У Піренеях знайшли доісторичний табір видобувачів міді

Печера Cova 338 розташована в долині Фрезер у східних Піренеях. Раніше вважалося, що доісторичні люди здебільшого проходили через високогірні райони ненадовго, а не використовували їх як важливі місця для господарської діяльності. Нова знахідка показує іншу картину: люди могли регулярно повертатися в цю печеру протягом тисяч років.

Деталі

Археологи розкопали ділянку площею близько 6 кв. м біля входу в печеру і виділили чотири шари. У двох середніх шарах вони знайшли 23 вогнища, а всередині них - безліч подрібнених і обпалених зелених мінеральних фрагментів. За попередньою оцінкою, це може бути малахіт - мінерал, багатий на мідь. Його могли нагрівати й обробляти для отримання міді.

Дослідники підкреслюють, що камені були обпалені не випадково. Багато зелених фрагментів мають сліди термічного впливу, тоді як інші матеріали в печері таких слідів не показують. Це вказує на навмисну обробку мінералу вогнем.

Радіовуглецевий аналіз показав, що вогнище з другого шару відноситься приблизно до періоду 3000 років тому, а вогнища з третього шару - до періоду приблизно 5500 - 4000 років тому. Це означає, що печеру використовували не один раз, а багаторазово, з великими перервами між відвідинами.

У третьому шарі також знайшли людські рештки - кістку пальця і молочний зуб, що належали щонайменше одній дитині близько 11 років. Поки даних недостатньо, щоб говорити про причину смерті або стверджувати, що обидві знахідки належали одній людині. Вчені припускають, що глибше в печері можуть бути поховання, але це ще належить перевірити.

Крім того, у другому шарі виявили дві прикраси: підвіску з мушлі та підвіску із зуба бурого ведмедя. Підвіска з раковини має паралелі на інших пам'ятках Каталонії, що може вказувати на культурні зв'язки між різними доісторичними спільнотами.

Чому це важливо

Знахідка змінює уявлення про те, як доісторичні люди використовували високогір'я. Печера Cova 338 показує, що гори могли бути не випадковим маршрутом, а місцем цілеспрямованої діяльності - видобутку, обробки мінералів, тимчасових стоянок і, можливо, ритуальних практик.

Якщо зелений мінерал остаточно підтвердять як малахіт, це буде одним із ранніх прикладів експлуатації мідьвмісних ресурсів у високогірному середовищі Європи. Автори дослідження називають Cova 338 безпрецедентною пам'яткою для Піренеїв і одним із найбільш ранніх високогірних контекстів видобутку мінералів у Європі.

Бекграунд

Малахіт - зелений мінерал, багатий на мідь. У доісторичних суспільствах він міг використовуватися і як сировина для прикрас або пігменту, і як джерело міді для ранньої металургії. У випадку Cova 338 ідентифікація мінералу поки що попередня: додаткові аналізи проводять фахівці Університету Гранади та Автономного університету Барселони.

Розкопки ще не завершені: археологи не досягли повної глибини відкладень і планують продовжити роботи. Тож майбутні знахідки можуть уточнити, як довго люди залишалися в печері, звідки приносили мінерал і чи була Cova 338 лише робочим табором або також місцем поховань.

Джерело

Дослідження Beyond 2000 meters, first evidence of intense prehistoric occupation in the Pyrenees опубліковано у Frontiers in Environmental Archaeology 2026 року. Автори вивчили високогірну печеру Cova 338, розташовану на висоті 2235 метрів, і описали осередки, зелені мінеральні фрагменти, прикраси та людські останки.