​Олександра Безносюк: Кросфіт – невід’ємна потреба організму

Незабаром у Києві пройде третій міжнародний турнір з кросфіту Kyiv Battle, який відбудеться 2-3 лютого 2019 року у виставковому центрі «АККО Інтернешнл». Напередодні змагань ми поспілкувалися з минулорічною переможницею у категорії «Аматори» Олександрою Безносюк, яка розповіла про те, як їй вдалося здобути перемогу, наскільки змінилося її життя після занурення у кросфіт, а також дала поради атлетам, які будуть вперше брати участь у змаганнях наступного року:

Кросфіт – невід’ємна потреба організму

- Як ви прийшли у кросфіт? З чого все починалося?

- Почала займатися завдяки чоловіку у 2015-му році. Він тренував спортсменку з нашого клубу, готував до змагань. Якраз тоді я була вагітна, тож робити сама нічого не могла, але мені дуже подобалося те, що я бачила. Після пологів я займалася функціональними тренуваннями, щоб скоріше повернути форму, а десь через рік почала займатися безпосередньо кросфітом. Взагалі, у спорті я з дитинства, маю звання КМС з плавання, займалася танцями, є ліцензованим інструктором із зумби, і була просто у захваті, адже об’їздила всю Україну, відвідуючи різноманітні майстер-класи, тощо. Як бачите, після пологів усе кардинально змінилося.

- Ви займаєтесь із тренером чи самостійно?

- Чоловік закінчив навчання і має сертифікат Level 1, під його керівництвом я і займаюсь. А ще у мене з’явився тренер із важкої атлетики.

- Минулого року ви стали переможницею Kyiv Battle 2018 у категорії «Аматори». Це було ваше перше змагання з кросфіту?

- Саме у Kyiv Battle минулого разу я брала участь вдруге, а до цього у мене взагалі був дуже активний рік: виступала і на Odessa Benefit, і на змаганнях фітнес-клубу Dog&Grand Crossfit, і на Banda Open Games. Мені було, з чим порівняти, і можу сказати, що минулорічний Kyiv Battle був дуже крутим. У 2017-му році схеми для аматорів були більш одноманітними: турнік та штанга без особливих варіацій, а у 2018-му здивувало перше ж завдання, додалася ходьба на руках, інші компоненти, тож захоплення дедалі зростало, і я з нетерпінням чекала фіналу, був дуже цікавим сам змагальний процес.

- Як та за скільки треба почати готуватися до змагань?

- Підготовка має бути, перш за все, моральною. Якщо морально не налаштуєшся на бій, насамперед, із самим собою – нічого не вийде. На змаганнях, хочеш ти цього чи ні,у голові з’являються різні думки, і якщо дати їм волю – немає сенсу навіть починати. Страх,хвилювання, переживання, порівняння себе з іншими – це процес, від якого нікуди не подітися, це типово для багатьох спортсменів. З власного досвіду можу сказати, що тренувальний процес у мене не зупиняється ніколи, але за 2-2,5 місяці до змагань розпочинається більша активна підготовка, може бути по два тренування на день. Під час відпочинку – це легкі заняття, наприклад, просто плавання чи біг.

- Як ви розподіляєте свої сили протягом змагального дня? Як ефективно відновлюватися між комплексами?

- Між комплексами стараюся акумулювати енергію, менше рухатися. На нещодавніх змаганнях старалася більше відпочивати лежачи, щоб дати можливість м’язам розслабитись. Тож особливих секретів немає (посміхається).

- Розкажіть про ваше харчування напередодні та під час змагань.

- Воно кардинально відрізняється. У більшості атлетів під час змагального дня харчування майже зовсім відсутнє. Боїшся з’їсти зайвого, адже, якщо схему попередньо не озвучували, ти не знаєш, до чого бути готовим, і, щоб запобігти важкості у русі чи диханні, намагаєшся мінімізувати калорії. Максимум можна вжити спортивне харчування, зокрема, протеїн, якщо на це є час, адже буває, схеми йдуть одна за одною, і немає часу навіть подумати про їжу. А у звичайні дні раціон розподіляється на три повноцінних прийоми їжі та перекуси. Слідкую, щоб до організму потрапляли необхідні мікроелементи.

Кросфіт – невід’ємна потреба організму

- Як ви знаходите час для тренувань?

- Я маю двох дітей і розумію, що роблю це більше для них. Показую їм відео, приводжу медалі, якщо є можливість, беру їх на тренування чи змагання, щоб вони бачили усе зсередини, а також сама хочу бути для них хорошим прикладом, як вести здоровий спосіб життя та любити спорт. Вважаю, здорові діти – здорова нація, загартовування та дисципліна ще нікому не були зайвими. Мені дещо пощастило, адже я тренуюся та працюю в одному місці – такий собі бонус. Я – інструктор, і коли є вільний час, користуюся моментом. Звісно, намагаюся дотримуватися режиму і контролювати його, а також розподіляти час таким чином, щоб було комфортно і мені, і клієнтам, з якими займаюся.

- Як змінилося ваше уявлення про кросфіт у порівнянні із тим, яке воно було до того, як ви почали ним займатися?

- З кожним роком рівень атлетів – як професіоналів, так і аматорів – відчутно зростає. Коли я починала займатися три-чотири роки тому, не було більшості вправ і компонентів, які я роблю сьогодні. Лише елементарні присідання без особливої різноманітності, гирі. Штанги взагалі не пам’ятаю, щоб брали –словом, було набагато легше. А сьогодні від аматорів вже вимагають ходьбу на руках, виходи на турніку, тощо. Про професіоналів взагалі мовчу.

- Як змінилось ваше життя після занять кросфітом? Воно вам допомагає у повсякденному житті?

- Я стала активнішою, але у той же час згодна із чоловіком, який помітив, що під час тренувального процесу я у залі бігаю, стрибаю, багато рухаюся, і настільки виснажуюся, що, прийшовши додому, ледве пересуваю ноги (посміхається). Щоденні побутові справи: помити, нагодувати, вкласти спати, зробити домашнє завдання, робиш вже на автоматі. Це, мабуть, єдиний недолік. У цілому, ставлюся до кросфіту, як до способу життя та невід’ємної потреби, як-от поїсти чи поспати.

Якщо щось подобається, потрібно цим займатися, незалежно від того, скільки тобі років – 18 чи 45. До речі, у жовтні була на змаганнях на Кіпрі, поїхала туди задля того, щоб побачити атлетів, яким за 50 років. Мої враження просто неможливо передати словами! Жінки та чоловіки виглядають неперевершено, у них живі очі, які горять, вони виконують такий же комплекс вправ, живуть повним життям та не думають про те, що їм час на пенсію. Я була у захваті! У нас таких спортсменів ще немає, адже кросфіт в Україні – це досить молодий вид спорту, але не впевнена, що вони коли-небудь з’являться через наш менталітет: люди думають не про те, що їм подобається робити, а що про них скажуть чи подумають.

Кросфіт – невід’ємна потреба організму

- Чи ви плануєте переходити у категорію «Професіоналів»?

- Так, хочу цього, але розумію, що потрібно ще трохи поїсти каші (посміхається), не все так скоро. Я об’єктивно оцінюю свої сили, відчуваю, що виросла за рік, здобула досвід та можу рухатися далі, але не все виходить так, як хочеться. Подивимося по ситуації.

- Особисто для вас кросфіт – це спорт на все життя чи для досягнення певної цілі?

- Будь-який спорт для людини має бути на все життя. Усе залежить від того, хто твій тренер. Самому можна і за місяць себе знівечити, а якщо біля тебе досвідчений інструктор, який правильно масштабує комплекси, тренувальний режим, харчування, то займатися хочеться постійно, а не лише заради перемоги на змаганнях. Це невід’ємна частина життя, яка дає тобі можливість добре почуватися, бути бадьорим, активним, життєрадісним, цілеспрямованим, показувати приклад своїм дітям, тощо. Більшість проблем та комплексів у людей через те, що вони мало рухаються.

- Чи є атлет у кросфіті, з яким би вам хотілося позмагатися?

- Звісно, хотілося б спробувати свої сили на фоні наших дівчат: Мар’яни Федоренко та Світлани Кропивець. До речі, з першою ми були разом в одній команді на змаганнях Be More Human. Із зарубіжних атлеток мені дуже сподобалася Кара Фрей зі Словаччини, з якою перетиналася на кількох змаганнях. Слідкую за її виступами, і мені здається, що у майбутньому вона буде у когорті топ-спортсменок. Хотілося б з нею позмагатися хоча б в одній схемі.

- Що ви можете порадити тим атлетам, які будуть вперше брати участь у Kyiv Battle 2019?

- Не боятися. Проблема не в тому, наскільки ти сильний чи слабкий, а у тому, наскільки ти морально готовий та маєш мотивацію. Так, вперше це страшно та хвилююче, нервуєшся, поки записуєш схеми онлайн, тощо. Але отримані емоції однозначно цього варті, їх неможливо отримати більше ніде. Крім того, це неоціненний досвід, можливість випробувати себе і побачити, на що ти спроможний. Тому радила б рухатися вперед, пробувати свої сили та не боятися, що щось не вийде. Значить, можеш зробити краще наступного разу.

Напомним, Супрун рассказала, как бороться с похмельем.

Коментарі

Рекомендуємо прочитати

​Актриса Анна Буткевич стала лицом осеннего номера XXL

Анна призналась, что соблазнительная фотосессия – это подарок особенному для нее мужчине....

Загрузка...

Це може бути цікавим

В Киеве ожидаются тёплые выходные

На этих выходных в столице сохранится "бабье лето"....

Новости партнеров

Дивіться, що пишуть

"Укрпочта" повысит тарифы со следующего года

С 1 января 2020 года цены "Укрпочта" увеличит цены на свои услуги....

Загрузка...
Загрузка...