Чи буде дефіцит продуктів в Україні: у Мінагрополітики назвали головну загрозу

В Україні зараз немає передумов для загального дефіциту продовольства. Виробництво більшості основних продуктів перевищує потреби внутрішнього ринку, заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький в інтерв'ю РБК-Україна.

Проблема, з якою стикаються магазини, передусім пов'язана з доставкою. Російські атаки пошкоджують і знищують логістичні та складські центри торговельних мереж. Унаслідок цього звична схема «виробник — великий склад — магазин» у низці випадків перестала працювати.

Компанії змушені перебудовувати постачання. Серед варіантів — доставка безпосередньо від виробника до магазину або використання кількох невеликих децентралізованих складів замість одного великого. Така схема потребує більше транспорту, водіїв, часу та витрат на логістику.

Саме тому в окремих магазинах деякі товари можуть тимчасово бути відсутніми. Це не обов'язково означає, що самого продукту бракує в країні.

Найбільший ризик перебоїв, за словами Висоцького, існує для товарів, що швидко псуються. Насамперед йдеться про овочі та фрукти: вони займають значний обсяг під час перевезення та мають порівняно невеликий термін зберігання. Аналогічні проблеми можуть виникати зі свіжим та охолодженим м'ясом і рибою.

Водночас підстав очікувати тривалого зникнення з полиць круп, борошна, цукру, олії чи яєць міністр не бачить.

Україна, зокрема, повністю забезпечує власні потреби в борошні. За даними, наведеними Висоцьким, країна вирощує понад 24 млн тонн пшениці, тоді як внутрішнє споживання становить близько 6 млн тонн. На продовольчі потреби необхідно приблизно 3–3,5 млн тонн.

Критичної залежності від імпорту за більшістю основних продуктів також немає. Повністю або значною мірою імпортують передусім товари, які в Україні не виробляють у необхідних обсягах: морську та океанічну рибу, екзотичні фрукти, каву та какао-боби.

Після російських ударів влада та бізнес шукають нові складські потужності. Держава передала торговельним мережам інформацію про доступні об'єкти державної та комунальної власності. Також розглядають можливість використання складів за межами України, але неподалік від кордону.

У Мінагрополітики вважають, що створювати централізовані державні запаси продуктів для населення зараз немає потреби. Значна частина продовольства виробляється всередині країни, причому виробництво розподілене між різними регіонами. Концентрація великих запасів в одному місці під час війни, навпаки, створювала б додатковий ризик.

Чому це важливо

Порожня полиця в конкретному супермаркеті та загальнонаціональний дефіцит — різні ситуації. Після ударів по логістичних об'єктах у Києві та інших містах справді фіксували перебої з постачанням. У деяких магазинах тимчасово бракувало окремих категорій товарів.

Однак наявні дані поки що не свідчать про нестачу продовольства в масштабах усієї країни. Основна проблема полягає в тому, наскільки швидко торговельні мережі зможуть доставити вироблені продукти до конкретних магазинів.

Перебудова логістики може впливати і на вартість товарів. Довші маршрути, додаткові автомобілі та водії, використання кількох складів замість великих розподільчих центрів збільшують витрати бізнесу. Раніше учасники ринку вже пов'язували зростання логістичних витрат після російських ударів із додатковим тиском на ціни.

Тому короткочасна відсутність певного товару в конкретному магазині можлива. Але стверджувати на підставі таких випадків, що в Україні виник загальний дефіцит продовольства, наразі немає підстав.

Джерело

Інтерв'ю міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького РБК-Україна від 14 вересня 2026 року.