Краєзнавці розповіли про найвідомішу гору Києва, його історичне серце

Краєзнавці із Клуба корінного киянина розповіли про Замкову гору, місце звідки починався історичний шлях Києва.

Київ, Замкова гора

Про це повідомляють Новини Києва. Соцпортал з посиланням на паблік у FB.

- Про Замкову гору на Подолі знає кожен киянин. Але чому гору називають замковою? Справа у тому, що в давнину на горі знаходився замок, в якому мешкав київський воєвода Адам Кисіль. Як на мене, православний шляхтич Адам Кисіль, призначений на посаду у Києві поляками є доволі цікавою особистістю про яку ми знаємо дуже мало, - зауважив автор.

Адам Григорович Кисіль народився у 1600 році в родині незаможного дворянина з північно-західної Волині, в родинному маєтку Низкиничі. Він був єдиним з роду, хто досяг сенаторського звання й високого становища в Речі Посполитій. Втім, згідно з легендою, рід Киселів походить від київського воєводи Святолда або Свентолдича, який загинув у Києві під час захоплення міста Болеславом Хоробрим у 1018 році. Легенда ця не має документальних підтверджень, можливо її вигадав сам Адам Кисіль щоб сподобатись киянам…

У будь-якому випадку, початок родоводу Киселя відносять до кінця XV ст., коли згадки про цей рід з’являються в документах.Перші згадки про самого Адама Киселя датуються 1617 роком, коли він брав участь у воєнних діях південної армії Жолкевського. Спочатку, як людина з незаможного маловідомого роду, обіймав незначні посади, але вже через шість років був головою Хоругви, де служили його родичі.

Незабаром Адам Кисіль повертається до родинного маєтку: смерть батька та родинні справи вимагали його присутності в Низкиничах. Він пробув там до смерті короля Сигізмунда III (30 квітня 1632 р.).Відтоді ж починається швидка і блискуча кар’єра Киселя.

Якщо під час правління Сигізмунда майбутній сенатор зазнавав утисків як захисник православ’я з боку католицької верхівки, то за правління королевича Владислава (згодом короля Владислава IV) він посідає високе становище при дворі. Милість короля Владислава пояснювалася тим, що на конвокаційному сеймі, який відбувся після смерті Сигізмунда III, Кисіль виступив на підтримку королевича, відомого своєю віротерпимістю й, водночас, напруженими взаєминами з польськими магнатами.

В 1633 році Кисіль дістає звання дворянина для особливо важливих доручень — «дворянина королівського». Спочатку йому доручається владнання окремих релігійних справ (передача володінь від уніатів до православних), згодом — охорона Сіверської землі під час розпочатої війни з Москвою. Успішні воєнні маневри козаків під проводом Киселя сприяли перемогам польського війська. І король жалує Киселю привілеї: за ленним правом йому було віддано міста Кобець і Козаргород у Чернігівському воєводстві, староство Носівське і посада чернігівського підкоморія.

А головне, Кисіль отримав владу над козаками, у яких він уже здобув неабиякий авторитет своєю військовою звитягою. Кисіль був козацьким комісаром недовго: він не зміг дотримати свого слова про помилування, даного козацькому ватажкові Павлюку під час придушення козацького повстання у 1637 році. Павлюка було страчено, довір’я козаків до Киселя похитнулося.

В 1638 році він залишає посаду комісара козацького, у його діяльності настає новий період.Наприкінці 30-х — на початку 40-х років Кисіль веде дипломатичні переговори щодо розмежування воєводств Київського та Чернігівського, працює в комісії з встановлення «вічних» кордонів з Росією, для чого у 1646 році відвідує Москву вже в чині каштеляна київського.

Вибір короля був не випадковим: Кисіль якнайкраще підходив для таких переговорів. Видатний політик і дипломат своєї епохи, він вирізнявся унікальною освіченістю й даром красномовства. Вірний традиціям православ’я, Кисіль виступає лідером української православної шляхти, засновує Максаковський Преображенський монастир у своєму маєтку на Чернігівщині (в 1640-х рр.).

З початком воєнних дій під проводом Богдана Хмельницького Кисіль виступає як представник польського уряду на переговорах з козаками про мирну угоду. Переговори тривали досить довго, проте результатів не дали. Це пояснювалось кількома причинами, і насамперед тим, що обіцянки Киселя скасувати унію, на чому наполягали козаки, були нереальними; проти цього рішуче виступав польський сейм. Крім того, Кисіль і думки не припускав про можливість звільнення українських селян з-під влади польського пана як кінцеву мету козацького руху. Незважаючи на фактичний провал переговорів 1648—1652 рр., король, віддавши належне старанням Киселя, призначає його у 1650 році київським воєводою.

Водночас зростає кількість звинувачень на його адресу — як з боку козаків, так і з боку шляхти, яка закидала йому спробу здійснення державного перевороту.Київське помешкання Киселя знаходилось на Флорівській, або Замковій горі, де у IX—X ст. стояв приміський князівський палац, а у 70—80-х рр. XIV ст., коли Поділ став головним осередком Києва, — дерев’яний замок литовського воєводи. Замкова гора була на той час адміністративним центром Києва, через теперішній Андріївський узвіз було перекинуто підйомний міст на ланцюгах, який вів до замку через головні Драбські (від слова «драбант» — охоронець) ворота. Замок охоронявся з усіх боків і сполучався мостом з укріпленням на горі Здихальниці (Уздихальниці), становлячи з ним одне ціле (через що обидві гори мали спільну назву Замкової).На реконструкції П. Юрченка палацу Адама Киселя на Замковій горі за малюнком Вестерфельда 1651 року зображено дерев’яну двоповерхову будівлю, яка нагадує стародавні тереми і практично позбавлена рис оборонної споруди.

Доля дерев’яного палацу не була щасливою. У 1651 році повсталі козаки спалили замок, де засіли шляхтичі. Це був фактичний кінець адміністративного значення Замкової гори: про її запустіння писали вже 1654 році, післяПереяславської угоди, надіслані до Києва російські військові спеціалісти з фортифікації. Російський уряд не став навіть розміщувати на цій горі гарнізон, і поступово її вкрили городи та баштани — це видно на плані російського полковника Івана Ушакова 1695 року. На Замковій горі в 1695 році вже не залишається жодних слідів давніх оборонних споруд.

Пізніше, з 1816 року на Замковій горі був міський цвинтар, а з 1854 року — Флорівське монастирське кладовище.Доля дерев’яного палацу певною мірою розділила долю його останнього господаря. Останнім актом політичної діяльності Адама Киселя була участь як посередника між польським урядом і козаками в Білоцерківській угоді, укладеній у вересні 1651 року. За цією угодою реєстрового війська вже мало бути лише 20 тисяч, і проживати козаки могли тільки в межах Київського воєводства.

Ясна річ, про скасування унії більше не йшлося.Укладеною угодою не були задоволені як козаки, так і шляхта. Постійні нападки й звинувачення Киселя з обох боків спричинились до того, що король поступово віддаляє його від себе. Останні роки свого життя київський воєвода прожив у Києві, — пригнічений невдачами й хворий, відійшовши від усіх суспільних справ. Наостанку Кисіль вирішує взяти участь у Брестському поході, під час якого й помирає 3 травня 1653 року

.Відомості про Адама Киселя — останнього польського воєводи в Києві — зберегли численні документи; вони послужили основою для досліджень М. Костомарова та О. Новицького (останній присвятив Киселю дві праці: «А. Г. Кисель, киевский воєвода» та «К биографии Адама Киселя»). Докладні свідчення про Адама Киселя, факти його біографії містять майже всі дореволюційні (такі, як «Русский биографический словарь» 1897 р.) довідники, твори М. Грушевського та інших істориків.

Про його портретні зображення також було написано чимало (зокрема, в книзі П. Белецького «Украинская портретная живопись XVII—XVIII веков»). А в самому Києві пам’ять про Адама Киселя збереглась у стародавній назві гори — Киселівка…

Нагадаємо, раніше:

Коментарі

Рекомендуємо прочитати

В Африке обнаружили неизвестного науке титанозавра

По мнению исследователей, титанозавр жил жил на нашей планете около 80 миллионов лет назад весил около семи тонн....

Це може бути цікавим

В Украине не хватает главного ингредиента борща

По оценкам специалистов, в Украине резко сократилось предложение качественной свеклы, что в свою очередь повлекло рост цен на нее....

Автоновости

Дивіться, що пишуть

В ЦИК показали, как будет выглядеть избирательный бюллетень

Центральная избирательная комиссия показала, как будет выглядеть избирательный бюллетень на выборах президента 31 марта....

Загрузка...