Пошук

Що треба знати про діджиталізацію музеїв

Все більше і більше цифрового контенту з'являється на сайтах музеїв
Читать на русском

Сьогодні ми живемо у світі інформаційних технологій, і діджиталізація контенту одна з передових функцій, що відкриває перед нами спектр нових можливостей у мистецтві та науці. Візуалізація даних - це чудовий спосіб відсвяткувати наші улюблені витвори мистецтва, а також виявити зв’язки та ідеї, які раніше були невидимі. Пандемія COVID-19 змусила музеї переглянути свою стратегію з переважно фізичного досвіду на онлайн. Попри те, що цифрові колекції існували задовго до появи коронавірусу, все більше і більше цифрового контенту з'являється на сайтах музеїв.

Надання доступу до колекцій та даних музею в Інтернеті - це одне, а от створення унікального кураторського досвіду - зовсім інше. На жаль, музеї часто застосовують підхід фізичної виставки, і використовують подібну структуру, щоб висловити її в Інтернеті. Музеї повинні запитати себе, які цифрові інструменти можна використовувати для показу своєї колекції, шукаючи рамки та історії за межами списку, заснованого на зображеннях, або за замовчуванням виставкового формату. Цифрова сфера має достатньо унікальних атрибутів, щоб їх можна було розглядати окремо.

Так, у березні 2020, світ побачив перший Віртуальний Музей Мистецтв (Virtual Online Museum of Art, VOMA) - інтерактивний музей, створений британськими художниками та розробниками з США. Вони використали віртуальну реальність, комп'ютерну графіку та інші технології. Відвідувачі можуть абсолютно безкоштовно побачити тут експонати з відомих світових музеїв: роботи Моне і Караваджо, арт-об'єкти музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку, творення Боша, Мікеланджело і практично усіх представників кожної з епох.

Музеї Нідерландів запустили сайт Van Gogh Worldwide з картинами одного з головних художників країн Вінсента Ван Гога. В онлайн-архіві зібрано близько 1000 малюнків, ескізів і полотен постімпрессіоніста. За допомогою цього порталу можна дізнатися історію виникнення та технічну інформацію робіт художника, наприклад, розмір картин, кількість реставрацій та характер пошкоджень.

Відтепер ви можете відвідати Лувр та Музей Орсе у Парижі, Музей Гуггенхайма у Нью Йорку, Британський музей у Лондоні та багато інших світових галерей не виходячи з дому, просто в один клік.

Приємно і те, що українське мистецтво також крокує в ногу з часом. Так команда українських митців на чолі з Валерієм Коршуновим, створила першу у світі віртуальну виставку, присвячену темі Чорнобиля - ARTEFACT:CHOrnobyl 34. Тут представлені понад 100 митців з України, включаючи роботи Івана Марчука, Марії Примаченко та Арсена Савадова. Експонати створені за допомогою технологій VR та AR, лазерних та відеоінсталяцій, нейроінтерфейсної технології та параметричної архітектури. Всі експонати представлені окремими віртуальним просторами зі своїм настроєм та контекстом, зануритись у які можна з будь-якої точки світу просто з браузера комп’ютера чи смартфона, а для максимального занурення потрібно надягнути VR-шолом.

Вперше виставку презентували на одинадцятому фестивалі медіа-арту MADATAC в Іспанії при підтримці Українського культурного фонду. Виставка призначена для перегляду як в Інтернеті, так і в VR-шоломах. Після карантину її планують паралельно будувати й в “фізичному”, реальному просторі.

Проєкт ARTEFACT завдяки новим технологіям сучасного мистецтва привертає увагу до соціально важливих тем на прикладі проблематики Чорнобиля, та працює над переосмисленням трагедії Чорнобиля в нашому минулому. Проєкт розглядає аварію на ЧАЕС не лише як найбільшу техногенну катастрофу світу, але як інформаційну – наповнену дезінформацією, фейками та радянською пропагандою. Аварія на ЧАЕС є показовим кейсом інформаційної катастрофи в рамках однієї країни, яка може мати наслідки для всього світу.

За допомогою діджиталізації, галереї можуть залучати значно більше відвідувачів ніж будь-коли. Також це дозволить їм краще розуміти аудиторію та знати, яким каналам користувачі віддають перевагу, щоб забезпечити цікавий медіаконтент. Після завершення роботи з оцифрування колекцій з’являється лабораторія чи майданчик можливостей, залежно від вашої точки зору. Даними можна маніпулювати, фільтрувати та, зрештою, використовувати їх для розповіді історій. Це досвід, який походить від цифрових колекцій і написаний мовою Інтернету.

Перевага інтерактивних музейних додатків полягає в тому, що вони унікальні для цифрової сфери. Яскравий приклад - додаток Британського музею «The Museum of the World». Впроваджуючи стандартну хронологічну нитку розповіді, цей інтерактивний додаток дозволяє користувачеві зануритися в часі за допомогою миші або трекпада, натискати на елементи, які відкривають мультимедійну сторінку з описом, картою розглянутої області, аудіо, об'єктів тощо. Попри те, що весь досвід може нагадувати структуру виставок, він зроблений мовою Інтернету з мультимедійними функціями, яких не вистачає на стандартній виставці.

Оцифрувавши колекції та зробивши у відкритому доступі, з’явиться більше ініціатив, таких як Експерименти з Google та LABS від Бібліотеки Конгресу, що призведе до унікальних, кураторських цифрових вражень від мистецтва.

А тим часом, першу віртуальну виставку Чорнобиля створив в Україні проєкт ARTEAFACT за підтримки Українського культурного фонду.

Її можна подивитись не тільки у VR-шоломах, а й просто зі звичайного браузера на сайті — artefact.live!

Понад 100 українських митців працювало над виставкою ARTEFACT: CHOrnobyl, більш ніж 50 експонатів представлені у новоствореному віртуальному просторі Чорнобиля.

Переходь за посиланням, щоб подивитись: http://artefact.live

Читайте також:

Коментарі