Учені засумнівалися в міфі, що тестостерон штовхає людей на ризик

Дослідники вважають, що ризиковану поведінку не можна пояснити одним гормоном. На неї впливають ситуація, особистий досвід, соціальне середовище, емоції, виховання і конкретний тип ризику.

Деталі

Тестостерон часто називають "гормоном ризику" і пов'язують з агресією, сміливістю, імпульсивністю та готовністю йти на небезпечні рішення. Особливо часто цим пояснюють відмінності між чоловіками та жінками: чоловіки в середньому мають вищий рівень тестостерону і в деяких ситуаціях справді частіше обирають ризик.

Але нове дослідження ставить під сумнів просту схему "більше тестостерону - більше ризику".

Автори провели метааналіз 52 досліджень, у яких загалом брали участь 17 340 осіб. У цих роботах тестостерон вимірювали різними способами: через кров, слину, введення гормону, а також непрямі показники, наприклад співвідношення довжини пальців, яке іноді використовують як маркер пренатального впливу гормонів.

Схильність до ризику теж оцінювали різними методами: через азартні завдання, лотерейні ігри, поведінкові тести та опитувальники особистості.

У підсумку дослідники не знайшли стійкого зв'язку між тестостероном і ризикованою поведінкою. Невеликий ефект з'являвся тільки в окремих типах завдань, наприклад у лотерейних іграх, але загалом картина не підтверджувала ідею, що гормон безпосередньо визначає готовність людини ризикувати.

Чому це важливо

Робота показує, що популярні пояснення людської поведінки через один біологічний фактор часто занадто прості.

Ризик - це не одне й те саме у всіх ситуаціях. Ризикнути грошима, поїхати надто швидко, розпочати новий бізнес, вступити в конфлікт або прийняти небезпечне політичне рішення - різні типи поведінки. Вони можуть залежати від різних мотивів та умов.

Дослідження також важливе для розмови про гендерні стереотипи. Якщо чоловіки в деяких ситуаціях частіше йдуть на ризик, це не можна автоматично пояснювати лише тестостероном. На поведінку можуть впливати очікування суспільства, виховання, норми мужності, досвід, соціальний тиск і конкретне середовище.

При цьому висновок не означає, що тестостерон взагалі не впливає на поведінку. Ідеться саме про те, що великий аналіз не підтвердив його роль як надійного й універсального пояснення схильності до ризику.

Бекграунд

Тестостерон - основний чоловічий статевий гормон, але він є й у жінок. Він бере участь у розвитку статевої системи, підтримці м'язової маси, щільності кісток, рівня енергії та інших фізіологічних процесів.

Інтерес до зв'язку тестостерону та ризику виник через те, що гормон справді пов'язаний із низкою біологічних і поведінкових процесів. Однак дані різних досліджень довго залишалися суперечливими: одні роботи знаходили зв'язок із ризикованістю, інші - ні, а деякі давали протилежні результати.

Новий метааналіз спробував зібрати цю картину воєдино. Його головний висновок: ризиковану поведінку краще розглядати через біопсихосоціальну модель, де біологія - лише одна частина складнішої системи.

Джерело

Дослідження Irene Sánchez Rodríguez і співавторів No relationship between testosterone and risk aversion: A meta-analytic review опубліковано в Neuroscience & Biobehavioral Reviews 2026 року. Автори проаналізували 52 дослідження за участю 17 340 осіб і не знайшли надійного зв'язку між рівнем тестостерону та схильністю до ризику.