Поиск

У Рахунковій палаті розповіли про невтішний стан сільскої медицини

З 2018 року в селах збудвали лише 17 відс. нових амбулаторій від запланованого.

У Рахунковій палаті розповіли про невтішний стан сільскої медицини

Про це повідомила прес-служба Рахункової палати.

- Такими виявились результати аудиту ефективності щодо використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості, – повідомив заступник Голови Рахункової палати Андрій Майснер.

Доступ до медичних послуг в сільській місцевості вкрай обмежений і кардинально змінити ситуацію мала субвенція місцевим бюджетам на розвиток сільської медицини.

Протягом 2017–2019 років з державного бюджету на це виділено 6 млрд грн. За ці кошти мали будуватися нові заклади медицини, реконструюватися та ремонтуватися вже існуючі, закуповуватися нове медобладнання, розвиватися телемедицина тощо. Однак доступ сільських мешканців до якісної первинної медичної допомоги кращим не став.

Аудитори Рахункової палати встановили, що Мінрегіон, МОЗ та обласні державні адміністрації здебільшого не забезпечили кращого доступу сільських жителів до первинної медичної допомоги за рахунок використання коштів субвенції. Підтвердження цього – численні порушення виявлені на прикладі 8 областей, де проводився аудит – Донецька, Запорізька, Житомирська, Миколаївська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська та Чернігівська області. Станом на 1 серпня поточного року загалом по всій країні відкрито асигнувань на 5 млрд грн, наказами Мінрегіону за пропозиціями облдержадміністрацій розподілено 4,3 млрд. При цьому використано лише 1,9 млрд грн. Понад 61 відс коштів - майже 3,1 млрд грн не використані та знаходилися на рахунках місцевих бюджетів.

У 2018–2019 роках затверджено фінансування для будівництва 561 амбулаторії. Водночас, станом на 1 серпня поточного року побудовано лише 94 об’єкти або 17 відс., з яких готові до експлуатації ще менше – 55 або 10 відс. Найкраща ситуація в Кіровоградській області – із 22 затверджених проєктів, збудовано та отримано декларації про готовність по 18 амбулаторіях, Рівненській – 27 із 37 (декларації зареєстровані по 10), Дніпропетровській – 12 із 18 (по всіх 12 об'єктах зареєстровано декларації), Миколаївській – 11 із 14 (декларації зареєстрована по 6).

При цьому в 11 областях (Волинська, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Львівська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська та Чернігівська області) протягом досліджуваного періоду не побудований жоден з запланованих 247 медзакладів. І є істотний ризик, що вони здебільшого не будуть завершені до кінця 2019 року.

Крім того, за кошти субвенції навіть не планувалися реконструкція 312 діючих амбулаторій та капітальний ремонт 1020 медзакладів. Оскільки більшість запланованих амбулаторій не були побудовані, то відповідно і медичне обладнання, придбане для них у 2018 році і протягом січня-липня 2019 за рахунок коштів субвенції не використовується.

- Держава та громади мусять утримувати існуючу медичну інфраструктуру за чималі бюджетні кошти, а в цей час мільярди йдуть на утворення поруч нових об’єктів. Потім на все це разом потрібні шалені ресурси для утримання та обслуговування і це на тлі виїзду людей із сіл, у т. ч. закордон на заробітки. Де тут ефективність?! – відзначив Андрій Майснер.

Не краща ситуація з придбанням службових автівок. На 1 серпня поточного року з 979 запланованих, придбано трохи більше половини – 527. Більшість з них – 467 автівок закуплені для амбулаторій, що будуються, ще 60 – для існуючих. При цьому у 8 областях, де проводився аудит, менше третини автівок використовуються для надання медичної допомоги. Решта – навіть не розподілені між медзакладами, і тривалий час не мають держреєстрації.

Закуплено також лише 43 комплекти телемедичного обладнання для діючих амбулаторій (тільки у Кіровоградській області), що становить менше 2 відс. планового показника.

Безпосередньо в 8 областях, де проведено аудит, побудовано лише 42 амбулаторії (23 відс. від запланованого), закуплено 167 службових автівок (60 відс. плану), а комплекти телемедобладнання для діючих амбулаторій взагалі не придбавалися.

Загалом аудитом охоплено кошти субвенції в розмірі 1,05 млрд грн. За результатами аудиту у 8 регіонах встановлено порушень законодавства з питань містобудівної діяльності на суму понад 526 млн гривень. Зокрема, йдеться про неякісну розробку проєктної документації, будівництво без правовстановлюючих документів на землю, неналежний авторський та технічний нагляди. Ще 480 млн грн використані з порушенням вимог у сфері публічних закупівель – неналежним чином визначався предмет закупівлі; застосування дискримінаційних вимог в тендерній документації; необґрунтоване застосування допорогових процедур закупівлі тощо. Найбільша кількість таких порушень виявлена у Рівненській, Донецькій, Полтавській та Житомирській областях.

- Схема, яка поширена в більшості випадків будівництва, реконструкції, капітального ремонту за бюджетні кошти, яка потребує негайного викорінення вже сьогодні, полягає в наступному. Через підрядника чиновники ховають у вартості будівництва закупівлю медичного обладнання і меблів, що не монтуються. Так уникають прозорих закупівель на конкурсних засадах і придбавають все це в рази і десятки разів дорожче за середні ринкові ціни, – розповів відповідальний за організацію аудиту Андрій Майснер.

Крім того аудитори встановили неефективне використання коштів – понад 225 млн грн. Виявлено також 20 випадків використання коштів субвенції з ознаками кримінальних правопорушень.

Більше про медичну реформу в Україні в розділі #Соціалка на Соцпорталі.

Комментарии