«Порожнє гніздо» після 60: чому від’їзд дітей може посилити відчуття самотності

Виїзд дорослих дітей з дому не обов’язково означає «синдром порожнього гнізда»: багато батьків сприймають цей новий етап як свободу, можливість приділити час собі або відновити стосунки з партнером. Але для частини людей старшого віку ця зміна може супроводжуватися самотністю, втратою звичного розпорядку дня та зниженням почуття власної значущості.

На це вказує пілотне дослідження Університету Хартфордшира у Великій Британії. Воно ґрунтується лише на 53 анкетах, тому не доводить, що від’їзд дітей сам по собі викликає психологічні проблеми у батьків, а показує, кому такий перехід може даватися особливо важко.

Деталі

Дослідниця Деніз Тернер опитала 53 особи, які пережили перехід до так званого «порожнього гнізда». Дані збирали навесні 2025 року через британську онлайн-спільноту GransNet та особисті й професійні мережі. 68% учасників були старші за 60 років, 90,5% — жінки; усі респонденти вказали, що належать до білих британців.

Учасники описували не лише відсутність дітей у домі, а й ширший спектр змін. Для деяких від’їзд дітей збігався з виходом на пенсію, втратою партнера, розлученням, погіршенням здоров’я або звуженням кола спілкування. У таких ситуаціях зникнення щоденного контакту з дітьми могло посилювати вже існуюче відчуття ізоляції.

Особливо важко цей перехід переживали деякі люди, які жили самі, вдівці, розлучені та самотні батьки, а також ті, чиє повсякденне життя та відчуття власної ролі були тісно пов’язані з турботою про дітей. У частини респондентів виникало відчуття втрати мети: активне батьківство закінчувалося, а нової стійкої ролі ще не було.

При цьому досвід не був однаковим для всіх. Деякі учасники говорили про більшу самостійність, зменшення побутового навантаження, можливість приділити час собі та налагодити стосунки з партнером заново. 62% опитаних також стикалися з поверненням дорослих дітей додому — так званим «ефектом бумеранга», тому перехід до порожнього дому для багатьох виявився не одноразовою подією.

Понад чверть учасників хотіли б бачити більше інформації та підтримки для людей, які проходять через цей життєвий етап. Автор вважає, що соціальні служби можуть враховувати від’їзд дітей поряд з іншими перехідними періодами середнього та старшого віку, особливо якщо людина вже має мало соціальних контактів або пережила інші серйозні втрати.

Чому це важливо

Головний висновок роботи полягає не в тому, що «порожнє гніздо» неминуче призводить до самотності. Швидше, від’їзд дітей може зробити помітнішою вже існуючу вразливість: вузьке коло спілкування, життя на самоті, втрату інших соціальних ролей або брак підтримки.

До результатів слід ставитися обережно. Це невелике пілотне опитування зі зручною, а не репрезентативною вибіркою: майже всі учасники були жінками, всі — білими британцями, а значна частина приєдналася через один інтернет-форум. За такою вибіркою неможливо оцінити, наскільки часто ця проблема зустрічається серед усіх батьків старшого віку, і неможливо довести причинно-наслідковий зв’язок між від’їздом дітей та погіршенням психічного стану.

Більш масштабні дослідження дають неоднозначну картину. Наприклад, поздовжні дані German Ageing Survey раніше показали, що після врахування соціально-демографічних та медичних факторів перехід до «порожнього гнізда» не був пов’язаний зі зміною рівня самотності або симптомів депресії. Це ще раз вказує на те, що вирішальним може бути не сам факт від’їзду дітей, а конкретні життєві обставини та зв’язки, доступні людині.

Джерело

Phys.org: «Порожнє гніздо» може спричинити самотність і відчуття втрати у літніх батьків, як показало дослідження, вересень 2026 року.

Denise Turner, The British Journal of Social Work, опубліковано 11 серпня 2026 року. DOI: 10.1093/bjsw/bcag151.

German Ageing Survey: «Порожнє гніздо», депресивні симптоми та самотність літніх батьків — додаткове джерело для розуміння контексту.