Окупація Росією Білорусі — питання часу, — експерт

Євросоюз зняв санкції з 170 білорусів, в тому числі з президента Білорусі Олександра Лукашенка. Мотиви цього рішення, і чим воно загрожує білоруському лідерові пояснив російсько-американський історик Юрій Фельштинський.

Олександр Лукашенко, безумовно, диктатор. Двох думок тут бути не може. Але він не єдиний диктатор в світі і, напевно, не найстрашніший. Упевнений, знайдуться люди, які будуть аргументовано стверджувати, що він - найм'якший диктатор з нині живих, що жертви його режиму обчислюються одиницями, а його країна не загрузла в громадянських війнах і масовому терорі, як багато інших.

Проте Лукашенко-диктатор створював для Євросоюзу потенційно небезпечну ситуацію, оскільки найбільше в світі Європа боїться диктаторів. Дуже дорогу ціну вона заплатила за потурання диктатурі і націоналізму напередодні Другої світової війни.

У сучасній Європі є дві суперсили: Росія і Євросоюз. З точки зору військової сили теж дві: Росія і НАТО. Нинішній російський уряд в особі вищих офіцерів ФСБ, які керують державою, ставить перед собою кілька надзавдань. Ті, що мали відношення до внутрішньої ситуації, в цілому дозволені. Влада в Росії захоплена ФСБ. Росія повністю контролюється кремлівською хунтою, що складається з колишніх і нинішніх керівників російських спецслужб. Вільна преса задушена. Виборча система узурпована. Політична опозиція ліквідована. Ринкова економіка функціонує настільки, наскільки це відповідає баченню, розумінню, кваліфікації і вигоді кремлівських узурпаторів.

Зовнішньополітична програма узурпаторів тільки зараз починає формулюватися. Основна проблема російського уряду полягає в тому, що для глобальної зовнішньої експансії потрібна не тільки армія, а й ідеологія. Однак Кремль виявився не в змозі цю ідеологію сформулювати. Від радянської комуністичної ідеології довелося відмовитися, тому що монополія на цю ідеологію належить збанкрутілій Компартії, яка претендує на політичний контроль над усіма, в тому числі над спецслужбами. Проголосити ж фашистську ідеологію відкрито неможливо через скомпрометованість фашистів, причому ідеологію фашизму відкрито використовувати в Росії Путіну заважає не власне фашистська ідеологія, яку він повністю розділяє, а той факт, що і вона зазнала історичної поразки: Німеччина програла Першу світову війну.

Створити нову, незапатентовану раніше ідеологію дуже важко. Тому російське керівництво стикається з проблемою лінгвістичного характеру: "русскій мір", "російський ген", "новий світовий порядок", "патріотизм" - все це жалюгідні безглузді потуги Путіна насадити фашизм, замінивши його іншим словом. Але на жаль Путіна в ідеології настільки багато залежить від термінів, символів, штампів і гасел, що в якийсь момент йому все одно доведеться назвати речі своїми іменами. Радянським гімном, Червоним прапором, зверненням "товариш" і інформагентством ТАСС тут не обмежитися.

У зовнішній політиці перед Путіним, як керівником сучасної Росії, стоїть кілька надзавдань. Деякі відносяться до простих, а тому їх можна розв'язати військовим шляхом. Наприклад, захоплення територій сусідніх країн. Починаючи з 2008 року, Російська метрополія поглинула Абхазію, Південну Осетію і ряд українських регіонів (Крим, Луганська та Донецька області). Разом з ніким не визнаною Придністровською молдавською республікою, до якої в військову кампанію 2014-2015 років Росія безуспішно намагалася пробити "сухопутний коридор" через Україну, мова йде про приблизно 60 тис. кв. км територій з 7 млн ​​населенням.

Реалізації більш широких планів російського уряду заважають сьогодні Євросоюз (як політична структура) і НАТО (як військова). Відповідно, мета російської зовнішньої політики на сучасному етапі полягає в розколі Євросоюзу і НАТО. Політично це досяжно, як бачиться з Кремля, через посилення націоналістичних, а тому відцентрових рухів в Євросоюзі, перш за все у Франції, де Кремль активно і відкрито підтримує "Національний фронт" Марін Ле Пен. Остання виступає за вихід Франції з Євросоюзу і НАТО. Одночасно Москва робить ставку на правих політиків і націоналістичні рухи в Угорщині, Словаччині та Болгарії і підкуповує або купує європейських лідерів, таких як колишній прем'єр-міністр Італії Берлусконі і колишній канцлер Німеччини Шредер.

Політичний тиск на Євросоюз і НАТО Кремль підкріплює військовим. Незабаром після вторгнення в Україну російська армія почала проводити навчання в усіх регіонах Російської Федерації, нарощувати угруповання своїх військ уздовж російсько-українського кордону, в окупованому Криму та Калінінградській області, проводити буквально щоденне тестування міцності повітряних і морських рубежів всіх своїх сусідів (у тому числі тих, що не входять в НАТО — Швеції та Фінляндії), США і навіть тих, хто не межує з Росією, але є членом НАТО — Великобританією.

Своїми діями російська влада спровокувала дискусію про те, чи буде НАТО захищати своїх членів у разі російської агресії, зокрема, чи стане НАТО захищати колишні радянські республіки, що входять до НАТО. До цього часу вже стало зрозуміло, що НАТО не захищатиме жертв російської агресії, в НАТО не прийнятих. Одночасно жителів потенційних жертв агресії опитували, чи готові вони померти за свою країну в разі нападу Росії; громадян західноєвропейських держав - чи готові вони вмирати за свободу, наприклад, країн Балтії; а громадян Росії - чи готові вони померти за наказом свого уряду.

Зрозуміло, що більша частина опитаних ніде, крім Росії, вмирати не погоджувалася. Проте керівництво НАТО зуміло донести до Путіна, що російська експансія проти будь-якої країни, що входить в НАТО. означатиме початок війни проти НАТО з усіма наслідками.

З 30 вересня 2015 року Росія, не відводячи 40-тисячну армію, зосереджену на російсько-українському кордоні, відкрила Близькосхідний фронт і ввела "обмежений контингент" своїх військ для участі в громадянській війні в Сирії на боці президента Асада. Перспективи розколу НАТО на цій ділянці фронту здавалися Путіну більше райдужними через надії на залучення в сухопутну війну в Сирії Туреччини, яка є членом НАТО. У військовому і політичному відношенні Туреччина, безумовно, найбільш уразливий член Північноатлантичного Альянсу через ризик створення незалежної курдської держави. Останнє неминуче буде претендувати на ряд районів Туреччини, де проживають курди. Тому втручання Росії в громадянську війну в Сирії мало основною своєю метою втягування Туреччини в військовий конфлікт і виключення Туреччини або вихід її з НАТО. Одночасно Росія нав'язувала себе як партнера на мирних переговорах з врегулювання нерозв'язного в короткостроковій перспективі сирійсько-курдсько-турецького конфлікту.

На цьому тлі завалений численними проблемами Євросоюз не міг дозволити собі і далі ігнорувати Білорусь і піддавати Лукашенко санкціям, штовхаючи його таким чином в обійми Путіна. Фактично повне зняття санкцій з Білорусі та її керівництва - це спроба Євросоюзу перетягнути Лукашенко на свою сторону в конкурентній політичній боротьбі з Росією. Проте, зняття санкцій з Білорусі може виявитися не кінцем проблем Лукашенко, а їх початком. Якщо Лукашенко зійде на дійсно демократичний шлях (у що важко повірити), він втратить владу на чергових виборах. Якщо він піде на відкритий політичний союз з ЄС, він буде повалений Росією.

Від поведінки Лукашенко тут в жодному разі багато не залежить. Росія тільки приступає до реалізації своєї агресивної зовнішньополітичної програми, і окупація, і анексія Білорусі є лише питанням часу. Можна навіть припустити, що анексія Білорусі Росією - це лакмусовий папірець, пролог початку чергового витка світової війни, яку розв'язує Росія. Останнє, що нас буде цікавити в цей момент - чи залишиться Лукашенко управляти територією, званою Білоруссю, або ж головою Білоруської республіки в складі Російської Федерації стане інша людина з не менш білоруським прізвищем.

Джерело: Апостроф

Читайте також: Рада Безпеки ООН не підтримала російський проект резолюції щодо Сирії

Коментарі

Рекомендуємо прочитати

Названы страны-рекордсмены по количеству космического мусора

Эксперты назвали страны, которые оставляют больше всего мусора на околоземной орбите....

Це може бути цікавим

Украинка Анна Музычук выиграла чемпионат Европы по быстрым шахматам

Музычук получила 7 побед, 4 раза сыграв вничью....

загрузка...

Автоновини

Дивіться, що пишуть

З'явилися відео слідчого експерименту на місці резонансної ДТП в Харкові

Журналістка Марія Малєвська опублікувала відео слідчого експерименту, який ввечері 21 жовтня провели на місці резонансної аварії в Харкові....