Медреформа не відповідає вимогам ВООЗ, бо «хвора» фіскальною метою

  1. Главная
  2. Архив
  3. Социалка
  4. Медреформа не відповідає вимогам ВООЗ, бо «хвора» фіскальною метою
07:21, 20.10.17
Віталій Дудін, «Соціальний рух»

Прийнята медреформа не відповідає Конституції. Але цим в Україні мало кого здивуєш. Більш показовим є те, що вона багато в чому не відповідає стратегії «Здоров’я-2020», підготовленій Всесвітньою організацією охорони здоров’я для Європи, тож про стандарти ЄС не йдеться.

І в першу чергу це пов'язано з тим, що медреформа «хвора» фіскальною метою. Меморандум з МВФ розуміє медреформу як захід по «зменшенню державного сектору». За даними «Центру Бендукідзе», після вже проведених реформ у цій сфері Україна виділяє на медицину не так вже й багато: 3,5% від ВВП. У середньому країни ОЕСР витрачають від 5 до 9%. Показово, що в більшості високорозвинених країн витрати на медицину випереджують зростання ВВП на 1%. Як би не критикували нашу систему, але за рейтингами ВООЗ, вона займає середні місця (79 місце у 2009 році). Всі розвинені країни рухаються у бік всеохопної та універсальної системи медицини, тоді як Україна навпаки.

Ще один меседж ВООЗ реформаторам варто запам’ятати: «підвищення прямих платежів (плата за послуги та співопла) може створити для домашніх господарств підвищений ризик зубожіння в результаті хвороби і знизити обсяг користування медичними послугами». Фінансову стійкість радять не розглядати, як мету політики, яка має самостійне значення.

Однак у нас таки планують вилікувати дефіцит жебрацтвом пацієнтів. Оплачуваним, зокрема, стане отримання медпослуг «без направлення лікаря» та «понад обсяг», визнаний гарантованим. Словом, хто захоче отримати довідку своєчасно чи гарантовано вилікуватись – буде змушений платити. Адресність, згідно Стратегії ВООЗ, призводить до того, що без допомоги лишаються найнужденніші, що провокує подальше соціальне відчуження.

Небезпечним є коли уряди у відповідь на бюджетні проблеми вдаються до «перекладання тягаря фінансування на домашні господарства». Політика має відображати суспільні пріоритети, а не «миттєві потреби в збереженні збалансованого бюджету шляхом огульного урізання всіх статей».

Експерти ВООЗ не вважають за розумну ідею перекласти тягар із держави на громадян. Адже це призведе до поширення бідності, а вона в свою чергу посилить захворюваність. Шляхом урізання медичних видатків добитись економії складно, а ризик від ненадання належної допомоги оцінюється як високий. Дефіцитне фінансування у низці країн допомогло краще захистити населення від кризи. Введення платних послуги без підвищення зарплати поглибить соціальне виключення.

Недооціненими є і ризики залучення приватного капіталу. Ставиться мета «створення умов для інтеграції приватного сектору до системи охорони здоров’я».

На думку ВООЗ, діяльність комерційних структур може підривати охорону здоров’я, якщо держава не контролює їх належним чином: «Фармацевтичні компанії, прагнучи до збуту своєї продукції, впливають не тільки на практику лікарського призначення лікарських препаратів, а й на попит і відповідну поведінку пацієнтів. Це може призводити до нераціонального застосування ліків».

Більше того, перехід лікарів у приватний сектор розглядається як фактор, що негативно відображається на якості та доступності послуг. Приватизація медико-санітарних служб (а вона невідворотна при позбавленні держфінансування) призводить до дефіциту інфраструктури. Державно-приватне партнерство ефективне лише за умови підзвітності партнерів та продумування сценарію на випадок невдачі. До того ж, фінансово контролювати приватний сектор значно важче, аніж державний: зокрема, механізм запитів про інформацію тут не спрацює.

Також ВООЗ рекомендує використовувати непатентовані лікарські засоби – це зменшує залежність від корпорацій та сприяє раціональнішому витрачанню коштів. У нас такий пріоритет відсутній. Згідно даних економістів, розвиток фармацевтики стримується через додатковий 5-річний термін патентного захисту. Цього навіть не вимагала СОТ, але Україна, вочевидь, хотіла продемонструвати високу повагу до правовласників.

Ще однією характерною особливістю медреформи є вузьке розуміння охорони здоров’я. Підхід ЄС полягає, зокрема, у покращенні виробничого середовища, зокрема, збереження психічного здоров’я працюючих. Саме від охорони праці та стресовості залежить частота звернення до лікаря. Також робиться акцент на взаємозв’язку з освітою: чим більша кількість освічених, то більше здорових. Зменшення витрат на медицину і освіту створює ризик для економіки, адже якість трудових ресурсів здатна погіршитись. Цілу назку ризиків загострює безробіття: якщо держави витрачають не менше $200 на рік для активізації ринку праці, то це здатне зупинити зростання самогубств. Як бачимо, медицина розглядається лише як один із елементів соціальної системи. Потрібні стимули для утримання медпрацівників у селі, але держава позбавила їх права на пільгове житло.

Як і в провідних європейських державах, медицина в нас фінансується не зі страхових внесків, а із загальних податків.

«ВООЗ вважає модель, що базується на цьому принципі, найвищим рівнем еволюції системи охорони здоров’я», – визнають самі реформатори.

Таким чином, критикуючи вітчизняну медицину, автори реформи насправді критикують європейську систему охорони здоров’я.

«Досягнення найвищого рівня здоров’я на всіх етапах життя – це фундаментальне право кожного, а не привілей вибраних», – оптимістично проголошують у ВООЗ.

Підкреслюється, що гарні показники здоров’я не можна більше розглядати як результат роботи лише однієї галузі: стійке поліпшення здоров’я людей при дотриманні принципу соціальної справедливості – це підсумок реалізації ефективної спільної політики.

Кажуть, за медичну допомогу завжди хтось платить. Це правда. Зменшення фінансування медицини – привід закрити очі на офшори і забути про прогресивне оподаткування.

Віталій ДУДІН,«Соціальний рух»

Новости по теме

Популярные новости

Новости о войне

Последние новости