П’ять незвичайних змін у харчуванні, які можуть бути ранніми ознаками деменції

Звісно, це також включає обізнаність щодо ранніх ознак деменції. Хоча ліків від деменції не існує (це загальний термін, що описує кілька форм когнітивних порушень, найпоширеніша з яких — хвороба Альцгеймера), існують методи лікування, здатні уповільнити прогресування захворювання, щоб люди з цим діагнозом могли довше зберігати вищу якість життя, пише УНІАН з посиланням на Huffpost.

Хоча проблеми з пам’яттю — головний симптом деменції, на якому зосереджують увагу багато людей, це не єдина рання ознака деменції. Певні зміни в харчових звичках та під час прийому їжі теж можуть бути ознаками деменції.

«Як невролог, який десятиліттями вивчав здоров’я мозку та пам’ять, одне з найчастіших запитань, які я чую від родин, звучить так: “Моя мама почала їсти дивно. Чи означає це, що в неї Альцгеймер?”» – заявив HuffPost доктор Маджид Фотухі, невролог, ад’юнкт-професор Інституту розуму та мозку Університету Джонса Гопкінса та автор книги «Непереможний мозок».

Фотухі пояснив, що відповідь складніша, ніж просте «так» чи «ні», але є конкретні зміни, які часто є ознакою. Нижче – п’ять змін у харчових звичках, які, за словами неврологів, можуть бути ознаками деменції.

Зміни, на які варто звернути увагу

Фотухі підкреслив, що якщо у близької вам людини з’являються нові та незвичні харчові звички, але її пам’ять, судження та повсякденне функціонування в іншому здаються нормальними, це саме по собі не повинно змушувати вас турбуватися про хворобу Альцгеймера.

Він пояснив, що ці зміни можуть бути ознакою чогось іншого — наприклад, депресії, тривожності, побічного ефекту ліків або проблем із зубами.

«Саме тому виражена й стійка зміна харчової поведінки заслуговує на належну медичну оцінку, а не на припущення», — зазначив Фотухі, додавши, що будь-які зміни в харчових звичках мають оцінюватися медичним фахівцем.

З огляду на це, нижче наведено п’ять змін у харчових звичках, за якими варто стежити.

1. Прийоми їжі стають простішими

«Одне з найперших змін, про які можуть розповідати родини, — це коли їхній близький, який десятиліттями готував складні страви, починає готувати простіші страви, а потім перестає готувати взагалі», – заявив доктор Джоел Салінас, клінічний доцент неврології в NYU Langone Health і головний медичний директор Isaac Health.

Салінас зазначив, що складні страви вимагають планування та послідовності дій – навичок, які погіршуються при деменції. Доктор Адам Медник, невролог і автор книги «Нормотензивна гідроцефалія: від діагностики до лікування», додав, що труднощі з плануванням, покупками та приготуванням їжі можуть бути ранніми ознаками деменції.

Те, що людина перестала готувати складні страви, саме по собі не означає наявність деменції. Але в поєднанні з іншими ознаками, переліченими тут, на це варто звернути увагу.

2. Втрата інтересу до їжі

Усі троє неврологів зазначили, що втрата інтересу до їжі — поширений симптом деменції, і є кілька причин, чому це відбувається. Фотухі розповів, що зміни в мозку можуть призводити до втрати нюху, що знижує задоволення від їжі, оскільки багато з того, що ми сприймаємо як смак, насправді походить від запаху.

Салінас сказав те саме, пояснивши:

«Погіршення нюху позбавляє їжу значної частини задоволення. Людина з деменцією може описувати страви як несмачні або прісні».

Люди з деменцією також схильні до вищого ризику депресії, що, за словами Фотухі, може притупляти інтерес до діяльності, зокрема до прийому їжі.

Крім того, всі три експерти зазначають, що прийом їжі вимагає одночасного використання столових приборів і підтримання розмови, що може сприйматися як стрес для людини з деменцією.

«Галаслива, перевантажуюча або неприваблива обстановка посилює це, ускладнюючи зосередженість та залученість», — додав Медник.

3. Забування про їжу або про те, що прийом їжі вже відбувся

Оскільки деменція впливає на пам’ять, усі троє неврологів зазначають, що вона може призводити до того, що людина забуває поїсти або забуває, що вже поїла. Ще більш імовірним це робить той факт, що деменція впливає на тілесні сигнали голоду та насичення.

«Деменція ускладнює інтерпретацію внутрішніх сигналів організму про голод і насичення та їхній зв’язок із зовнішніми підказками, такими як час доби або вид їжі», – заявив Медник.

Він пояснив, що пошкодження ділянок мозку, які регулюють апетит, може притупляти бажання їсти, тоді як втрата пам’яті може призводити до того, що людина забуває поїсти, забуває, що щойно поїла, або більше не розпізнає й не повідомляє про відчуття голоду. «Результат може бути будь-яким – це може призводити до того, що людина їсть занадто мало або, в деяких випадках, переїдає», – зазначив він.

4. Суворі харчові вподобання

Навіть для людини без деменції відповідь на питання «що на вечерю?» може бути непростою. Як пояснювали лікарі раніше, прийом їжі вимагає планування, покупок і приготування. Саме тому, як вони розповіли, люди з деменцією зазвичай їдять одні й ті самі страви або продукти знову і знову.

«Коли мислення дається важко, кожне рішення має свою ціну, а вживання однієї й тієї ж страви знімає одне рішення з порядку денного. Знайома їжа також передбачувана, що може здаватися безпечнішою, коли так багато іншого видається невизначеним», — заявив Салінас.

Фотухі погодився, пояснивши, що та сама ригідність часто проявляється одночасно й в інших сферах життя – наприклад, у наполяганні на одному й тому самому щоденному розкладі або одному й тому самому одязі.

5. Потяг до солодкого

«Зсув у бік солодкого – безперечно, найбільш послідовно відзначається зміна», – зазначив Медник, пояснивши, що ця зміна, ймовірно, відбувається через пошкодження мозкових ланцюгів винагороди та контролю імпульсів.

Фотухі заявив, що нещодавно виникле прагнення до солодкого найчастіше зустрічається у людей із лобово-скроневою деменцією (ЛСД) – окремою групою захворювань мозку, що ушкоджують лобові та скроневі частки.

«Лобна частка в нормі допомагає нам регулювати імпульси та харчові вподобання. Коли вона пошкоджена, це регулювання слабшає, і часто виникає сильне бажання солодкого та крохмалистої їжі, іноді досить виражене», – пояснив він.

Справлятися зі змінами в харчових звичках може бути непросто, тому не бійтеся звертатися за допомогою – або до лікуючого лікаря вашої близької людини, або до дипломованого дієтолога, що спеціалізується на геріатрії.

«Вони можуть запропонувати вам стратегії, які допоможуть зробити прийоми їжі не лише безстресовими, а й максимально поживними», – заявила Елісон Неов, дипломований дієтолог, що спеціалізується на гериатричному харчуванні.

Зміни в харчових звичках не означають, що у людини обов’язково є деменція, але вони потребують медичної оцінки. Перш ніж робити поспішні висновки, першим кроком має бути запис на прийом до лікаря. Так ви точно знатимете, як можна надати підтримку.