Студентська практика в Україні зміниться: коли роботодавці будуть зобов’язані платити практикантам

Нові правила, затверджені урядовою постановою № 1071, можуть суттєво змінити звичний підхід до стажистів, пише «Судово-юридична газета».

Якщо студент фактично працює, у роботодавця з’являється значно більше обов’язків: від оплати виконаної роботи та забезпечення засобами індивідуального захисту до належного оформлення наставництва. Окремі правила передбачені й для дорослих здобувачів освіти, а інформація про проходження практики має інтегруватися з державними базами даних. Для кадровиків це означає одне: старі шаблони договорів і звичні процедури доведеться переглядати.

Майже 30 років професійна освіта функціонувала за правилами, які давно не відповідали реаліям ринку. Практику здобувачів освіти регулювала ще постанова Кабміну № 992 від 1999 року.

Постановою № 1071 старі правила скасовано, а натомість запроваджено новий Порядок практичної підготовки. Він чіткіше визначає права та обов’язки студентів, навчальних закладів і роботодавців та встановлює єдині правила проходження практики на підприємствах та у ФОП.

Запровадження студентського контракту

Новий Порядок змінює сам підхід до практики. Відтепер вона поділяється на виробниче навчання — коли здобувач набуває базових професійних навичок, та виробничу практику — коли вже відпрацьовує їх безпосередньо на майбутньому робочому місці.

Головна зміна — студентський трудовий договір. Якщо під час практики студент фактично виконує трудові функції на підприємстві, з ним мають укласти такий договір. Тобто практикант отримує статус, права та гарантії, передбачені трудовим законодавством. Протягом семи календарних днів роботодавець також повинен передати примірник договору навчальному закладу.

І ще один важливий момент: порядок забороняє використовувати працю здобувачів професійної освіти для будь-яких цілей, не передбачених освітньою програмою та загальним договором між навчальним закладом і підприємством.

Договірна база та нові правила для бізнесу

Тепер практика — не на словах, а за умовами договору. Навчальний заклад і підприємство повинні укласти договір за зразком МОН. Максимальний строк — п’ять років, тож користуватися цим безстроково не вийде.

Є й чіткий дедлайн для бізнесу: на запит навчального закладу підприємство має відповісти протягом 30 календарних днів — повідомити, чи може прийняти претендентів і на яких умовах. Якщо відповіді немає або надійшла відмова — вважається, що підприємство не має можливості організувати практику в цей період.

Якщо знайти партнера серед роботодавців не вдалося, навчальний заклад має забезпечити практичну підготовку самостійно — у майстернях, лабораторіях, навчально-практичних центрах або на полігонах.

Оплата, безпека та наставники

А ось тут для бізнесу починається найцікавіше. Якщо претендент просто навчається — виробниче навчання може бути безкоштовним. Але якщо він реально працює, виконує трудові функції або надає послуги — за це мають платити. Причому винагорода виплачується безпосередньо претенденту на підставі студентського трудового договору.

На підприємстві також повинні забезпечити безпечні умови праці, оформити наказ про закріплення претендентів за робочими місцями та призначити наставника з числа досвідчених працівників. Тобто роботодавець отримує не просто стажиста, а конкретний перелік обов’язків, який потрібно правильно оформити та виконати.

Що ще повинен забезпечити роботодавець

Практиканта потрібно не просто допустити до роботи, а забезпечити всім необхідним. За рахунок підприємства — спецодяг, взуття та засоби індивідуального захисту. Також роботодавець повинен надати доступ до майстерень, лабораторій та необхідної документації, вести облік виконаної роботи, виплатити належну винагороду та надати характеристику за результатами практики.

За необхідності підприємство може організувати підвезення студентів, компенсувати проїзд та забезпечити житлово-побутові умови.

Окремо врегульовано роботу наставника. Працівникові, який навчає практиканта на виробництві, роботодавець може встановлювати щомісячну доплату на весь період практики. Її розмір визначається внутрішніми правилами підприємства.

Інклюзивність та гнучкі формати

Нові правила передбачають рівний доступ до практики та недопущення дискримінації. Для претендентів з інвалідністю, ветеранів та осіб з особливими освітніми потребами мають створюватися необхідні умови та, за потреби, забезпечуватися розумне пристосування робочого місця.

Тривалість практики та робочого дня визначається освітньою програмою та трудовим законодавством з урахуванням віку претендента. Тобто неповнолітніх практикантів не можна навантажувати понад встановлені норми.

Після практики претендент подає звіт, а навчальний заклад, за наявності технічної можливості, вносить його та характеристику роботодавця до державної інформаційної системи. Якщо програма не виконана або результат виявився незадовільним, практику можна пройти повторно.

Для повнолітніх претендентів правила значно гнучкіші. Практику можна організувати ввечері, у вихідні або за індивідуальним графіком. Під час перепідготовки чи підвищення кваліфікації її також можна проходити за основним місцем роботи.

Що це означає для бізнесу

Постанова № 1071 впорядковує стажування у вигляді прозорих правил взаємодії між навчальним закладом, працівником та роботодавцем. Якщо людина реально працює — її працю потрібно оформити та оплатити. Якщо підприємство бере на себе навчання — воно відповідає за безпеку, наставництво та умови праці.

Для бізнесу це додаткові витрати та бюрократія. Але водночас — можливість готувати майбутніх працівників під власні потреби та фактично перевіряти співпрацю ще до працевлаштування.

Підписуйтесь на наш канал на YouTube, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Відповідні новини читайте у розділі «Соціалка» на Соцпорталі. Приєднуйтесь до каналу «Що там із соціалкою» у Viber або в Telegram та до нашого пабліку у Facebook та Instagram. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGPT!