Вступ-2019. На кого збираються вчитись цьогорічні абітурієнти

​В Україні наближається вступна кампанія до вищих навчальних закладів. Випускники готуються до здачі ЗНО, переглядають сайт vstup.osvita.ua з переліком спеціальностей, університетів і середніх вступних балів. Та вирішують ряд доленосних питань:

Який навчальний заклад та профіль слід обрати? Якими є шанси навчатись за рахунок держави? А чи не перспективніше поїхати до закордонних університетів? Про це Соцпортал запитав вступників, їх батьків, а також ряд освітніх експертів та представників Міносвіти.

абітурієнти вступ 2019

Час репетиторів. Як випускники готуються до вступу

Киянин Ігор Потарський хоче стати лікарем. І розглядає як українські, так і європейські університети. У випускному класі він перейшов до вечірньої школи і основну увагу приділяє потрібним для ЗНО предметам з репетиторами.

До Київського медуніверситету Богомольця не планую, там мало бюджетних місць. І немає впевненості, що вони розподілятимуться чесно. Плани поступати або у Львів, або в Чехію. Там є шанси навчатись безкоштовно. В Україні відлякує корупція, туманність перспектив щодо адекватної зарплати. Зараз знаю чеську мову на рівні А2, за рік отримаю С1. Поступати можна з В2, - зазначає Ігор.

За словами його матері Ніни, репетитори з профільних предметів та вивчення мов обходяться у близько 5 тис. грн на місяць.

Додатково займатись ми почали в цьому році, коли стало зрозуміло, що в школі нормальної підготовки немає. Перейшли у вечернюю школу і просто стали більше займатися тим предметом, які потрібні для екзаменів. І дуже щасливі, що не потрібно 9 годин в день витрачати на просиджування у школі. Коли я працювала вчителькою 10 років тому, там вже залишилися або відчайдушні, або ті, кому нікуди було йти.Сьогодні школа фінансується за рахунок батьків, від ремонту до канцтоварів. І доплати вчителям йдуть або напряму, або через репетиторство. У випускних класах до репетиторів ходять практично всі, - підкреслює вона.

Учениця однієї з київських шкіл Даша Карчевська планує йти на економічний факультет. Серед можливих варіантів для вступу - Київський інститут міжнародних відносин, торгово-економічний університет або КНЕУ.

Ми розглядали варіант навчання у Польщі, навіть їздили туди сім'єю. Але зрештою дочка вирішила, що не зможе там залишитись сама. І плата за навчання там насправді набагато вища, ніж у нас, якщо йти у хороший університет, а не аби куди. Поступити на “контракт” у найпрестижніші українські виші можна за значно менші гроші, - зазначає її мати Катерина.

За її словами, зараз по основним предметам для ЗНО дочка ходить до репетиторів. Сума на місяць складає 4800 грн.

В той же час мати випускниці Ані Юлюгіної Наталя потреби у репетиторах не бачить.

Скептично ставлюсь до цієї системи і не маю бажання її додатково спонсорувати. Дочка готується самостійно, вона добре навчається. Планує йти в Університет культури і мистецтв або театральний ім. Карпенка Карого. І, думаю, має можливість пройти по держзамовленню. Однак, якщо вона потребуватиме моєї допомоги, то обов’язково її отримає, - зазначає Наталя.

Якими є шанси навчатись безкоштовно

За словами екс-заступниці міністра освіти, віце-президентки Київської школи Економіки Інни Совсун, зараз насправді шанси потрапити на навчання в університет по держзамовленню вищі, ніж у 2000-их.

Нинішне скорочення державного замовлення пов’язане не з економією грошей. Насправді видатки на вищу освіту у нас постійно зростають. Скорочення кількості місць пов’язане, у першу чергу, з тим, що у нас дуже сильно скоротилась кількість випускників школи. 10 років тому випускалось близько 500 тисяч учнів; зараз випускається 200 тисяч. При цьому кількість місць державного замовлення скорочувалась повільніше. Тому сьогодні шанси вступити на бюджет удвічі вищі, ніж у 2001 році коли я вступала до університету, - зазначає вона.

У свою чергу соціологиня Вікторія Мулявка зазначає, що університети лишаються менш доступними для дітей із сіл і бідних родин.

На відміну від колишньої системи, зараз без “зв'язків” насправді дуже просто вступити, якщо в тебе хороші результати ЗНО. Але проблема в тому, що результати ЗНО залежать від можливості фінансування додаткової підготовки до тесту, типу репетиторів і курсів, - підкреслює дослідниця.

Міністерство освіти навело на запит Соцпорталу минулорічну статистику, відповідно до якої за кошти державних та регіональних бюджетів своє навчання розпочали майже половина абітурієнтів - 215 тис. від загальної кількості в 533 тис. Однак значна кількість “бюджетників” отримує кваліфікаційний рівень “молодший спеціаліст”, який найчастіше пропонують коледжі та технікуми.

скільки студентів вчаться на державному замовленні

У свою чергу директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний вважає, що держзамовлення необхідно скорочувати.

І не тому, що хтось хоче обмежити доступ комусь до вищої освіти, а тому, що необхідно забезпечити заробітну плату викладачам та персоналу, комунальні та інші витрати, аби готувати студентів. Проблема - недостатнє фінансове забезпечення. Знайдуть додаткові гроші - прекрасно. Немає грошей, і це я вважаю нашим найближчим майбутнім, - треба оптимізовувати витрати. В тому числі підвищуючи суму грошей, яку ми платимо за одне бюджетне місце. А це несе за собою скорочення бюджетних місць, - вважає експерт.

Тезу про те, що вища освіта фінансується неефективно, також підтримує Інна Совсун. Однак змінити це пропонує іншим шляхом.

30% видатків іде на стипендії. І ці стипендії призначаються найчастіше на основі результатів навчання. А високі результати мають ті, у кого початково високий рівень освіти. Діти з бідних родин, яким батьки не можуть оплатити репетиторів, приходять гірше підготовлені, і потім гірше вчаться і ще й не отримують стипендії. Натомість купа дітей з родин, котрі повністю покривають їх проживання, отримують стипендію як приємний бонус. Ці гроші можна було б використовувати значно більш ефективно, і для цього необхідно переосмислити саму модель фінансування університетів - яким чином розподіляти державні ресурси з найбільшою суспільною віддачею. Для цього, у тому числі, варто більш раціонально підходити до витрат на стипендії. Залишити 10% на соціальні стипендії, щоб гарантувати доступ для найменш захищених категорій студентів, а вивільнені кошти - спрямувати на капітальні видатки, бо зараз в університетах просто не вистачає обладнання для забезпечення сучасної освіти, і для підвищення зарплат викладачам. Зараз ми ніби і багато витрачаємо на вищу освіту - але маємо дуже низьку якість підготовки. Тобто, ми бідна держава, котра багато інвестує і мало отримує у результаті, - вважає експертка.

У той же час вона наголошує, що у більшості європейських країн вища освіта є безкоштовною.

Дуже часто вказують, що у Британії освіта платна, але це не зовсім так, тому що плата за навчання там впроваджена досить недавно (в кінці 1990-их). І також усі студенти автоматично отримують позику від держави і виплачують її після завершення навчання за умови отримання певного рівня зарплати. І зараз у них є проблеми - бо дуже велика частина людей не повертає. Але у будь-якому випадку - так, майже у всіх європейських країнах вища освіта є безкоштовною для студентів, - підкреслює Інна Совсун.

З цим також погоджується старша викладачка кафедри соціології НаУКМА Анастасія Рябчук.

В західній Європі освіта безкоштовна для громадян, для мешканців ЄС, а в деяких країнах і не для громадян. Однак щодо стипендій навіть у Європі немає якоїсь одностайної думки, зазвичай її дають при матеріальній потребі або за успіхи, але далеко не всім студентам. Якщо ресурс обмежений і маємо вибирати, на що витрачати гроші, то на мою думку приоритет - розширити доступ до освіти для більшої кількості студентів і збільшити держзамовлення. Те, що люди здобувають вищу освіту, впливає а багато інших сфер. Наприклад, у Південній Африці одним із аргументів студентського руху за безкоштовну освіту Fees must fall (“Плата за навчання має впасти”) що в країні дуже високий рівень злочинності та безробіття, а доступна освіта матиме позитивний ефект в цих сферах , - зазначає викладачка.

рейтинг університетів і спеціальностей

Куди й на кого йти вчитись - думки експертів

Найбільш перспективними, з урахуванням економічних, воєнно-політичних та демографічних реалій, є спеціальності галузей знань будівництво та традиційний транспорт, галузі відновлення економіки, воєнні науки, національна безпека, безпека національного кордону, інформаційні технології, аграрний сектор, освіта/педагогіка - підготовка вчителів для Нової української школи, - таку відповідь надало Міносвіти на запит Соцпорталу щодо спеціальностей, які будуть затребувані найближчим часом.

В той же час, за даними відомства, більше половини минулорічних абітурієнтів поступили на філологію та право - майже 76 тис. та 73 тис. відповідно. Наступними по популярності йдуть менеджмент - 47 тис., та згадана середня освіта - 45 тис. Комп'ютерні науки обрали менше 15% - 38 тис. з загальних 280 тис.

найпопулярніші спеціальності серед вступників

Теоретично вища освіта збільшує шанси на краще життя. Але це залежить не тільки від освіти, але й від структури ринку праці. До прикладу, у нас вчителі заробляють мало, але при цьому усі мають вищу освіту. Зараз усі скаржаться, що немає кваліфікованих робітників. Але це є результатом стрімкого збільшення кількості студентів в університетах: більшість випускників 11 класу може потрапити до університету, і тоді очікувано, що в коледжах набори суттєво скорочуються. При цьому часто вступають на спеціальність, за якою студент навіть не планує працювати - просто тому що там багато місць і дуже низькі прохідні бали; на вчителя фізики, наприклад, можна вступити з балом 100,1 (мінімум - 100). Тобто сьогодні у нас дуже висока частка випускників іде до університетів - але при цьому навіть не планують працювати за спеціальністю. І тоді виходить, що вони виходять з університету, не володіючи жодними знаннями та навичками для ринку праці. У такому випадку вони будуть заробляти менше, - вважає Інна Совсун.
Структура нашої економіки така, що в нас просто немає запиту на таку кількість людей з гуманітарною вищою освітою (яка до того ж часто на дуже низькому рівні). Система освіти не відповідає потребам ринку праці. Її нинішня функція - втримувати людей, які в інакшому випадку були б безробітними, а також постатачати кадри на ринок неповної зайнятості (усі ці стажування, підробітки у МакДональдсі тощо), - підтримує думку Анастасія Рябчук.

Якщо говорити про якість університетів, то серед найзатребуваніших вишів за кількістю поданих заяв лідерські позиції займають КНУ ім. Т.Шевченка, Львівський національний університет, КПІ, Львівська політехніка та Національний торгово-економічний університет. До ТОП-10 також входять Харківський національний університет, педагогічний ім. М. Драгоманова, Чернівецький національний університет та Київський національний економічний університет.

За словами Єгора Стадного, у Польщі, наприклад, існує спеціальний сайт ela.nauka.gov.pl, де абітурієнти можуть побачити приблизну сферу зайнятості та зарплатню, на яку можуть розраховувати по закінченню конкретного вишу та спеціальності. В Україні подібного сервісу немає. Хоча дані про рівень зарплат, у тому числі й тіньовому секторі, є.

YouTube-канал CEDOS

В той же час вступ до вишів у Польщі чи інших країнах ЄС теж не гарантує отримання якісної освіти. Особливо, якщо студент недостатньо володіє мовою країни чи не дуже прискіпливо обирає виш.

У Польщі теж є дуже різні за рівнем заклади. Багато коледжів, які зараз набирають студентів з України - це якраз колишні ПТУ. Тут, скоріше, українським студентам йдеться не про те, що рівень освіти вищий, ніж вдома, а про можливість “зачепитися”, вийти на ринок праці. Багато говорять про європейський диплом. Однак я зі своїм українським дипломом непогано інтегрована в Європі. Питання у контактах, у певному середовищі, можливості краще орієнтуватись в ситуації в країні та своїх перспективах, - зазначає Анастасія Рябчук.

Лише лузери йдуть до ПТУ або чи справді всім потрібна вища освіта?

Південнокорейський дослідник Ха-Юн Чанг у своїй книзі “23 прихованих факти про капіталізм” розповідає про швейцарський парадокс. Там відсоток людей з вищою освітою складає близько 40%. На відміну від США (82%), Фінляндії (94%), Греції (91%), Кореї (96%) та Аргентини (68%). Її приклад демонструє економічну модель, коли високі зарплати та соціальний захист дозволяють мати достатній рівень життя й без університету. Натомість багато країн опинилась у ситуації, коли відсутність вищої освіти “рівнозначна мовчазній заяві, що ви перебуваєте на нижчих щаблях за розподілом здібностей, а це не найкращий старт для кар’єри”.

Тому скорочення доступу до вищої освіти, незважаючи на її реальний рівень та користь, сприйматиметься негативно. Тож реформи мають бути всебічними. І, в контексті України, зі значною увагою до професійної освіти.

Не можна говорити про вищу освіту не думаючи про те, що це комплексне питання.Бо якщо всі йдуть в університети - то ми логічно отримуємо скорочення кількості студентів в коледжах та училищах, - зазначає Інна Совсун.

ПТУ профтехосвіта в Україні

Фото: focus.ua

За словами Анастасії Рябчук, в процесі освіти велике значення мають не тільки, власне, знання, але й соціальний капітал - зв’язки, які отримуєш при спілкуванні з певним колом людей, поради викладачів, рольові моделі, уявлення про культуру, які дозволяють маневрувати, правильно подавати себе на співбесідах.

І це ті речі, які будуть дуже відрізнятися від вишу до вишу, між “очниками” та “заочниками”, між університетами та ПТУ. А зараз професійна освіта дуже стигматизована. Всі ці стереотипи, уявлення про їх субкультуру, “сємєчкі” і так далі. Але насправді училищ мало би бути більше, ніж університетів, бо вони вчать чогось дуже практичного, важливого, затребуваного. Медсестри, няні, вихователі - це те, що нікуди не зникне. Чи ті ж електрики, столяри, маляри. Це те, що підтримує функціонування суспільства. І на такі спеціальності, особливо доглядові, мали б йти найкращі - щоб вихователькою моєї доньки в садочку була дійсно професійна і мотивована випускниця педучилища, а не найслабша, яка не знайшла кращої роботи деінде. Потрібно говорити про те, наскільки важливі прості робітничі професії, проводити відповідні кампанії, збільшували стипендії та надавати соціальні гарантії, - зазначає викладачка.

Наразі, за словами Інни Совсун, є дві системи - професійно-технічні училища, куди переважно йдуть після 9-го класу. Та коледжі і технікуми, куди можуть йти після 9 або після 11 класу, і які готують трохи вищий рівень фахівців.

Усі розуміють, що існуюча мережа закладів є завеликою; ми маємо велику кількість дрібних та малоефективних закладів. Проте рішення про об’єднання - складні та політично чутливі. У результаті проблема не вирішується, а тільки поглиблюється. Зараз має розпочинатись масштабний проект Євросоюзу з підтримки реформи професійної освіти. Хочеться сподіватись, що з його допомогою вдасться зрушити процес, - наголошує Інна Совсун.

Коментарі

Рекомендуємо прочитати

Це може бути цікавим

Слепым мышам удалось вернуть зрение благодаря генной терапии

Исследователям удалось без особых усилий вернуть зрение лабораторным мышам с помощью генной терапии....

Автоновости

Дивіться, що пишуть

В Киеве неизвестный напал на наблюдателя ОБСЕ

В Киеве неизвестный мужчина напал на женщину, которая оказалась французской представительницей Бюро по демократическим институтам и правам человека при ОБСЕ....

Загрузка...