Що робити вчителям і школярам під час тривог, пояснили в Міністерстві освіти

Міністерство освіти і науки України розробило методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану.

Кожен навчальний заклад має визначати формат навчання з урахуванням власних умов і можливостей, наявності та місткості укриття, інфраструктури та готовності організувати дистанційне навчання.

При цьому школа має заздалегідь затвердити можливі сценарії та алгоритм переходу між ними залежно від зміни ситуації з безпекою, – йдеться в повідомленні.

«Важливо надати школам не одну жорстку інструкцію на всі випадки, а зрозумілі інструменти, щоб вони могли знайти найкраще рішення для своїх умов. Зберігаючи головний баланс: безпека завжди на першому місці, але ми робимо все для збереження якості освіти», — зазначив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.

Як організовується навчальний процес?

Керівник школи організовує освітній процес, визначає базову та альтернативні моделі й затверджує практичний алгоритм переходу між ними.

Такий алгоритм має бути підготовлений заздалегідь. Він має враховувати сценарії зміни ситуації з безпекою, тривалих тривог, проблем з електропостачанням або зв’язком, а також інші обставини, які можуть впливати на можливість навчатися очно, — йдеться в повідомленні.

Школа має оцінити власні можливості

Перший крок — визначити можливість забезпечити безпечне та безперервне очне навчання.

Зокрема, необхідно оцінити:

• місткість та можливості укриття;
• кількість учнів та працівників, яких школа може безпечно розмістити;
• можливість тривалого перебування у сховищі;
• наявність електроенергії, опалення, води та інших необхідних комунікацій;
• резервні джерела живлення;
• доступ до інтернету та зв’язку;
• готовність педагогів та учнів до дистанційного навчання;
• можливість організувати навчання із залученням інших освітніх просторів громади.

При цьому загальна кількість людей, які одночасно перебувають у школі, не може перевищувати місткості укриття. Якщо укриття використовується не тільки для перебування під час тривоги, а й як простір для навчання, школа також має враховувати фактичну кількість обладнаних навчальних місць, – зазначає Міносвіти.

Не одна модель, а кілька готових сценаріїв

На основі оцінки власних можливостей школа визначає базову модель навчання та альтернативні сценарії, між якими можна переходити залежно від ситуації з безпекою.

Серед можливих моделей:

Очне навчання з переходом до укриття під час тривоги. Оптимальна модель для ситуацій, коли тривоги є короткими або поодинокими. Після відбиття тривоги учні та вчителі можуть повернутися до занять.

Очне навчання з використанням укриття як освітнього простору. Якщо тривоги часті або тривалі, укриття може бути підготовлено для продовження навчання: з місцями для учнів, робочим місцем вчителя, освітленням, електроживленням і, за можливості, інтернетом.

Поєднання очного та дистанційного навчання. Якщо школа не може безпечно прийняти всіх учнів одночасно, навчання можна організувати за ротацією — для різних груп у різні дні, тижні, зміни або за іншим графіком.

Дистанційне навчання. Такий формат застосовується, якщо безпечне прибуття або перебування учнів у школі неможливе або цього вимагає ситуація з безпекою.

Що відбувається під час повітряної тривоги?

Повітряна тривога не означає автоматичного припинення освітнього процесу. Якщо перебування в укритті безпечне і там є відповідні умови, навчання може тривати у формах, що відповідають ситуації, пояснює МОН.

Якщо тривоги стають систематичними або сумарно тривають понад дві години протягом навчального дня кілька днів поспіль, школі рекомендується переходити до заздалегідь підготовленої моделі навчання в укритті або дистанційного формату, – зазначає Міносвіти.

При цьому, уточнили у відомстві, в рамках одного уроку один вчитель не повинен одночасно проводити заняття для частини учнів очно, а для іншої частини — синхронно онлайн. Натомість протягом дня або тижня різні групи можуть навчатися в різних форматах відповідно до визначеного школою графіку.

Безпечне освітнє середовище є одним із ключових пріоритетів держави. За 2023–2026 роки з державного бюджету до місцевих бюджетів уже спрямовано майже 20 мільярдів гривень на облаштування укриттів у закладах освіти. Ці кошти дають змогу громадам будувати нові захисні споруди, реконструювати наявні та створювати умови для повернення дітей до безпечного очного навчання, — запевняють у Міносвіти.