Вчителю математики відмовили у відстрочці через освіту: суд скасував рішення комісії

Про це пише «Судово-юридична газета».

Позивач працював вчителем математики в закладі загальної середньої освіти на 0,83 тарифної ставки за основним місцем роботи. У наданні відстрочки йому відмовили з мотивуванням, що його освіта не відповідає займаній посаді. Суд визнав таке рішення протиправним і зобов’язав надати відстрочку та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Суть справи

З 10 лютого 2026 року військовозобов’язаний працював за основним місцем роботи в Опорному закладі освіти «Новодмитрівський ліцей» Новодмитрівської сільської ради Золотоношського району Черкаської області. Наказом навчального закладу його було призначено на посаду вчителя математики на 0,83 тарифної ставки.

8 червня 2026 року він через електронний портал «Дія» подав запит на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та додав документи на підтвердження відповідного права.

Комісія, яка розглядала питання про надання відстрочки, протоколом від 12 червня 2026 року № 40 відмовила в її наданні. Причиною відмови було зазначено: «освіта не відповідає займаній посаді». Про прийняте рішення військовозобов’язаного повідомили як окремим повідомленням, так і через електронний портал «Дія».

Довідкою навчального закладу від 15 червня 2026 року було підтверджено, що позивач дійсно працює в цьому навчальному закладі.

Вважаючи рішення про відмову протиправним, військовозобов’язаний звернувся до адміністративного суду. Він просив визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом № 40 від 12 червня 2026 року, зобов’язати відповідача надати йому відстрочку відповідно до пункту 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та внести відомості про її надання до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Під час розгляду справи відповідач заперечував проти задоволення позову. Разом з тим у відзиві він вказав, що 1 липня 2026 року за результатами розгляду нової заяви від 26 червня 2026 року позивачеві нібито вже було надано відстрочку на тих самих підставах.

Суд, однак, встановив, що докази, які б підтверджували фактичне ухвалення такого рішення та надання відстрочки, до матеріалів справи не подано. Тому відповідне твердження відповідача суд не взяв до уваги.

Позиція та висновки суду

Суд виходив із того, що порядок надання військовозобов’язаним відстрочки від призову під час мобілізації визначений, зокрема, статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.

Пунктами 56 та 57 Порядку № 560 передбачено, що відстрочка надається військовозобов’язаним за наявності підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Комісія, яка розглядає питання про надання відстрочки, зобов’язана вивчити заяву та підтверджуючі документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, а за необхідності — отримати додаткову інформацію від державних органів або використати відомості з публічних електронних реєстрів.

За результатами розгляду документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову в наданні відстрочки. У разі відмови в протоколі мають бути зазначені причини такого рішення.

Вирішальне значення у цій справі суд надав вимогам додатка 5 до Порядку № 560.

Суд зазначив, що для педагогічних працівників закладів професійної передвищої освіти, професійної освіти та закладів загальної середньої освіти документом, що підтверджує право на відстрочку, є довідка навчального закладу про займану посаду за основним місцем роботи та про розмір частки ставки при оплаті праці.

При цьому Порядок № 560 у частині документів, необхідних для підтвердження права педагогічного працівника на відстрочку, не встановлює вимоги щодо підтвердження відповідності отриманої освіти займаній педагогічній посаді.

Суд встановив, що основним місцем роботи позивача є заклад загальної середньої освіти, а сам він працює вчителем математики на 0,83 тарифної ставки.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що рішення про відмову у наданні відстрочки на підставі «освіта не відповідає займаній посаді» було прийнято безпідставно, оскільки позивач подав вичерпний пакет документів, який підтверджував наявність у нього підстав для отримання відстрочки відповідно до пункту 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Окремо суд розглянув питання щодо належного способу захисту порушеного права.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України суд може зобов’язати суб’єкта владних повноважень ухвалити рішення на користь позивача, якщо виконано всі визначені законом умови і ухвалення такого рішення не передбачає можливості діяти на власний розсуд.

Суд також посилався на правову позицію Верховного Суду України у справі № 21-1465а15, згідно з якою спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і виключати необхідність повторного звернення особи до суду через подальші протиправні рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Аналогічні підходи викладені Верховним Судом у постановах від 16 травня 2019 року у справі № 826/17220/17 та від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18.

Суд наголосив, що адміністративний суд не обмежений у виборі способу відновлення порушеного права і повинен застосувати найефективніший спосіб захисту, що відповідає характеру конкретного порушення. Обов’язок суб’єкта владних повноважень ухвалити певне рішення не є втручанням у його дискреційні повноваження, якщо закон не залишає цьому органу можливості діяти на власний розсуд.

Суд також звернувся до положень статті 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод і практики Європейського суду з прав людини щодо ефективного засобу правового захисту.

Зокрема, суд зазначив, що засіб правового захисту має бути ефективним як з практичної, так і з правової точки зору, запобігати порушенню або його повторенню чи забезпечувати адекватне відшкодування за вже допущене порушення. Можливість використання засобу правового захисту не повинна бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади.

Крім того, дискреційні повноваження органів державної влади не можуть використовуватися довільно, а рішення, ухвалені в межах таких повноважень, мають підлягати ефективному судовому контролю.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту є не лише скасування спірного рішення, а й зобов’язання відповідача надати військовозобов’язаному відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Твердження відповідача про те, що комісія протоколом № 47 від 1 липня 2026 року вже погодила надання позивачеві відстрочки, суд не взяв до уваги, оскільки матеріали справи не містили доказів на підтвердження цієї обставини.

У результаті суд у справі № 580/6570/26 визнав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Рішення суду

Черкаський окружний адміністративний суд визнав протиправним і скасував рішення, оформлене протоколом № 40 від 12 червня 2026 року, яким військовозобов’язаному було відмовлено у наданні відстрочки.

Суд зобов’язав відповідача надати позивачеві відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та внести відомості про надання відстрочки до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Крім того, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача стягнуто 1 331,20 грн судового збору.

Підписуйтесь на наш канал на YouTube, щоб не пропустити нові відео на актуальну соціальну тематику. Відповідні новини читайте у розділі «Соціалка» на Соцпорталі. Приєднуйтесь до каналу «Що там із соціалкою» у Viber або у Telegram та до нашого пабліку у Facebook та Instagram. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGPT!