Поиск

Як у різних країнах літнім людям допомагають відчути себе повноцінними громадянами суспільства

У інших країнах пенсіонери ведуть активний спосіб життя, займаються спортом і підтримують гарну фізичну форму

Об'єднання сиротинців із будинками літніх людей у Канаді

Люди в будинках престарілих майже завжди нещасні, адже почуваються непотрібними, самотніми та покинутими. Так само, як діти-сироти, котрі зростають без родинного тепла і турботи. А тому лікарям і громадським активістам у Канаді та США спало на думку об'єднати дитячі притулки з будинками для літніх людей.Внаслідок цього експерименту старенькі відчули себе потрібними, у них поліпшилися загальні показники здоров'я та з'явилося бажання жити. Діти ж уперше опинилися в оточенні люблячих бабусь та дідусів, а відтак — стали більш доброзичливими, оптимістичними та впевненими у собі. Діти й старенькі, що почувалися нікому не потрібними, виявилися потрібними одні одному, адже перші отримали дбайливих бабусь та дідусів, що замінили родину, а другі — здійснили мрію про теплий дім, повний невгамовних онуків.

Програма «Хай живуть старенькі», Італія

Починаючи з 90-х років в Італії щороку зменшують кількість будинків престарілих. Утримування будинки для літніх людей потребує значних витрат. Тому в Італії вирішили піти іншим шляхом — створили мережу для допомоги стареньким удома.З 2004 р. у Римі діє програма «Хай живуть старенькі», заснована католицькою Спільнотою Святого Егідія. Ця програма опікується людьми, старшими, ніж 75 років, активно залучаючи громадськість у піклування про них.За допомогою телефонів та інших засобів зв'язку навколо кожного старенького створюють «мережу солідарності». До неї входять усі, хто оточує людину — родичі, сусіди, лікарі, волонтери соціальної служби, навіть продавці місцевих крамниць. Ці люди постійно наглядають за життям старенького, допомагаючи йому в усіх сферах життя, підтримують із ним зв'язок та у разі необхідності надають термінову допомогу.

Літні канікули для літніх людей, США

Ідея літніх таборів для стареньких з'явилася в США наприкінці 50-х років, і відтоді не втрачає воєї опулярності.Засновниками першого такого табору були директорка Бронкського будинку для престарілих Роуз Тишман і громадська активістка Іфігенія Сульзбергер.Більшість стареньких у будинках престарілих самотні, не мають нікого, хто міг би турбуватися про них і нічого, що могло б їх зацікавити. Це наштовхнуло Іфігенію Сульзбергер на думку, що два тижні на природі, в літньому таборі, могли б чудово допомогти літнім людям знову відчути радість життя.На сьогодні в США існує близько 800 літніх таборів для стареньких, і їхня кількість щороку зростає приблизно на 10%. Такий відпочинок може стати чудовою альтернативою, скажімо, мандрівкам на море або в гори, позаяк є значно дешевшим і доступнішим. Як і дитячі, такі табори мають програми розваг доступні людям похилого віку. Це можуть бути різні види мистецтва, активного відпочинку або навчання чомусь новому, наприклад, аргетинському танго. Понад 10 тисяч стареньких у США щороку відпочивають у таборах для літніх людей, отримуючи шанс на незабутні літні канікули.

Університети «третього віку»

У світі, де панують ідеї, старість не повинна бути очікуванням смерті. Цей вік може стати часом для освоєння нової галузі. Життя — надто стрімке, щоб встигати прислухатися до себе. Дуже часто ми проживаємо його не так, як хочемо, роблячи не те, що подобається і, як наслідок, отримуємо не те, що приносить задоволення. І якщо раніше старість сприймали як пору розчарувань, то сьогодні, завдяки тенденції безперервної впродовж життя освіти, похилий вік може стати періодом здійснення юнацьких мрій та нових відкриттів, часом осягання нових горизонтів та опанування новою професією.Саме тому по всьому світі діє мережа університетів «третього віку», де старенькі мають змогу знову опинитися на лавах студентів. У кожному такому університеті є свої програми, адаптовані під потреби літніх людей, їхні вміння та зацікавлення. Завдяки цьому люди похилого віку можуть здобувати знання з різноманітних галузей — від основ володіння комп'ютером до сміхотерапії та історії мистецтва. Окрім запрошення конкретних людей із виступами, для літніх людей також проводять майстер-класи, до проведення яких можуть долучитися всі охочі: як самі старенькі, так і волонтери та громадські організації.

Довідка:

У 2017 році в Україні була прийнята пенсійна реформа. Вона "осучаснила" виплати нинішнім пенсіонерам, але різко підняла необхідний страховий стаж з 15 до 25 років. У 2028 року для отримання пенсії в 60 років необхідно буде мати 35 років стажу. Якщо він буде в проміжку між 25 і 35 роками, то на пенсію людина вийде в 63. А між 15 і 25 - в 65 років. При стажі менше 15 років можна буде розраховувати лише на соцдопомогу, яка буде не більше прожиткового мінімуму.

Всі новини про пенсії в Україні читайте в розділі #Соціалка на Соцпорталі.

Комментарии