​З кулуарів «Арсеналу»: натхнення для реформаторів і інтелектуалів

  1. Главная
  2. Архив
  3. Социалка
  4. ​З кулуарів «Арсеналу»: натхнення для реформаторів і інтелектуалів
14:51, 19.05.17
Андрій Вальчишин

Книжковий Арсенал – однозначно позитивна подія. Приємно бачити як розвивається книговидавництво. А ще приємніше – звернути увагу на інтелектуальні новинки, які надихають.

Інтелектуальні інновації та орієнтири гостро необхідні українському політикуму. Після Революції Гідності та з початком російської агресії в Україні, фактично, зник поділ на “проєвропейський” та “проросійський” вектори розвитку, які визначали динаміку політичного життя нашого суспільства впродовж останніх десятиліть.

Однією з вимог Майдану був розрив із пострадянськими традиціями. Однак на практиці все було не так просто. Коли новій українській владі довелося приймати управлінські рішення в нових умовах, то виявилося, що існує вакуум, який швидко був заповнений ерзац-рішеннями формату “давайте запросимо іноземців” або ж компіляціями випрацюваних в рамках зовнішньої допомоги рекомендацій.

Просто переймати чужий досвід не вдалося. Як показали наступних три роки життя, зрештою на зміну “варягам” та “грантоїдам” прийшли банальні “рєшали” із навколовладного оточення. Післяреволюційна романтика розвіялася, а особисті та корпоративні інтереси знову стали визначати порядок денний країни.

Помилки та зловживання, які неуникно допускають нові еліти в такому форматі управління ведуть до значного розчарування суспільства, що загрожує Україні повторенням шляху Молдови – корупційної країни, яка декларує проєвропейськість.

Офіційний Кишинеу довгий час дивився в бік Європи, навіть отримав безвіз. На жаль, сама по собі євроінтеграція нічого не вирішила, а Молдова стала полем суперечок між групами так чи інакше пов’язаними з олігархом Плахотнюком і проросійськими середовищами, які уособлюють Додон та Усатий.

Ключовою причиною невдач Молдови та основною загрозою для України є відсутність стратегічного бачення розвитку країни у еліт. Саме тому мене приємно вразила представлена на Книжковому Арсеналі книга Сергія Тарути «Україна 2030: Доктрина збалансованого розвитку», яка піднімає глибоку та фахову дискусію щодо необхідних змін у різних сферах.

Ваги праці додає і те, що вона не є спробою авторського пошуку однієї людини, а скоріше результатом співпраці із відомими економістами та суспільствознавцями, зокрема з відомим популяризатором економічного прагматизму Володимиром Панченком.

Сьогодні українцям пропонують обговорити дорогі годинники та джипи політиків, або ж хуліганську витівку пранкера на Євробаченні. В кінцевому підсумку це веде не більше ніж до тотальної зневіри у спроможності політичного класу та росту підтримки популістської риторики.

Книга Тарути “Україна 2030: Доктрина збалансованого розвитку” високо піднімає планку дискусії. Ця дискусія або нарешті відбудеться, або про Україну ще довго писатимуть як про failed state.

Андрій Вальчишин,

політичний консультант,

співзасновник консультаційної групи PolitExpert

Новости по теме

Популярные новости

Новости о войне

Последние новости