Звільнення за аморалку: найодіозніші випадки з судового реєстру

Положення радянського законодавства 70-их років прийшлися до душі сьогоденним консерваторам. Чому норма про звільнення за аморальний проступок призводить до зловживань і як ситуацію погіршить новий Трудовий кодекс?

Значний резонанс викликала новина про звільнення виховательки з села Бугаївка на Рівненщині за аморальний проступок – фото у купальнику, викладені у соцмережі. Як відомо, п.3 ч.1 ст.41 КЗпП передбачає звільнення за вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи. Відповідна норма неодноразово піддавалася критиці. Звільняти на її підставі вже намагались і за політичні висловлювання викладачів, а тепер же вона призвела до відверто анекдотичного випадку.

Проблема полягає як в абстрактності звинувачення, так і в спрощеній процедурі звільнення – воно не потребує відібрання пояснень. З прийняттям нового Трудового кодексу України ситуація може погіршитись – звільнити освітян за цією підставою можна буде без згоди профспілки. Що це, як не інструмент консервативного терору?

1) Звільнення за дії у поза роботою. Пункт 5 частини 2 статті 92 проекту ТК дозволяє звільнити за «вчинення аморального проступку працівником, який виконує виховні функції, в тому числі у разі, якщо ці дії не пов’язані безпосередньо з роботою». Таким чином, звільняти можна буде за діяння, вчинені у позаробочий час. До того ж сьогодні звільнення допустиме тільки за проступок, який є несумісним з виховною роботою. На дану норму звернули увагу в Міжнародній організації праці:

«використання термінів, що припускають широке тлумачення… передбачає їхнє суб’єктивне тлумачення, яке, у свою чергу, може призводити до плутанини та двозначності» (стор.167)

До речі, норми про аморальний проступок фактично у такій же редакції присутні у статті 81 Трудового кодексу Російської Федерації.

Рекомендація ЮНЕСКО про статус викладачів (1997) у п.50 перелічує дії, які можуть бути визнані порушенням професійної етики, але всі вони можуть бути вчинені під час роботи. Там йдеться про сексуальні домагання, вимагання коштів, фальсифікацію досліджень і т.д. Дана категорія є більш визначеною за аморальні проступки, які взагалі важко піддаються врегулюванню з точки зору права.

2) Без пояснень і профспілки. Відзначимо, що і зараз звільненню за такою підставою не передує відібрання пояснень та інших формальностей, адже вчинення аморального проступку не відноситься до дисциплінарних проступків. Такою є позиція вищих судових інстанцій. Фактично, проект нічого не змінює у цьому плані. Хоча ст.112 і згадує право працівника надати докази своєї сумлінної поведінки. Проте це швидше нагадує порушенням презумпції невинутоватості, бо доводити свою правоту буде змушений працівник. Роботодавець же відбирати такі пояснення не буде зобов’язаний! Погіршення полягає у тому, що документ дозволить звільнення без погодження з профспілкою.

Відзначимо, що Рекомендація ЮНЕСКО про статус вчителів (1997) передбачає цілу низку гарантій для педагогів, які в українському законодавств відсутні. Зокрема, це заборона публічно оголошувати результати службових розслідувань стосовно вчителів (п.47) та їх право ознайомитись з усіма письмовими матеріалами, що стосуються «звинувачення» (п.50)

3) Звільнення матерів – це морально? Звільняти за аморальний проступок матір дитини віком до 3-х років сьогодні заборонено, підтвердив нещодавно Верховний Суд. Проте ч.2 ст.109 проекту дозволяє звільнити за вчинення аморального проступку сімейних працівників з дітьми віком до трьох років.

4) Консерватизм + популізм. З розмитих формулювань, викладених у проекті ТКУ, дивуються і в Україні, і за її межами. Хоча деякі «опозиційні» депутати намагалися ще більше погіршити становище людей праці. Націоналісти з ВО «Свобода» вимагали частину 2 статті 3 проекту викласти у редакції, згідно з якою не вважалися б дискримінацією заходи проти особи, «відносно якої є обгрунтовані підозри чи доведено, що вона займається діяльністю, яка підриває безпеку держави» (поправка 55). Їх не цікавить, вочевидь, що в нинішніх умовах це означає звільнення будь-кого, хто критикує владу. За логікою речей, подібними питаннями мали б займатися правоохоронні органи, а не роботодавці, які не уповноважені боротися зі злочинами.

5) Небезпека для всіх. Деякі вчені вважають, що поширити таку підставу на значно ширше коло осіб: на керівників, держслужбовців, медиків і соціальних працівників. Більше того, пропонується визнати право звільняти будь-якого працівника, якщо обов’язок дотримуватись норм моралі передбачено у трудовому договорі! Не виключено, що до цих ідей ще звернуться законодавці, які дуже полюбляють спекулювати поняттями моралі. Адже депутати, як і роботодавці, вважають себе куди більше моральнішим за більшість громадян.

Однак обґрунтованою видається інша позиція. З метою мінімізувати ризики дослідники пропонуютьзамість формулювання аморальний проступок використовувати термін порушення професійних вимог етичної поведінки. Такі вимоги, принаймні, можуть бути конкретизовані у кодексах етики. Тоді як мораль трактуватиметься самим роботодавцем. Також в інтересах працівників було б прирівняти аморальний проступок до дисциплінарного, адже це надасть ряд процедурних гарантій (відібрання пояснень, обмеженість строку притягнення до відповідальності і т.д.).

Хоча, безумовно, позбутись маси непорозумінь дозволило б вилучення із законодавства норм, що мають оціночну природу і можуть стати інструментом зловживань.

Віталій ДУДІН,«Соціальний рух»

Коментарі

Рекомендуємо прочитати

В Киеве каждый третий чек оплачивается банковской картой

Гости украинских заведений все чаще предпочитают оплатить заказ банковской картой вместо наличных....

Це може бути цікавим

Как понять, что начальник вас ценит, даже если этого не показывает

На любой работе важно иметь хорошие отношения с начальником — это неотъемлемая часть профессионального успеха....

загрузка...

Автоновости

Дивіться, що пишуть

Індонезія хоче купувати українське озброєння

Мова йде про штурмові гвинтівки, контрбатерейні радіолокаційні станції....