Трудовий стимул. Що несе для безробітних проект від Мінсоцу?

Допомогу по безробіттю зменшать, а отримати її стане важче. Роботодавцям компенсуватимуть не ЄСВ, а витрати на оплату праці. Аутсорсинг обмежать, однак створюється категорія «транзитних робочих місць» зі «знижкою» на оплату праці. Все це передбачає законопроект Міністерства соціальної політики.

Незабаром до Верховної Ради України має бути внесено урядовий проект Закону України «Про активізацію пошуку роботи безробітних та шукачів роботи». У пояснювальній записці констатується зменшення рівня зайнятості на 2 млн чоловік (зокрема, через скорочення у бюджетній та оборонній сферах). Через це пропонується посилити державне регулювання, щоправда, виграти від цього може приватний капітал. «Будемо стимулювати людину до активної участі у громадських роботах», – так своє бачення реформ раніше озвучив віце-прем’єр Павло Розенко і законопроект слідує цьому підходу. Документ висуває більш суворі вимоги до шукачів роботи та передбачає кращі стимули для підприємців.

Зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»:

- право на забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону має також молодьвіком від 15 до 25 років включно, а нині максимальний вік не зазначено (ст.6)

- правління Фонду, а не закон чи Уряд, визначають мінімальний розмір допомоги по безробіттю (ст.11);

- приймати рішення правління Фонду зможе за умови присутності половини членів, а не двох третин (ст.10);

- для отримання допомоги по безробіттю треба, щоб страховий стаж складав 8 місяців за останній рік, тоді як зараз достатньо мати 6 місяців стажу (ч.1 ст.22);

- для осіб, звільнених з останнього місця роботи (служби) за угодою сторін, за власним бажанням загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 270 календарних днів протягом двох років (ч.4 ст.22);

- щоб отримувати допомогу у розмірі 50% від середнього заробітку, потрібно мати загальний страховий стаж 3 роки, а не 2 роки, як зараз; отримувати 70% від заробітку можна лише при наявності страхового стажу 20 років, а не 10 років як зараз (ч.1 ст.23);

- рішення про призначення допомоги по безробіттю призначається на підставі отриманої інформації з реєстру застрахованих осіб (ч.2 ст.23). При цьому призначенню буде передувати перевірка факту отримання будь-яких соцвиплат і субсидій;

- тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 днів у разі одноразової відмови від громадських та інших тимчасових робіт (ч.3 ст.31);

- на строк до 30 днів може призупинятись виплата у разі «виявлення невідповідності інформації (даних), поданої громадянами для отримання субсидій, пенсій та ін. соцвиплат (ч.6 ст.31). Буде здійснюватись обмін інформацією з ДФС відносно громадян, які мають доходи від власності;

- одноразова виплата на сприяння підприємницькій діяльності надаватиметься лише за умови реєстрації у якості ФОП та захисту бізнес-плану. У разі виявлення використання виплати не за цільовим призначенням, особам позбавляється на 3 роки права на допомогу по безробіттю (ст.36).

Зміни до Закону України «Про зайнятість населення»:- особи, що надають послуги за цивільно-правовим договором по Інтернету теж прирівнюються до зайнятого населення і закон на них не поширюється (ст.4);

- молодь, що закінчила навчання чи звільнилася з військової служби, матиме додаткові гарантії працевлаштування лише протягом 3-ох років з дня працевлаштування на першу роботу; такі гарантії надаються особам, яким до пенсії лишається 5 років, а не 10 років як зараз; внутрішньо переміщені особи втрачають відповідні гарантії після 1 року з моменту першого працевлаштування (ч.1 ст.14);

- обов’язок працевлаштовувати пільгові категорії працівників по квоту існуватиме лише для підприємств, де працює понад 50 осіб, а не 20 осіб як зараз (ч.2 ст.14);

- дотації на створення робочих місць збільшаться: замість компенсації ЄСВ роботодавець отримуватиме 30% від зарплати (ст.25) або навіть у розмірі зарплати, якщо йдеться про влаштування до малого підприємця у агросфері (ст.27). За працевлаштування недостатньо конкурентоздатних категорій працівників компенсується 50% заробітку (ст.26);

- запроваджується категорія «транзитне робоче місце»: основним завданням працевлаштування на таке робоче місце безробітних є набуття ними трудового досвіду або підвищення кваліфікації за отриманою робітничою професією. Термін перебування на такому робочому місці обмежується 1 роком, а виплачувати можна 2/3 мінімальної зарплати (~2 133 грн) за перші два місяці роботи;

- особа, що скористалась ваучером «для підтримання конкурентоспроможності» (підвищення кваліфікації), не може отримувати допомогу по безробіттю протягом наступних 5 років (ч.2 ст.30). Учасники АТО можуть скористатись ваучером лише перші три роки з моменту завершення служби;

- більш жорсткими стануть умови аустсорсингу: компанія-надавач робочої сили не може направляти працівників для виконання «профільної» трудової функції (скажімо, на шахту можна буде направляти охоронців, а не шахтарів). Також на зарплату будуть поширюватись умови галузевої угоди (ст.39). Однак при цьому відповідальність компанії-користувача й надалі не врегульовується.

Міжнародний досвід

Пропонована ідея посилити вимоги до безробітних йде всупереч найкращому світовому досвіду. Україна збільшує поріг для отримання допомоги по безробіттю, тоді як іноземні країни навпаки впроваджують гнучкі підходи до отримання підтримки. За умови поширеності часткової та неформальної зайнятості це може обернутись виключенням значної кількості людей (зокрема, молоді) із системи соцзахисту.

Європейський Союз нині серйозно займається питанням прекарно зайнятих. Вони повинні отримати право на допомогу по безробіттю. Для цього було прийнято рекомендацію від 14 червня 2017 року. Зокрема, говориться про надання доступу до соціального страхування для нестандартно-зайнятих працюючих. Розроблюваний документ під назвою European Pillar of Social Rights декларує необхідність надання всеосяжного соцзахисту навіть самозайнятим (хоча працює це поки лише у деяких країнах ОЕСР).

При цьому говориться, що кожна молода людина у віці до 25 років повинна мати право на продовження навчання, якщо не була працевлаштована протягом 4-х місяців. В Україні ж навпаки лише особи старшого віку мають доступу до «навчальних» ваучерів.

У свою чергу Міжнародна організація праці теж наголошує на підвищенні інклюзивності системи страхування на випадок безробіття. «Зниження встановлених законодавством меж мінімальної тривалості зайнятості має вирішальне значення для поширення охоплення та забезпечення більшого співвідношення між працівниками різних форм зайнятості», – зазначає МОП у звіті. Згадується, що В’єтнам планує зменшити мінімальний стаж з одного до трьох міясців.

«Працівники, які працюють неповний робочий час, також можуть бути виключені з системи соціального захисту, включаючи допомогу по безробіттю, якщо законодавство країни встановлює високі прибутки або порогові години для покриття», – відзначають у МОП. Втім, ч.3 ст.21 Закону про соцстрахування передбачає необхідність доплати до мінімального страхового внеску, навіть якщо невиплата сталась без вини працівника.

Ідея обмежити аутсорсинг виглядає доречно, але запізніло. Міжнародна асоціація правників ще у 2016 р. повідомляла, що поширення аутсорсингу значно загальмувалось у світі. За деякими даними, у ЄС він складає 1,5% від зайнятих. Окрім того, виявилось, що аутсорсинг більше сприяє переходу до постійної зайнятості, аніж строкові контракти, які можуть поширитись під виглядом «транзитних» відносин та цивільних договорів. В усякому разі збереження постійної зайнятості має бути пріоритетом. Останні висновки МОП полягають у тому, що нестандартні працівники мають ризик стати безробітними у 10 разів вищий, аніж у постійних працівників. До речі, поки що Україна відноситься до країн, де 95% молоді працює на безстроковій основі.

Перспектива

Таким чином, держава створить умови для підтримки підприємців з метою працевлаштування. При цьому найбільшу підтримку пропонується надавати роботодавцям у сфері сільського господарства, що навряд чи підвищує конкурентоздатність економіки. Кошти на дотації пропонується отримати за рахунок безробітних. Якщо в регіоні не буде роботи, то громадяни не зможуть працевлаштуватись і отримувати допомогу теж не зможуть («мобільність» працюючих може забезпечуватись хіба що компенсацією частини транспортних видатків, як це передбачає ч.2 ст.24 Закону про зайнятість).

Розширення підстав для позбавлення права на допомогу по безробіттю змусить терпіти незадовільні умови праці. Ідея створення транзитних робочих місць може обернутись конвеєром зловживань: працівникам виплачуватимуть зменшену зарплату, а потім найматимуть нових на таких же умовах.

Запроваджуючи верифікаційний контроль за безробітними, державі здається, що вона закриває шпарини для зловживань. У дійсності цими можливостями користувались лише дуже бідні люди і масштаби втрат були незначні. Не виключені й зловживання з боку роботодавців: прописано повернення дотацій до бюджету, якщо працівника звільнено (ст.25 Закону про зайнятість). У разі звільнення за власним бажанням, правових наслідків у разі повернення коштів не передбачено.

Вирішити проблему безробіття має створення робочих місць у бюджетному секторі, посилення відповідальності приватних компаній за непрацевлаштування окремих категорій працюючих, а також належна підтримка безробітних за рахунок оподаткування олігархії.

Віталій ДУДІН,«Соціальний рух»

Коментарі

Рекомендуємо прочитати

Бойовики обстріляли житлові квартали Мар’їнки

В понеділок, 25 вересня, проросійські бандформування Донбасу обстріляли житлові квартали Мар’їнки....

Це може бути цікавим

В Киеве покраснело озеро

Экологи рассказали, почему озеро в восточной части парка "Нивки" в Киеве вдруг стало ярко-красного цвета....

загрузка...

Автоновини

Дивіться, що пишуть

В Москве требуют от Украины принять новый закон об особом статусе части Донбасса

Закон Украины "Об особом порядке местного самоуправления в отдельных районах Донецкой и Луганской областей" перестает действовать в середине октябряОб этом в инт....