Що підготувати вдома на випадок ракетних і дронових атак: 10 пунктів

У разі загрози ракетного або дронового нападу головна порада української Державної служби з надзвичайних ситуацій залишається незмінною: після сигналу повітряної тривоги потрібно якомога швидше прямувати до найближчого відповідного укриття. «Правило двох стін» не є рівноцінною заміною: ДСНС прямо попереджає, що воно може зменшити ризик від скла та вибухової хвилі, але не захищає від прямого влучання ракети, бомби або їхніх великих уламків.

Тому цей чек-лист не про те, як «зробити квартиру безпечною під час влучання». Такої гарантії немає. Це перелік того, що офіційні служби радять підготувати заздалегідь, щоб під час тривоги не шукати документи, ліки та ліхтарик і не вирішувати в останні хвилини, куди йти. Джерела перевірено 13 вересня 2026 року.

Деталі

1. Заздалегідь оберіть основне укриття та запасний маршрут

Перевірте: чи знаєте ви адресу найближчого укриття, шлях до нього та альтернативний варіант, якщо вхід виявиться недоступним.

ДСНС рекомендує заздалегідь дізнатися про розташування укриттів та продумати короткий безпечний маршрут. Також варто перевірити, чи не захаращені евакуаційні виходи з будинку. У додатку «Дія» карту укриттів для низки регіонів можна завантажити на телефон і використовувати без інтернету; для Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей ця карта недоступна з міркувань безпеки, тому там потрібно орієнтуватися на офіційні ресурси місцевої влади.

Якщо пролунала тривога, спускатися потрібно сходами: користуватися ліфтом ДСНС не радить через ризик відключення електроенергії.

2. Тримайте рюкзак на випадок тривоги біля виходу, а не «десь у шафі»

Перевірте: чи зібрані вже основні речі в одному рюкзаку або сумці, яку можна взяти за кілька секунд.

В окремій інструкції з безпеки вдома ДСНС радить зібрати аварійний рюкзак заздалегідь і тримати його в коридорі біля вхідних дверей. У ньому мають бути речі, які знадобляться в укритті або під час термінової евакуації. Склад потрібно адаптувати до потреб сім’ї: окремі потреби будуть у маленьких дітей, людей похилого віку, людей з інвалідністю, хронічними захворюваннями та власників тварин.

3. Підготуйте воду та їжу, яку не потрібно готувати

Перевірте: у аварійному рюкзаку є питна вода та продукти тривалого зберігання, які можна з’їсти без плити та електрики.

У пам’ятці про те, що брати до укриття, ДСНС вказує орієнтир: приблизно 2–3 літри води на людину та їжа тривалого зберігання щонайменше на дві доби. В окремій рекомендації щодо підготовки житла служба також радить мати вдома запас питної та технічної води та продуктів тривалого зберігання.

Це не універсальна «норма харчування» для всіх ситуацій. Кількість потрібно коригувати з урахуванням складу сім’ї, здоров’я, віку, тривалості можливого перебування в укритті та того, як далеко воно розташоване.

4. Зберіть аптечку та запас ліків, які ви приймаєте постійно

Перевірте: у рюкзаку є базова аптечка та ваші індивідуальні ліки, а термін їх придатності не закінчився.

ДСНС радить людям, які регулярно приймають ліки, покласти в аварійну сумку щонайменше тижневий запас цих препаратів, а також рецепт або запис зі схемою прийому та дозуванням. Це не привід самостійно змінювати лікування або запасатися випадковими ліками: мова йде про препарати, які вже призначені й потрібні конкретній людині.

Для людей з особливими потребами в офіційному переліку окремо зазначені окуляри, слуховий апарат із запасними батарейками, а за необхідності — тонометр або глюкометр.

5. Підготуйте автономний зв’язок та освітлення

Перевірте: павербанк заряджений, ліхтарик працює, запасні батарейки лежать поруч, телефон і зарядні кабелі можна швидко взяти.

ДСНС включає до набору на випадок надзвичайної ситуації телефон, зарядний пристрій, павербанк, ліхтарик, запас батарейок та невеликий радіоприймач. Радіо може стати в нагоді, якщо мобільний зв’язок або інтернет тимчасово недоступні. Важливі номери та адреси корисно мати не тільки в телефоні, а й записаними на папері.

Відкритий вогонь — погана заміна ліхтарика в аварійній ситуації. Якщо будівля пошкоджена й існує ризик витоку газу, ДСНС окремо застерігає не користуватися сірниками, запальничками чи свічками для освітлення.

6. Зберіть документи, ключі, карти та трохи готівки в одному місці

Перевірте: документи можна взяти одним рухом, а їхні копії захищені від води.

ДСНС рекомендує тримати в аварійному рюкзаку оригінали та копії основних документів, банківські картки, невеликий запас готівки, ключі від житла та автомобіля. Документи радять покласти в поліетиленовий пакет або файл. У розширеному переліку також вказані дані про групу крові членів сім’ї та контакти близьких.

7. Підготуйте будинок до пожежі та дізнайтеся, як швидко відключити комунікації

Перевірте: чи є вдома справний вогнегасник у доступному місці, а дорослі знають, де вимикаються електрика, газ і вода.

ДСНС радить заздалегідь придбати вогнегасник і навчитися ним користуватися, стежити за станом електропроводки, розеток та газового обладнання. Перед виходом до укриття служба рекомендує вимкнути електроприлади, за можливості знеструмити житло, перекрити газ і воду. При цьому сама ДСНС наголошує: підготовка квартири не повинна затримувати переміщення до укриття — життя та здоров’я є пріоритетнішими за майно.

Важливо: не можна самостійно повертати газові засувки на загальному стояку біля під’їзду або будинку. ДСНС відносить такі операції до компетенції фахівців. Щодо квартири, мова йде про власний вентиль або кран перед лічильником, якщо ви знаєте, як безпечно ними користуватися.

8. Зменшіть ризик від вікон і не розміщуйте спальне місце біля скла

Перевірте: ліжка та постійні місця відпочинку не стоять впритул до великих вікон, а скло за потреби можна заздалегідь зміцнити плівкою.

ДСНС рекомендує завчасно заклеїти віконне скло широким скотчем або прозорою плівкою, щоб зменшити розліт осколків. Київські офіційні рекомендації також радять триматися подалі від вікон і відсунути ліжка від скла.

Це не перетворює вікно чи кімнату на укриття і не захищає від прямого влучання. Крім того, у різних пам’ятках ДСНС формулювання щодо положення самих вікон під час тривоги дещо відрізняється: на одній сторінці радять закрити їх, залишивши режим провітрювання, на іншій — закрити вікна та двері перед виходом. Тому ми не додаємо власне «правильне положення» вікна. Надійний загальний принцип з офіційних інструкцій — не перебувати біля скла та не витрачати час на побутові дії замість переходу до укриття.

9. Визначте внутрішнє місце лише як запасний варіант на випадок раптового обстрілу

Перевірте: чи знаєте ви, де в квартирі знаходиться приміщення подалі від вікон і зовнішніх стін, між несучими стінами.

Якщо обстріл уже почався і часу дістатися до укриття справді немає, ДСНС допускає як тимчасовий захід приміщення за «правилом двох стін» — зазвичай це внутрішній коридор між несучими стінами. При цьому потрібно триматися подалі від вікон, зовнішніх стін, газового котла, балонів та інших предметів, які можуть становити додатковий ризик.

Ключове обмеження: дві стіни можуть захистити від частини осколків і скла, але не гарантують безпеки у разі влучання. При звичайному сигналі тривоги ДСНС рекомендує йти в укриття, а не залишатися в квартирі.

10. Окремо підготуйте речі для дітей, людей похилого віку та тварин

Перевірте: чи потреби кожного члена сім’ї враховані заздалегідь, а не залишені на момент тривоги.

Для дитини ДСНС радить підготувати окремий невеликий рюкзак та інформаційну записку з ім’ям, датою народження, адресою та контактними даними батьків або інших відповідальних дорослих. Для домашніх тварин офіційна пам’ятка рекомендує підготувати документи, повідець або переноску, нашийник, необхідні ліки, пакети для прибирання, миску та запас корму на кілька днів.

Для людей похилого віку та людей з інвалідністю у переліку ДСНС окремо зазначені медичні документи, список ліків, засоби догляду, запасні батарейки для слухового апарату та інші індивідуально необхідні речі.

Чому це важливо

Більша частина цього переліку потрібна не для того, щоб «перечекати» повітряну атаку вдома, а щоб скоротити час між сигналом тривоги та виходом у сховище. ДСНС прямо зазначає: рюкзак на випадок тривоги слід зібрати заздалегідь, маршрут до укриття — дізнатися заздалегідь, а підготовка квартири перед виходом не повинна займати багато часу.

Якщо будинок пошкоджено або почалася пожежа, за можливості потрібно покинути небезпечне місце та зателефонувати за номером 101. Якщо людина опинилася під завалами, ДСНС рекомендує повідомити рятувальникам точну адресу та місцезнаходження, подавати голосові або світлові сигнали, стукати по трубах або стінах і не використовувати відкритий вогонь.

І ще одне важливе правило, яке регулярно нагадують українські служби: під час атаки не виходьте на балкон або у двір, щоб спостерігати за тим, що відбувається, і не знімайте роботу ППО. Це створює додатковий ризик для вас і може розкривати інформацію про діяльність сил оборони.

Джерело

• ДСНС України: правила поведінки під час повітряної тривоги.
• ДСНС України: як обрати укриття під час повітряної тривоги.
• ДСНС України: що покласти в рюкзак на випадок тривоги.
• ДСНС України: безпека вдома під час війни.
• ДСНС України: електрика, газ і вода перед переходом у укриття.
• ДСНС України: що робити, якщо людина опинилася під завалами.
• Київська міська державна адміністрація: правила безпеки під час воєнного стану.