Як відкрити свій бізнес у В’єтнамі: історія українського перукаря, який стриг Роналду

Як часто ви говорите собі: «Я хочу змін в роботі»? І як часто ви щось змінюєте? Як часто ви думаєте, що потрібно рухатися далі, ризикувати, створювати щось своє, але, найчастіше, не вистачає сміливості, підтримки і досвіду.

Наш наступний герой – український перукар Дмитро Гучко. 32-річний Дмитро, який під час Євро-2012 робив стрижку легендарному футболісту Роналду, вже три роки живе у В’єтнамі. Тут він встиг відкрити і закрити декілька салонів, заснував Академію перукарського мистецтва, а також грає у місцевій професійній баскетбольній лізі. Про те, скільки грошей потрібно для бізнес-старту у В’єтнамі, про ненадійний менеджмент, безкоштовні стрижки для безхатченків, а також де брати сили на все це – Дмитро розповів в інтерв’ю редакції rabota.ua.

Як відкрити свій бізнес у В'єтнамі: історія українського перукаря, який стриг Роналду

www.facebook.com/mitik.porishay

– Дмитре, як так сталося, що професійний баскетболіст узяв у руки ножиці і почав стригти?

– Дива тут немає (сміється). В 15 років я поїхав у Америку на 4,5 роки, навчався у муніципальній школі у Стразбурзі (Пенсильванія), а потім почав грати у професійній баскетбольній лізі. Повернувся у рідний Львів, мене одразу ж запросили до БК «Політехніка», а також на тренувальний збір молодіжної збірної України.

Відігравши декілька сезонів, одного літа я потрапив до друга у перукарський салон, взяв ножиці в руки і … спробував стригти. Сподобалося, відчув, що це цікаво… А потім все якось дуже швидко закрутилося, навчання у Москві та Лондоні… (Дмитро закінчив академію Toni&Guy, це лондонська компанія, яка вважається однією із топових у світі по академічним знанням, перукарському мистецтву, трендах – ред.).

Батько, правда, не повірив спочатку, але коли пішли гарні заробітки, і він побачив, що мені це подобається, то трохи заспокоївся. Ні, ну уяви, професійний баскетболіст і тут – раз, і перукар! Хто таке бачив, я можу батька зрозуміти (сміється).

– Де саме ти працював?

– Салон Toni&Guy. Я його відкривав по франшизі у Києві, і з 2009-го по 2013-й працював там арт-директором. Час спливав, і я зрозумів, що виріс, що мені тісно в Україні, тому й вирішив спробувати себе деінде. Якшо ти працюєш у Toni&Guy, то отримати роботу в іншій країні дуже легко: вибираєш будь-яку, де є їхні салони, і потрібні працівники на аналогічні посади, відсилаєш резюме. Ніяких проблем. Я подавався на арт-директора у В’єтнамі та Арабських Еміратах.

– Чому обрав В’єтнам?

– Все просто. В’єтнам швидше відписався, швидше надіслав контракт, який для мене виглядав нормально – на той час (усміхається). Взагалі я завжди хотів в Азію, і от при першій же нагоді – приїхав.

– «Просто захотів, просто поїхав». Може, було ще щось, що прискорило від’їзд?

– По-перше, в мене не склалися стосунки з директором салону Toni&Guy – дуже владна жінка. В мене було своє бачення розвитку салону, а вона, купивши половину акцій і ставши його власницею, мала, відповідно, своє. Співпраці у нас не вийшло. Я зрозумів, що хочу змінити дислокацію, бо може поламатися і моя кар’єра, і репутація.

Про менеджмент у В’єтнамі і фейковий контракт

Як відкрити свій бізнес у В'єтнамі: історія українського перукаря, який стриг Роналду

– Як тобі В’єтнам?

– Спочатку – не дуже, а потім приїхала дружина і стало веселіше (сміється). Насправді, я навіть не задумувався над тим – подобається чи ні. Я поставив собі за мету – працювати тут, і на перепони навіть не звертав уваги.

– Перепони? Тобто щось в роботі пішло не так?

– От дивись, в Україні я читав один робочий контракт, зі спокійним серцем прилетів у Хошимін (9 млн населення, вважається бізнес-столицею В’єтнаму – ред.), але все чомусь почало різко змінюватися.

По-перше, графік. В мене мав бути графік арт-директора салону, а не чорноробочого. Мені обіцяли вихідні, у тому числі, якісь короткі відпустки, коли я міг би злітати додому – в результаті у договорі вказувалося, що я не маю жодного вихідного.

По-друге, зарплата. Обіцяли одну – виявилася нижчою, причому малесенькими літерами десь у кінці контракту була приписочка, що наступні два роки я не маю права просити підвищення.

По-третє, на аренду житла спочатку хотіли виділити $400, зупинилися на $250. А за такі гроші у Хошиміні нормальну квартиру не знайти. Взагалі, щоб нормально себе почувати у В’єтнамі, треба мінімум $1000 і більше. Я кажу, мовляв, давайте будемо щось вирішувати, а вони мені: «Ти вже тут, пізно контракт обговорювати».

Як відкрити свій бізнес у В'єтнамі: історія українського перукаря, який стриг Роналду

Matyas Rehak / Shutterstock.com

– І ти залишився працювати на таких умовах?

– Звісно, ні! Я одразу вирішив прощатися з тією компанією. Мало того, що з контрактом намудрували, ще й у перші ж дні міліцію викликали – може, боялися, що втечу з В’єтнаму, і їм тоді треба було б оплатити мій готель (сміється). Коротше кажучи, я за все розрахувався, розвернувся і пішов собі, не пропрацювавши у салоні і години.

– Твоя ситуація – унікальна чи все-таки відображає роботу в’єтнамського менеджменту в цілому?

– Так, це справа не в окремій компанії, це такий менеджмент у В’єтнамі – все дуже неорганізовано, постійно щось зривається, переноситься, змінюється, а відповідальних знайти важко. Спочатку пишеться одне, а відбувається зовсім інше. І це – не тільки у моїй сфері.

Якщо хтось хоче працювати у цій країні, то має бути до цього готовим. За роки життя тут я проходив таке багато разів. Але знову ж таки – це частина в’єтнамської культури, інакше вони не можуть і не вміють, тому чого мені, іноземцю, судити. Забігаючи наперед, скажу, що я просто перестав співпрацювати з в’єтнамцями, в основному – з такими ж експатами, як і я.

Про бізнес з нуля у чужій країні

Як відкрити свій бізнес у В'єтнамі: історія українського перукаря, який стриг Роналду

DenisShumov / Shutterstock.com

– Добре, от ти у незнайомій країні, без роботи. Що далі?

– А далі на сайті з пошуку роботи у В’єтнамі, куди я закинув своє резюме, мене знайшла ще одна компанія і запропонувала відкрити їм салон. Все серйозно – салон величезний, 200 кв. м., розташовувався у популярному бізнес-центрі «Вінком». Але так склалося, що через рік ми його продали. І потім я вже вирішив відкрити щось своє. Мій перший салон був у невеличкій кімнаті, де я сам колись жив, потім я відкрив інший, вже більший.

– З якими труднощами стикнувся, відкриваючи свій бізнес?

– У В’єтнамі зараз, як в Україні на початку 90-х, – «блат» має значення. Якщо є знайомі десь у держорганах, то в тебе все добре. В мене з’явилися зв’язки серед клієнтів, яких я стриг, і вони мені багато в чому допомогли.

Крім того, у В’єтнамі є спеціальні компанії, які займаються відкриттям бізнесу для іноземців: самостійно, без знання в’єтнамської (а англійською тут говорять одиниці) – нічого не зробиш. Я одну з таких фірм найняв – це найдешевший і найнадійніший варіант. Її робітники постійно моніторять усі потрібні новини – нові податки, закони, які постійно змінюються. Ще й чиновники, які змінюють ті закони, також чергуються весь час, а інші обличчя придумують вже нові правила. Бо якщо прийде міліція перевіряти документи, і виявиться, що щось змінилося три дні тому, а ти не в курсі, – то салон або закриють, або доведеться платити – тисячу доларів, дві, апетити у всіх різні.

Як відкрити свій бізнес у В'єтнамі: історія українського перукаря, який стриг Роналду

Thoai / Shutterstock.com

– Мафія там існує? Є таке поняття, як «криша»?

– Є, але серед місцевих, іноземців поки майже не чіпають. Може, тільки якщо в тебе якийсь великий бізнес, то треба «під кимось ходити», в іншому випадку – нікого не цікавить те, щоб закрити чи відібрати твій бізнес, усі хочуть отримувати з тебе гроші.

Суми різні, крім того, все ще залежить від того, з ким працюєш, хто є в тебе в друзях і т.д. Якщо міліція – це дешевше і швидше. У В’єтнамі міліція і бандити часто – одні й ті самі люди, вони й «кришують» місцевих. Взагалі у мене не було таких випадків, коли хтось відверто і нахабно вимагав хабаря, але все працює так – тобі рано чи пізно знадобиться якась допомога, от за неї ти і платиш.

– Скільки офіційно треба мати грошей, щоб відкрити свою справу у В’єтнамі?

– У цілому іноземець має право відкрити якийсь бізнес, якщо у нього є $100 000 на рахунку, якщо немає, – потрібен місцевий партнер. Сума, звісно, може коливатися в залежності від типу бізнесу, навіть міста, де ти хочеш його започаткувати, іноді можна навіть і без партнера обійтися – таких нюансів не десятки, а сотні. Все дуже корумповано і бюрократизовано – самостійно, без допомоги місцевих спеціалістів, це зробити практично неможливо. Точніше – можливо, але це буде нелегально.

Як відкрити свій бізнес у В'єтнамі: історія українського перукаря, який стриг Роналду

Takashi Images / Shutterstock.com

– Як склалося у тебе?

– Перший салон у бізнес-центрі я відкрив, пройшовши всі процедури: 4 місяці тільки документи робив, а потім ще стільки ж – перебудовував салон. Другий, той, що на дому, працював узагалі без документів, навіть вивіски не було, та й навіщо – клієнти «пачками» приходили, сарафанне радіо тут прекрасно працює, в мене не було вільної хвилини. А зараз всі сили йдуть на Академію перукарського мистецтва, яку я нещодавно відкрив.

– Тобто ти вже вчиш інших, як стригти?

– Так. A Cut Above Asia Academy працює лише декілька місяців. Я до цього часу ще роблю необхідні документи. Там все не так просто, бо, виявилося, що треба купа дипломів і сертифікатів, пов’язаних саме з освітою і наукою. В мене є та купа, але всі дипломи, звісно, «говорять» про мої перукарські здібності. Я зараз думаю, що мені з цим робити.

– Але в тебе вже є перші учні? Місцеві чи такі ж експати, як і ти?

– Зараз – лише експати, дві дівчини з Англії та Росії. Тривалість курсів – різна, як і ціна: від трьох тижнів до трьох місяців, а оплата – від $500 до $2000. Але я ще й не всіх беру, а тільки тих, хто дійсно прагне розвиватися і пробувати щось нове, а не просто хоче навчитися стригти.

– А колеги приходять до тебе з проханням: «Навчи»? Ти даєш майстер-класи?

– У В’єтнамі після війни (з США та її союзниками, 1965-1973 рр. – ред.) сталася така ситуація: найгірше, що ти можеш сказати місцевим, – що вони чогось не знають, мовляв, якийсь білий буде навчати мене, як стригти. Тільки одиниці підходять і питають поради – для них це, як «забруднити обличчя». Більшість – ніколи не зізнається, що чогось не вміє. Але все це змінюється.

Як відкрити свій бізнес у В'єтнамі: історія українського перукаря, який стриг Роналду

– Ти вже встиг розвернутися на повну у чужій країні: відкрив пару салонів, започаткував Академію. Чи було таке, що тобі кажуть, мовляв, ти заважаєш комусь, переїжджай…

– Взагалі таке є серед місцевих – це їх можуть попросити «трохи посунутися». Але до мене ще ніхто не підходив. До мене взагалі важко підійти – два метра росту, 100 кг ваги… (усміхається)

Але суть не в цьому: я експат, «білий», а до «білих» тут одночасно – повага і ненависть. З одного боку, за мене радіють – що я постійно працюю, щось пробую, щось відкриваю. З іншого – від місцевих чоловіків, кому за 50, відчувається недоброзичливе ставлення. Це, знову ж таки, історичне підгрунтя – війна з «білими»… Але все це досить відносно. Молодь, наприклад, – більш дружня, продвинутіша.

– На твій погляд, В’єтнам – це вдале місце для стартапів?

– Абсолютно вдале. Тут хоч і якісь комуністичні правила діють, але вони є. І це значно систематизує і спрощує роботу – я ж кажу, ніхто не хоче «потопити» твій бізнес, все можна вирішити.

Та й економіка зростає шаленими темпами. Звісно, якщо порівнювати цю країну із Сингапуром і Гонконгом, то, мабуть, там краще і швидше з оформленням тієї ж документації, але, з іншого боку, і набагато дорожче. А у В’єтнамі все тільки починає розвиватися. І все, що не відкриєш, – все потрібно ринку і все працює. От дивись, в’єтнамці тільки в останні роки почали думати, як витрачати гроші на себе, – на моду, на красу, на відпочинок… З цієї точки зору це прибуткова країна, так.

Про моду, смаки і порізані вуха

Як відкрити свій бізнес у В'єтнамі: історія українського перукаря, який стриг Роналду

– Скільки в тебе коштує стрижка?

– Стрижка – $25, а фарбування – $40-60 в залежності від довжини волосся. За все разом може бути десь близько $80-100. Усі мої клієнти переважно експати з Австралії, Англії, Іспанії, Німеччини… В середньому – 10-12 клієнтів в день. В Україні я працював у крутому салоні, там стрижка коштувала $100, а фарбування – десь $200.

– Чи є різниця між українськими та в’єтнамськими клієнтами? Може, в смаках?

– Різниця у всьому. Навіть у волоссі – у в’єтнамців воно жорстке, як «кінське», легко стрижеться, важко фарбується. У цілому ж в Україні набагато розвинутіша фешн-індустрія. А в’єтнамці тільки почали приходити до цього, відкривати для себе журнали мод… Зараз тут попит на те, що було модним в Україні 10 років тому. А мейнстрім такий: всі дівчата – з довгим волоссям, всі хлопці – з коротким. Останні ще люблять залишати собі чуба посередині і вибривати по боках.

Як відкрити свій бізнес у В'єтнамі: історія українського перукаря, який стриг Роналду

Як відкрити свій бізнес у В'єтнамі: історія українського перукаря, який стриг Роналду

www.facebook.com/ACUTABOVEDG/Як відкрити свій бізнес у В'єтнамі: історія українського перукаря, який стриг Роналду

– Непорозуміння з клієнтами були?

– Було от навіть нещодавно. Я помилково записав на один час двох клієнток з однаковим ім’ям. А одна з них – дуже крутий тренер по перукарсьому мистецтву з Лондона. Стрижу я її, стрижу, а в неї – кілограми волосся на голові! Вже дві години пройшло, а інша клієнтка весь цей час мене чекала… Я вже почав трохи поспішати, трохи «халявити», і от перша клієнтка, яка тренер, це побачила, встала і каже: «Дякую, на цьому все» Це був перший раз за всю мою кар’єру, що хтось пішов посередині процесу. Що поробиш – таке з усіма трапляється.

На початку своєї кар’єри я і вуха, бувало, різав. Моєму татові так першому «пощастило» (сміється). Пам’ятаю хлопця з Данії, якого я ще у Києві стриг і трохи мочку вуха зачепив, але він мені дав за стрижку $100, і ще стільки ж «на чай». Отаке. Ідеальних майстрів не буває.

Про стрижку для Роналду і футболку з автографами за 200 тисяч євро

Як відкрити свій бізнес у В'єтнамі: історія українського перукаря, який стриг Роналду

– Як ти потрапив на Євро-2012?

– Просто пощастило, я не доклав ніяких зусиль. Я у той час працював у Києві, і раз на місяць стабільно їздив на два дні до Львову, бо мене там чекали старі клієнти. І от в один із таких візитів мені зателефонували з готелю «Нобіліс» і запропонували підстригти їхнього клієнта. Я погодився, та й інструменти завжди ношу з собою. Клієнтом виявився Роналду. Стрижка йому сподобалася.

– Не вередував?

– Ні, він дуже крутий, поставився до мене з великою повагою. Подякував. Я йому дав кілька порад і подарував фіолетовий гель для волосся, з яким він, до речі, вийшов на поле наступного ж дня. Потім ще хлопці з португальської збірної забігли, я їх також підстриг. Тренер заплатив мені за всіх десь €300 й подарував майку з автографами.

– До цього часу її зберігаєш?

– Ні. Під час телепрограми, на яку мене запросили, я продав її Ярославському (екс-власник харківського ФК «Металіст» – ред.) за €200 000. Всі гроші пішли на лікування хлопчика, хворого на рак. Його мама була донором, Андрій Шевченко домовився про операцію у Мілані. Операція пройшла успішно. В той день, коли малий вийшов з лікарні, я летів у В’єтнам.

Про дружину, мрії і плани

Як відкрити свій бізнес у В'єтнамі: історія українського перукаря, який стриг Роналду

– Чи маєш ще час і натхнення на інші благодійні проекти?

– А як же! На таке треба завжди знаходити час. Декілька разів на місяць ми з друзями їздимо по притулках для безхатченків. Робимо, хто що може, – хто приготує поїсти, хто одяг привезе, я от – стрижу безкоштовно. Мені ж це зовсім неважко – ножницями пройшовся і все. Взагалі вважаю так: якщо ти такий щасливчик, маєш дві руки, дві ноги, голову на плечах, то чого б не допомогти тому, хто цього потрєбує.

– У баскетбол продовжуєш грати?

– Так, граю за хошимінську команду, яка виступає у ABL (Азіатська баскетбольна ліга). Пам’ятаю очі тренера і колег по команді, коли вони дізналися, що я перукар… У них волосся від подиву повилазило (сміється).

Як відкрити свій бізнес у В'єтнамі: історія українського перукаря, який стриг Роналду

www.facebook.com/mitik.porishay

Як відкрити свій бізнес у В'єтнамі: історія українського перукаря, який стриг Роналду

www.facebook.com/mitik.porishay

Як відкрити свій бізнес у В'єтнамі: історія українського перукаря, який стриг Роналду

www.facebook.com/mitik.porishay

– Сумуєш за Україною? Плануєш повертатися?

– Звичайно, колись повернуся і буду щось відкривати. Це те, що я вмію і люблю. А час покаже. Чесно кажучи, особливо нема часу на ностальгію. Дивись – у мене постійно купа клієнтів, потім ще вдома ремонт роблю – ми зняли величезний будинок з басейном, і на першому поверсі я влаштував Академію. Ну і не треба забувати про духовні справи. Перший тиждень в мене – йога, другий – медитації, третій – плавання.

– До речі, як щодо музики? Ти ж також брав участь у проекті VovaZIL’Vova…

– На музику вже не вистачає часу (усміхається). Вова – це мій найкращий друг, я його з двох років знаю. Коли він починав свій проект, я жив у Америці і читав американський реп (сміється). А потім вернувся в Україну, і він запросив мене бути у нього бек-вокалістом. Останній концерт ми відіграли у день мого відльоту до В’єтнаму.

– А чим займається твоя дружина?

– Катя – першокласний міксолог. Тут вона робила коктейльну карту і відкривала бар у п’ятизірковому готелі «Салінда» на острові Фукок.

– Тобто у В’єтнамі вона також затребувана як спеціаліст?

– І так, і ні. Так – тому що тут відкривається дуже багато 5-6-7-зіркових готелів, яким потрібні бармени високого рівня. І саме це їй цікаво: відкрити новий бар, придумати коктейльну карту, натренувати команду, продати проект і рухатися далі. Але це ж не постійна робота.

Ні – тому що за постійну роботу бармен отримує $250-300, ну нехай $500 у місяць, працюючи по ночам, а вона мала $2-3 000 за 1-2 робочі дні на тиждень. От таке їй нецікаво. Тому поки що вона мені допомагає по Академії. Ще й готує чудово (усміхається).

Як відкрити свій бізнес у В'єтнамі: історія українського перукаря, який стриг Роналду

– Почуваєш себе щасливим?

– Кожної миті. Щастя для мене – це робити те, що любиш. Ні. Це мати змогу робити те, що любиш. От я і люблю, і вмію, і можу стригти – руки ж є.

– Про що мрієш?

– Троє дітей! Ми зараз з дружиною над цим працюємо! Але взагалі-то у мене є цілі, а не мрії. Мріяв про салон – вже декілька встиг відкрити і закрити, хотів Академію перукарського мистецтва – відкрив. От в Індію дуже хочу поїхати, Шрі-Ланку, Японію… Ще, мабуть, стрибнути з парашутом. А ще… Ще багато, багато чого.

Коментарі

Рекомендуємо прочитати

Как украинцам начисляют летние субсидии

В мае субсидии на коммунальные услуги начали переоформлять на летний сезон,который продлится до 1 октября, без учета отопления....

Загрузка...

Це може бути цікавим

Кличко приехал на инаугурацию президента на велосипеде

Утром 20 мая мэр Киева Виталий Кличко приехал на инаугурацию нового президента Украины Владимира Зеленского на велосипеде....

Новости партнеров

Дивіться, що пишуть

Перше завдання - припинення вогню. Двомовна промова Володимира Зеленського на інаугурації

Також Зеленський заявив, що "Уряд не вирішує наших проблем, він і є нашою проблемою"....

Загрузка...
Загрузка...