Трудовий кодекс можуть змінити: профспілки назвали норми, які погіршать захист працівників

Про це повідомляє «Новини.LIVE» з посиланням на Федерацію профспілок України (ФПУ).

Трудові відносини за згодою сторін

Як зазначають профспілки, влада представила документ як крок у напрямку належних умов праці, гнучкості трудових відносин та сучасного ринку праці, що відповідатиме нормам Європейського Союзу (ЄС).

Вони зазначають, що твердження про більшу договірність трудових відносин є правдивим лише наполовину. Там пояснили, що договірне регулювання може працювати добре лише тоді, коли сторони є рівними. Однак людина, яка шукає роботу, здебільшого не має права диктувати роботодавцю умови.

У тих питаннях, де чинний закон гарантує базовий захист, новий проєкт кодексу замінює його на «домовленість сторін», і в результаті програє працівник.

Форма зайнятості

Також автори ініціативи стверджують, що новий Кодекс надасть громадянам більше можливостей для поєднання роботи з сімейними обов’язками. Однак на практиці, порівняно з чинними нормами законодавства, проєкт скоротить перелік тих, хто зможе претендувати на більш гнучку форму зайнятості:

• скоротяться категорії працівників, які мають право вимагати роботу вдома/дистанційну роботу;
• зменшаться гарантії щодо залучення до нічних та понаднормових робіт, а також відряджень.

З огляду на це, ті, хто найбільше потребує гнучкості (батьки з маленькими дітьми, люди з інвалідністю, ті, хто доглядає за родичами), ризикують втратити нинішній захист.

Такий підхід дозволить компаніям швидше й простіше звільняти працівників.

Соціальний діалог

Також пропонується посилити роль соціального діалогу, однак на практиці проєкт дозволить роботодавцю ухвалювати локальні акти без узгодження з профспілками, а обов’язкове узгодження з профспілкою під час звільнення замінять формальними консультаціями.

Водночас чинна на сьогодні процедура ініціювання профспілкою звільнення керівника, який порушив трудове законодавство, буде скасована.

Відсутність прив’язки зарплати до норми

У Федерації погоджуються із заявленою урядом тезою про те, що зарплата є результатом праці, а не просто виплатою. Однак там стверджують, що проєкт досі не містить прив’язки мінімальної заробітної плати до середньої по сектору на рівні не нижче 50%, як того вимагає Директива ЄС 2022/2041.

Профспілки вважають, що слова про гідну оплату повинні бути підкріплені конкретною нормою, а не залишатися лише декларацією.

Скорочення тривалості відпустки

Також повідомляється, що можуть погіршитися соціальні гарантії у разі залучення до нічних та понаднормових робіт, надання соціальних відпусток, охорони праці жінок. Зокрема, у документі передбачено такі цифри:

• скорочення соціальної відпустки з 10 до 7 днів (та з 17 до 10 днів за певних підстав);
• збільшення дозволених понаднормових робіт до 180–250 годин на рік замість нинішніх 120;
• розширення категорій працівників, яких залучатимуть до нічних та понаднормових робіт, а також до відряджень виключно з ініціативи роботодавця — замість чинної вимоги отримувати їхню згоду.

Влада наголосила, що працівники, роботодавці та держава мають бути рівноправними сторонами діалогу, а профспілки — мати реальний важіль впливу на трудову політику. Однак у ФПУ вважають, що насправді це не відповідає дійсності.

Хоча в Мінекономіки назвали проєкт результатом майже дворічної спільної роботи з профспілками, роботодавцями та міжнародними партнерами, проте принципові позиції в новій редакції №16010 так і не були враховані.

Також уряд повторно подав проєкт до ВРУ за спеціальною процедурою, що застосовується в умовах воєнного стану — тобто без повноцінної згоди з профспілками.

Підписуйтесь на наш канал на YouTube, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Відповідні новини читайте у розділі «Соціалка» на Соцпорталі. Приєднуйтесь до каналу «Що там із соціалкою» у Viber або в Telegram та до нашого пабліку у Facebook та Instagram. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGPT!