Ненормований робочий день в Україні: коли затримки є законними, а коли це понаднормова робота

Про це пише «Судово-юридична газета».

Що таке ненормований робочий день і коли він застосовується

Ненормований робочий день є особливим режимом робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у випадках, коли неможливо точно нормувати час трудового процесу.

За такого режиму працівник у разі потреби може виконувати роботу понад нормальну тривалість робочого часу. При цьому така робота не вважається понаднормовою, зазначає Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.

Обсяг праці при ненормованому робочому дні визначається не тільки тривалістю робочого часу, а й колом обов’язків працівника та обсягом виконаних робіт (навантаженням).

Відповідні положення містяться в Рекомендаціях щодо застосування ненормованого робочого дня, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 жовтня 1997 року № 7.

Яка компенсація передбачена за ненормований робочий день

За особливий характер роботи працівникам з ненормованим робочим днем може надаватися щорічна додаткова відпустка тривалістю до 7 календарних днів.

Це передбачено статтею 8 Закону України «Про відпустки».

Водночас працівникові не надається автоматично саме 7 днів додаткової відпустки. Для цього посада має бути включена до відповідного переліку посад з ненормованим робочим днем, а конкретна тривалість додаткової відпустки визначається колективним або трудовим договором.

Коли затримка після роботи може вважатися ненормованим робочим днем

Наприклад, секретар кілька разів на місяць затримується на роботі на 30–60 хвилин, щоб завершити термінові документи.

Якщо його посада включена до переліку посад з ненормованим робочим днем, а трудовим договором передбачено 5 додаткових днів щорічної відпустки, така ситуація може відповідати режиму ненормованого робочого дня.

Тобто йдеться про періодичне виконання додаткових завдань, пов’язаних із характером роботи.

Постійна робота після закінчення робочого часу може бути понаднормовою

Інша ситуація виникає, коли працівник щодня працює, наприклад, з 9:00 до 20:00 замість встановленого часу до 18:00 лише тому, що керівник доручає йому додатковий обсяг роботи.

У такому випадку недостатньо просто назвати такий режим «ненормованим робочим днем». Необхідно оцінити, чи не є така робота понаднормовою.

У чому різниця між ненормованою та понаднормовою роботою

Важливо розрізняти два поняття:

• Ненормований робочий день — це особливий режим роботи для певних посад, який передбачає можливість виконання роботи понад нормальну тривалість робочого часу за необхідності. Компенсацією за особливий характер праці є додаткова щорічна відпустка.
• Надгодинна робота — це робота понад встановлену тривалість робочого дня, яка за загальним правилом не допускається і може застосовуватися лише у випадках, визначених законодавством.

Як оплачується понаднормова робота

Якщо робота визнається понаднормовою, застосовуються правила статті 106 Кодексу законів про працю України.

Зокрема, за погодинною системою оплати праці понаднормова робота оплачується у подвійному розмірі погодинної ставки.

При цьому компенсація понаднормової роботи шляхом надання відгулу не допускається.

Таким чином, сам факт встановлення працівникові ненормованого робочого дня не означає, що роботодавець може вимагати від нього постійної роботи після закінчення робочого часу без обмежень і без дотримання вимог трудового законодавства. \

Підписуйтесь на наш канал на YouTube, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Відповідні новини читайте у розділі «Соціалка» на Соцпорталі. Приєднуйтесь до каналу «Що там із соціалкою» у Viber або в Telegram та до нашого пабліку у Facebook та Instagram. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGPT!