура, на третій день пропав нюх, смак і апетит.

На четвертий день відчула задуху. Мені зробили КТ і виявили двосторонню ковідну пневмонію. Я пішла на госпіталізацію. Почала падати сатурація, кисень був найнижче 80. На другий день мене під’єднали до кисневого концентратора, і я була на ньому 12 днів. Було дуже важко, я не могла дихати й говорити. За період лікування мені замінили 5 видів антибіотиків, було дуже багато гормональної терапії, кроворозріджувальних препаратів проти тромбозів.

На своєму досвіді лікарка переконує, наскільки важливе відновлення пацієнтів з наслідками COVID-19 в закладах санаторно-курортного лікування, профілакторіях або реабілітаційних центрах. Щоправда, не кожен пацієнт може собі це дозволити. Лікарка відзначає цікавий аспект: така реабілітація необхідна пацієнтам із соціально-економічної точки зору.

Мало того, що не вистачає робочих місць, так хворіє переважно працездатне населення. Ми втрачаємо працездатну людину мінімум на два місяці, а ті, хто, не дай Боже, мають супутню патологію з групи ризику, ще довше відновлюються. Дякувати Богу, що держава дала безоплатне лікування пацієнтів у профільних лікарнях, а от реабілітація однозначно також потрібна.

На межі можливого: як українські медики працюють в умовах COVID-19
Топ
Спецтема
(Не)доступне піклування держави

На межі можливого: як українські медики працюють в умовах COVID-19

12:12, 27.11.20
Як отримати путівку в дитячий санаторій і чому це стає складніше
Топ
Спецтема

Як отримати путівку в дитячий санаторій і чому це стає складніше

12:12, 18.09.20
Читайте також:

Коментарі