Розвиток та зростання виробництва в Україні під питанням

НБУ презентував на минулому тижні «Дорожню карту з інфляційного таргетування». У «Публічному аудиті» розбиралися, як саме регулятор вирішив досягати цінової стабільності та вказують, чому очікувана інфляція в межах 12 (+-3%) малоймовірна, зважаючи на цілу низку факторів.

 - Механізми інфляційного таргетування, вільного, плаваючого курсового визначення, можливі та мають успіх насамперед у сильних розвинених, диференційованих економіках. Українська ж на сьогодні слабка, однобоко орієнтована, а тому повністю уразлива від впливу цінового фактору на групу товарів АП, – говорить заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.

Так, основний інструмент цінової стабільності в розумінні НБУ – зміни ключової процентної ставки грошово-кредитної політики Нацбанку. Відсоткова політика НБУ полягатиме в звуженні коридору процентних ставок за кредитами овернайт (один із різновидів кредиту, який надається на найкоротший термін – до наступного робочого дня) та кредитними забезпеченими депозитними сертифікатами (на сьогодні ставка за депозитними сертифікатами овернайт – 18 %).

Фактично, відсоткові ставки повинні нівелювати інфляційні втрати вартості коштів, забезпечуючи можливість придбання того ж обсягу товарів, робіт на послуг. Проте на сьогодні, коли позаду перший квартал 2016 року, жодна з ключових відсоткових ставок монетарної політики Нацбанку не співрозмірна з рівнем запланованої на кінець року інфляції. Причому, сигналів щодо зниження цих ставок на ринку немає. Тому важко погодитися, що інфляція на кінець 2016 року коливатиметься в межах 12-/+3 %, зважаючи на те, що сам регулятор не дає таких посилів.

Крім того, як прогнозують у «Публічному аудиті», НБУ не піде на зниження надвисоких ставок, бо вони гальмують зростання цін через через придушення споживчого попиту, що поряд з цим гальмує розвиток внутрішнього промислового виробництва. За словами Вігірінського, такі високі відсоткові ставки в поєднанні дисбалансу між збільшенням монетарної бази пропорційно зростанню номінального ВВП; стримуванням емісійних процесів в економіці протягом минулого року в поєднанні зі зростанням цін та адміністративно-регульовані тарифів не створюють умов для стимулювання економіки, оскільки фінансовий ресурс усередині країни поглинається ростом витрат на самообслуговування (оплату тарифів), не стимулюючи попит у торгівлі товарами, а відповідно, призводить до гальмування відновлення промисловості та відсутності інвестицій для модернізації.

 - Тому на сьогодні досить маловірогідними є розвиток та зростання виробництва. Це важливо для розуміння подальшого бачення складових інфляційного таргетування та його умовного зв’язку з курсом гривні. Найближчі чотири роки коливання номінального обмінного курсу мають слугувати основним буфером від впливу негативних шоків. Наприклад, у разі зменшення попиту на продукцію українського експорту або погіршення умов торгівлі помірне знецінення гривні дасть змогу зберегти конкурентоспроможність українського експорту та пом’якшить негативний вплив на обсяги виробництва й рівень зайнятості, — пояснює Вігірінський.

Поряд із цим негативні чи позитивні зовнішні прояви нерозривно пов’язані зі станом платіжного балансу країни, а баланс – це не тільки експорт, але й імпорт, інвестиції, фінансові зобов’язання. За словами спеціалістів «Публічного аудиту», незначну девальвацію за таких умов можна було б забезпечити шляхом диференційованого експорту з умовно пропорційним розподілом за товарними групами, коли спад вартості сировинних товарів частково компенсується зростанням вартості на міжнародних ринках на товари інших галузей.

На сьогодні з такими компенсаторами в Україні є труднощі. Спад промислового виробництва протягом останніх двох років у поєднанні з недоступністю ринку фінансування для модернізації та інвестицій в існуюче підприємництво призводять до того, що з кожним роком наша продукція стає дедалі менш конкурентноздатною для відкритих ринків, а ті, які були співмірні нашому промисловому рівню, наразі закриті. У результаті кожен день зволікання з вирішенням проблеми підвищення конкурентноздатності національної продукції з високою доданою вартістю через інвестиції у виробництво призведе до того, що ці ніші, з одного боку, будуть зайняті іншими постачальниками, а з другого – просто до закриття ряду вітчизняних виробників.

На сьогодні темпи падіння експорту перевищують як у відсотковому, так і в грошовому вираженні темпи падіння імпорту, і ні НБУ, ні Уряд не знайшли та не втілили в життя жодного компенсатора для подолання такого дисбалансу. Крім, зрозуміло, зовнішніх запозичень, але вони вливаються не безпосередньо в економіку країни, а лягають у золотовалютні резерви.

60 % сьогоднішнього експорту становлять сировинні товари, ціни на які протягом останніх двох років зменшуються за рахунок як збільшенням пропозиції, так і скорочення попиту.

Загалом, за попередніми даними НБУ, товарний експорт України за січень–лютий 2016 року склав $ 4,3 млрд, скоротившись понад на 20% ($ 1,22 млрд) у порівнянні з аналогічним період у минулому році.

У свою чергу товарний імпорт України за січень–лютий 2016 року ($ 5,49 млрд) скоротився на 15,9 % ($ 1,04 млрд) у порівнянні з січнем–лютим 2015 року. Негативний шок у вигляді зменшення вартості основних експортних товарних груп України на зовнішніх ринках можливо частково компенсувати за рахунок інвестицій. Проте з їх залученням наша країна має великі проблеми, і вже не стільки в силу військового конфлікту, а насамперед через політичну невизначеність, відсутність стабільного та зрозумілого законодавства, постійні інсайди на шпальтах провідних світових ЗМІ про причетність до корупційних махінацій державних високопосадовців.

 - Пропорційне скорочення імпорту можна було б досягти шляхом заміни певних груп товарами внутрішнього виробництва. Проте в Україні ось уже два роки відбувається інше – падіння імпорту відбувається «завдяки» бідності українців, що стають абсолютно неплатоспроможними. На сьогодні політика Уряду спрямована на знецінення вкладів, девальвацію, втрату коштів на депозитах збанкрутілих банків, замороження соціальних виплат. У будь-якому випадку механізм інфляційного таргетування не може бути ефективно застосований до України в умовах теперішнього стану її економіки. Потрібно віднаходити інші баланси, які не гальмуватимуть розвиток виробництва, а навпаки стимулюватимуть його зростання, – резюмує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

Коментарі

Рекомендуємо прочитати

Боевики застрелили украинского военного

В субботу, 23 сентября, в зоне АТО боевики были минимально активными и осуществили два обстрела....

Це може бути цікавим

Міс Туреччина втратила титул через дивний твіт

Переможниця конкурсу "Міс Туреччина" втратила корону після того, як організатори звернули увагу на один із її минулих твітів....

загрузка...

Автоновини

Дивіться, що пишуть

Шахтарі у Києві влаштували пікет проти позбавлення рудника ліцензії

«Хоч би хтось до нас вийшов», – не приховують своєї розлюченості робітники з Кривого Рогу, що приїхали пікетувати Державну службу з геології та надр (Київ, вул....