«Ми в ауті»: у Києві знову протестують проти тарифу 30 грн за проїзд

Головне гасло акції — «Ми в ауті!», написане на банері, стилізованому під боксерську рукавицю. Протестувальники вважають новий тариф соціально несправедливим. Серед їхніх пропозицій — зниження вартості проїзду або прив’язка тарифу до рівня мінімальної зарплати.

Транспорт — право, не товар! Не пропустим цей удар!, — заявляють організатори.

Активісти: влада перекладає витрати на мешканців

За словами представника «Соціального руху» Віталія Дудіна, нинішня акція є продовженням кампанії, яка розпочалася ще в червні.

Ми виходимо сюди, по правді, скажу, не перший раз. Ми розпочали цю кампанію ще у червні. Ще 11 червня, коли тільки з'явилися фактично чутки про те, що наш мер Віталій Кличко сповнений рішучості підвищити вартість проїзду у всіх видах громадського транспорту, — сказав Дудін.

Він заявив, що за час кампанії активісти дійшли висновку: міська влада, на їхню думку, намагається вирішувати фінансові проблеми коштом громади.

Коли вона стикається з якимись проблемами, то в першу чергу буде їх вирішувати за рахунок громади, за рахунок суспільства, а не за рахунок тих найбагатших людей, які сконцентрували в своїх руках владу, багатство, розкіш і так далі, — зазначив активіст.

Він також розкритикував аргумент влади про середню зарплату в Києві на рівні близько 50 тис. грн.

Я хочу нагадати, що підвищення вартості проїзду у Києві цинічно виправдовувалося тим, що середня зарплата у Києві — 50 тисяч гривень. Не довів мер Кличко те, що більшість людей у Києві може собі дозволити проїзд по три тисячі шістсот гривень, — сказав активіст.

За його словами, під час ухвалення тарифної політики влада має враховувати доходи людей, які працюють, зокрема, у сфері освіти та медицини.

«Звідки взялася ця середня зарплата?»

Інший представник «Соціального руху», Олексій Громов, поставив під сумнів розрахунки, на основі яких визначали новий тариф.

Мер навіть не наводить розрахунки такої собіватності, на яку він посилається при підвищенні тарифів. А знаєте, чому він не наводить розрахунки? Тому що буде видно, за якими цінами вони закупили дизель, де вони там вкрали гроші, — заявив Громов.

За його словами, громадськість має отримати можливість перевірити витрати транспортних підприємств.

Влада посилається на якісь просто вигадані, взяті зі стелі, цифри і на фоні цього бере й підвищує нам тарифи. З якого переляку ми маємо це терпіти?, — сказав активіст.

Громов також поставив під сумнів використання середньої зарплати по Києву як аргументу на користь підвищення тарифу.

Звідки вони взяли цю міфічну середню зарплату в 50 тисяч гривень — ніхто не пояснює, — заявив він.

Активісти пропонують орієнтуватися на мінімальну зарплату

На соціальних наслідках підвищення тарифу наголосила активістка Надія. На її думку, орієнтуватися потрібно не на середню зарплату, а на мінімальну.

Чому потрібно керуватися мінімальною зарплатою, саме мінімальною? Тому що ми всі громадяни України і ми всі маємо право на проїзд. Неважливо, на яку зарплату ти працюєш — на мінімальну чи на середню — кожен має їздити на цьому транспорті, — сказала вона.

За словами активістки, громадський транспорт не повинен бути доступним лише для людей із доходами, які відповідають середньому показнику.

Транспорт не має бути доступним тільки для людей, які заробляють цю вигадану середню зарплату, — заявила Надія.

На студентів як на одну з найбільш вразливих до підвищення тарифів груп звернув увагу активіст УСЛ Костянтин.

Тридцятка — це в першу чергу удар по соціально незахищених верствах населення, якими завжди були студенти. Це в багатьох випадках бідні люди, які приїхали навчатися, які приїхали за знаннями у столицю України. І як зараз у них справи з цим? Чи тридцятка — це взагалі нормально зі стипендіями у дві-три тисячі?, — сказав він.

Своєю чергою, голова Всеукраїнської профспілки виробничників і підприємців Наталія Землянська нагадала, що поки частина киян може користуватися квитками, які вони встигли купити по старій ціні.

14 вересня закінчуються пільгові квиточки, і тоді ми побачимо, що скажуть працівники міста Києва, які працюють щодня на зарплату не в п'ятдесят тисяч гривень, а на зарплату п'ятнадцять тисяч гривень, на зарплату двадцять тисяч гривень. Ми побачимо, як впаде купівельна спроможність. Ми побачимо, як малі підприємці просто будуть закриватися, бо люди в них нічого не будуть купувати, бо всі гроші підуть на те, щоб доїхати до роботи. А потім люди подумають, а нащо їхати на роботу, коли ж це йде в мінус бюджету родини?, — наголосила вона.

Активісти посилаються на досвід інших міст

Активіст «Соціального руху» Олександр навів як приклад Таллінн, де для мешканців міста громадський транспорт є безкоштовним.

Для кожного мешканця міста проїзд є безкоштовний — чи в трамваї, чи в автобусі, чи в тролейбусі. І це місто, де середня зарплата така ж сама, як у Києві. То чому ми, кияни, маємо платити такі гроші за проїзд?, — заявив він.

За словами активіста, безкоштовний або пільговий громадський транспорт також використовують в інших містах.

Це Кривий Ріг, це Харків, це той же самий Таллінн та Тарту, — сказав Олександр.

Протест не лише за тариф, а й за право впливати на рішення

Представник студентської профспілки «Пряма Дія» заявив, що протест стосується не лише вартості проїзду.

Це протест не лише за те, аби наш транспорт був доступним. Це за те, аби у нас було право на місто, аби ми могли дійсно впливати на рішення, які приймаються в місті, тому що громадян абсолютно не слухають, — сказав він.

За його словами, мешканців столиці недостатньо залучають до процесу ухвалення рішень.

Абсолютно всі рішення приймаються швидко, без обговорень. І це не лише про транспорт. Це про всіх, хто знаходиться у цій будівлі прямо зараз — усіх, хто вважає, що вони можуть приймати рішення, абсолютно не слухаючи громадян, — заявив активіст.

У «Прямій Дії» також нагадали про інші протести в Києві — зокрема проти вирубки дерев на Теремках та в Мархалівському лісі. За словами активістів, їхні вимоги влада також намагалася ігнорувати.

Громадська рада КМДА вимагала скасувати підвищення

Водночас питання тарифу вже розглядала Громадська рада при КМДА. 16 липня, після громадських слухань, вона звернулася до мера Києва Віталія Кличка із вимогою скасувати розпорядження про підвищення тарифів, повернути вартість проїзду до 8 грн та провести нове громадське обговорення.

Громадська рада також пропонувала після нового обговорення повторно опрацювати питання вартості проїзду з урахуванням пропозицій громадськості.

Однак, попри це рішення, тариф у 30 грн продовжує діяти. Учасники нинішньої акції заявляють, що влада не врахувала позицію Громадської ради та вимоги протестувальників. Протести проти підвищення тарифу тривають із червня. Зокрема, акції відбувалися 11 червня, 14 та 16 липня, а також 11 серпня. Учасники вимагали переглянути рішення міської влади та повернути вартість проїзду до 8 грн.

У КМДА пояснюють підвищення тарифу зростанням витрат транспортних підприємств на електроенергію, пальне, оплату праці, ремонт та утримання рухомого складу. За розрахунками транспортних підприємств, економічно обґрунтований тариф на 2026 рік становив би 64,60 грн за поїздку в метро та 44,14 грн у наземному транспорті.У міській владі також заявляли, що збереження тарифу на рівні 8 грн вимагало б суттєвого збільшення бюджетних дотацій транспортним підприємствам, що могло б вплинути на фінансування інших міських потреб.