Це писали про українську мову іноземці: старіша грецької

Українська мова напряму походить від тієї, що була у Київській Русі - відома у Європі із раннього середньовічча. Після поневолення України Московією вона стала витіснятись мовою окупантів.

Пересопницкое Євангеліє

Українською мовою цікавилися не лише її носії та дослідники. Її вивчали та використовували іноземні письменники та політики. Про це повідомив сайт Новое время

Пропонуємо добірку їхніх висловлювань про українську мову.

П’єр Шевальє, французький дипломат, писав у 1663 році:

Мова козаків дуже ніжна і сповнена пестливих виразів та незвичайно витончених зворотів.

Павел Шафарик, чеський історик, 1826 писав:

Із трьох східнослов’янських мов українська мова найближча до чеської. Із всіх слов’янських народів українці мають найбільше народних пісень.

Ізмаїл Срезнєвський, мовознавець, 1834 стверджував:

Годі доказувати, що українська мова одна з найбагатших слов’янських мов.

Казимир Делямар, французький політик, 1869:

В Європі існує народ, забутий істориками, – народ русинів. Він має свою історію, відмінну від історії Польщі і ще більше відмінну від історії Московщини. Має свої традиції, свою мову, окрему від московської й польської. Володіє виразною індивідуальністю, за яку бореться. Історія не повинна забувати, що до Петра І той народ, який ми нині називаємо рутенами, звався руським, або русинами, і його земля звалася Руссю і Рутенією. А той народ, який ми нині звемо руським, звався москвинами, а їх земля – Московією. В кінці минулого століття всі у Франції і в Європі добре вміли відрізняти Русь від Московії.

Михайло Красуський, російський мовознавець, 1880 рік:

Займаючись тривалий час порівнянням арійських мов, я дійшов висновку, що українська не лише старша всіх слов’янських і так званої старослов’янської. Вона давніша від санскриту, грецької, латини та інших арійських мов.

Фрідріх Боденштедт, німецький письменник, 1845:

У жодній країні дерево народної поезії не видало таких великих плодів, ніде дух народу не виявився в піснях так живо і правдиво, як серед українців. Який захопливий подих туги, які глибокі, людяні почування в піснях, що їх співає козак на чужині! Яка ніжність у парі з мужньою силою пронизує його любовні пісні. Справді, народ, що міг співати такі пісні і любуватися ними, не міг стояти на низькому ступені освіти. Цікаво, що українська народна поезія дуже подібна іноді своєю формою до поезії найбільш освічених народів Західної Європи.

Микола Костомаров, історик, 1842:

Ця мова, відома під іменем руської, мала великий вплив на витворення московської мови вищого світу й літератури. Відомо, що Ломоносов учився по граматиці Мелетія Смотрицькога й вивчив напам’ять “Псалтир”, перекладений на вірші, Семеона Полоцького. Руська мова була значно обробленішою, аніж письмова мова Московії. На ній написано багато книг, на котрі відчувалась потреба і в Москві. Кращі проповідники нашої першої половини XVIII століття були українцями і хоча намагалися писати по-московському, себто, по-словенськи, та не могли не вносити в свої твори елементів рідного краю.

Михайло Драгоманов, публіцист, 1882:

Українська мова в багатстві, витончености і гнучкости форм не поступається ані жодній із сучасних літературних мов слов’янства і не бідна ажніяк на поняття, аби нею заважко було перекладати глибину філософських думок і змальовувати високохудожні образи. Це не мова простолюду тільки, як твердять московські невігласи. Мова цілої нації, політичне майбутнє якої іще попереду. Її місце на право самостійного розвитку в ряду цивілізованих народів уже завойоване й не може бути зайняте ніким іншим.

Микола Марр, мовознавець, 1931:

Українська мова характеризується щаблем розвитку більш стародавнім, ніж інші індо-європейські мови.

Леонід Булаховський, мовознавець, 1956:

Виникнення української живої розмовної мови стосується віддаленого від нас часу, у тьмі віків захованих відносин мов і племен.

Всі ці вислови вказують на розуміння європейськими вченими, в тому числі й словістами значення української мови для культури та її давньої історії, та походить від формування найвеличнішої держави Східної Європи - Київської Русі.

Одним з таких прикладів староукраїнської мови є "Пересопницкое Євангеліє" - видатний рукописний пам'ятник староукраїнської літературної мови й середньовічного мистецтва - на якому тримають руку Президенти України під час інавгурацію.

Переклад Пересопницького Євангелія з грецької мови староукраїнською поетапно здійснили в 1556-1561 роках син протопопа Василевич й архімандрит Пречистенського монастиря Григорій у селі Двирці й місті Пересопнини (тепер Рівненська область). Замовником книги була княгиня Заславська. Пересопницьке Євангеліє – розкішне видання вагою 9 кг 300 г, написано на пергаменті форматом 380 х 240 мм. Книга складається з 482 аркушів. Рукопис багато орнаментований, прикрашений високомистецькими багатобарвними заставками й мініатюрами. За красою і багатством оформлення Пересопницькому Євангелію немає рівних серед інших українських рукописів.

Всі новини освіти, вступу та ЗНО читайте в розділі #Соціалка на Соцпорталі.

Коментарі

Рекомендуємо прочитати

У Києві затримали посадовця поліції на отриманні хабара

Група людей систематично вимагала по 20 тисяч гривень від одного з приватних підприємців, для уникнення перевірок з боку правоохоронних органів....

Загрузка...

Це може бути цікавим

В Киеве построят масштабный приют для животных

Стоимость комплекса ожидается в рамках 152,5 миллиона гривен....

Новости партнеров

Дивіться, що пишуть

30 тысячами школ и садиков будут управлять онлайн

Разработана онлайн-система по сбору, хранению, управлению и использованию образовательных данных, к которой подключат более 30 тысяч школ и детских садов по всей Ук....

Загрузка...
Загрузка...