Рівняння з безліччю змінних: ТОП-5 політичних трендів 2016 року

ЗВТ і безвізовий режим з ЄС, ринок землі, переформатування Кабміну і глобальна приватизація – чого очікувати і до яких ризиків готуватися.

Політичний сезон в Україні добігає свого завершення, і його фінальний акордом стало прийняття бюджету на 2016 рік, який експерти вже встигли назвати бюджетом стагнації. Якщо 2015 рік вважався для нашої країни свого роду перехідним, то 2016-й обіцяє бути наповненим чималою кількістю системних змін і непопулярних політичних рішень. При цьому грань між можливостями й ризиками дуже тонка, і вигідне для України рішення складного політичного рівняння, як завжди, залежить від великої кількості змінних. Спробувати його вирішити взявся і Forbes.

Економічний аванс: як працюватиме ЗВТ з Євросоюзом

З 1 січня 2016 року зона вільної торгівлі між Україною та Європейським Cоюзом нарешті почне працювати. Цієї події український бізнес чекав довгих півтора року – минулого року угода не вступила в дію через принципову позицію Росії. Сьогодні ж максимум, що змогла зробити Москва, це розірвати договір про ЗВТ між Україною та СНД, який номінально діяв з 2012 року, але так і не почав працювати на повну силу. Звісно, Київ, рухаючись назустріч аналогічній угоді з ЄС, розумів, що мости з Євразійським берегом буде неминуче спалено.

Тепер для України головне − якнайшвидше скористатися всіма можливостями вільної торгівлі з Євросоюзом, а тут все набагато менш райдужно, ніж подається в ЗМІ. По-перше, питання конкурентоздатності українських товарів на європейських ринках все ще залишається відкритим. Внутрішній бізнес-клімат (особливо на тлі проведення чергової податкової реформи) не сприяє спрямуванню істотних коштів на модернізацію виробництва, тому загальну ситуацію в цьому напрямку можна охарактеризувати як стабільно важку.

Український успіх у цьому проекті, без сумніву, залежатиме від дій уряду, якому доведеться балансувати між інтересами споживача і підтримкою виробника

Що ж стосується найбільш перспективної сфери української економіки − АПК, то уряд за рік так і не просунувся в напрямку збільшення експортних квот для українських виробників, а значить, там, де ми дійсно могли б скласти конкуренцію, нас буде душити європейський протекціонізм.

Щоб зрозуміти важливість витрат на модернізацію виробництва, слід сказати, що навіть для АПК вона оцінюється в 900 млн євро. Для інших галузей цифри набагато вищі. Крім того, не можна забувати, що ЗВТ − це договір із двостороннім рухом, тобто український бізнес повинен бути готовий до того, щоб конкурувати не тільки на зовнішньому, а й на внутрішньому ринку, на який прийдуть європейські виробники.

При цьому економічний потенціал від початку роботи ЗВТ з ЄС оцінюється в десятки мільярдів євро в перспективі 2-3 років. І першим на собі вигоду повинен відчути вітчизняний споживач − у вигляді зниження цін на імпортні товари. Український успіх у цьому проекті, без сумніву, залежатиме від дій уряду, якому доведеться балансувати між інтересами споживача і підтримкою виробника. Для останнього зараз як ніколи будуть актуальними пільгові кредити та ефективні державні програми.

Безвізовий режим: вікно в Європу чи нові обмеження

Очевидно, що найбільш очікуваною подією 2016 року стане скасування безвізового режиму, широко анонсоване після публікації вельми лояльної до України доповіді Єврокомісії. Точно зорієнтувати суспільство в часі влада не може − називається і травень, і червень, і куди більш туманне формулювання «друга половина 2016 року». Як би там не було, важливість цієї події для України важко переоцінити.

Плюси безвізового режиму всім добре відомі − це і стимул до розвитку туристичної сфери, і крок на шляху інтеграції з ЄС, і просто моральна сатисфакція для мільйонів українців, які зараз обтяжені принизливими візовими процедурами. Водночас уже в 2016 році Україна може відчути на собі деякі побічні ефекти безвізового режиму, який за останні кілька років у нашій країні обріс безліччю міфів.

Міф №1 − українці зможуть подорожувати по Європі у форматі «купив квиток − і лети». Ні. Багато негативних атрибутів візових процедур у вигляді надання зворотних квитків та відкриття валютних рахунків, які гарантують платоспроможність людини, на жаль, залишаються.

Міф №2 − українці зможуть працювати в ЄС. На жаль, лібералізація візового режиму не дасть нашим громадянам широких трудових прав. Транзитний період − стандартні 90 днів, а значить, замість цивілізованих трудових угод з європейськими компаніями нас чекає чергова хвиля нелегального «заробітчанства», що не додає плюсів Україні перед західними партнерами.

Міф №3 − ми станемо на один щабель ближче до членства в ЄС. Насправді прямого зв'язку між підписанням ЗВТ з ЄС, введенням безвізового режиму і членством у Євросоюзі немає. Досить звернути увагу, що безвізовий режим з ЄС має ціла низка країн, які не мають відношення до Союзу ні політично, ні навіть географічно (Гондурас, Гватемала, Японія).

У 2016 році для організації нормальної роботи безвізового режиму Україні багато в чому доведеться спиратися на досвід Молдови, яка отримала цей статус на рік раніше. Можливо, вдасться уникнути багатьох помилок і не осоромитися перед європейцями.

Ринок землі: настав час вирішувати

Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення існує в Україні з 2001 року, і весь цей час триває запекла дискусія з приводу його скасування. Багатьма економічними експертами дія мораторію традиційно називається одним із головних бар'єрів, що стримують розвиток вітчизняного АПК, проте політична складова з року в рік призводить до штучної консервації вирішення цієї проблеми.

2016 рік може стати вирішальним у цьому питанні, а об'єктивні зовнішні обставини − все-таки схилити український політикум до прийняття вольового рішення. 10 листопада поточного року Верховна Рада вчергове продовжила мораторій, проте вже в березні 2016-го парламент може почати розгляд законопроекту «Про ринок землі», розробленого Державним агентством з питань геодезії, картографії та кадастру.

Економічний ефект від введення ринку землі в Україні аналітики оцінюють в коридорі від $30 млрд до $100 млрд − усе залежить від ступеня ефективності дій уряду, прозорості закону і приведення до ладу земельного кадастру. Проведення такої масштабної реформи може закінчитися для України як інвестиційним бумом в АПК, так і повним антисоціальним фіаско − залежно від політичної волі й мотивів реформаторів. У будь-якому разі, 2016 рік – найбільш вдалий час для прийняття рішення, а «заморозка» реформи призведе тільки до негативних наслідків.

Урядовий пасьянс: яким буде Кабмін

Те, що очікувана відставка Арсенія Яценюка з посади прем'єр-міністра України не відбулася в поточному році, аж ніяк не говорить про те, що його майбутнє буде безхмарним у році майбутньому. Конфігурація сил в українському парламенті все ще не дозволяє президенту Петру Порошенку укомплектувати більшість без «Народного фронту», але саме вибудовування державної вертикалі «під президента» з подальшим «зливом» Яценюка − один із головних політичних трендів 2016 року.

Багато в чому успішність цієї затії визначить перспективи Порошенка на майбутніх президентських виборах 2019 року. Розпуск Верховної Ради як варіант переформатування уряду був благополучно похований в Адміністрації Президента в силу своєї безперспективності, і буде використаний командою нинішнього глави держави тільки в крайньому випадку.

Після приїзду до Києва віце-президента США Джо Байдена стало очевидно, що «пакт про ненапад» діє до весни 2016 року, після цього «добро» на зміну прем'єра президент отримає і від Держдепу. Арсеній Петрович, судячи з синхронних заяв БПП і «Народного фронту» про важливість реформ і єдність команди, правила гри прийняв і змирився з весняним сценарієм.

Питання тепер у тому, як президентська команда планує провести зміну прем'єра, і за рахунок кого буде добирати відсутні голоси. Прецеденти в сучасній українській історії бували − вербування мажоритарників шляхом їх включення до складу президентської фракції. Не виключені й ситуативні домовленості з такими фракціями, як «Воля народу» й «Відродження», яких може чекати ребрендинг з подальшим переформатуванням на користь команди президента.

Великий розпродаж: чи відбудеться глобальна приватизація

Український уряд, на відміну від народу, не вірить у новорічну прикмету не залишати незакінчені справи в старому році. Тому настільки масштабний процес, як приватизація, плавно перекочує з 2015-го в 2016-й і стане невід'ємним трендом політики уряду. Арсеній Яценюк вже анонсував продаж цілого ряду держпідприємств, аргументуючи це тим, що без ефективного власника їх чекає неминучий крах і прописка на економічному цвинтарі.

Враховуючи досвід України в питанні приватизації держпідприємств, наївним було б чекати істотного наповнення бюджету, а доля багатьох активів після продажу, як правило, слабко корелює з тим, що заявляє уряд

Причому перелік виставлених на продаж об'єктів з кожним місяцем зростає. Буквально нещодавно він поповнився такими гігантами, як «Украгролізинг» і «Укрспецторг». Ну а флагманом приватизації наступного року може стати Одеський припортовий завод, і вже зрозуміло, що продадуть його значно нижче за його реальну вартість.

Враховуючи досвід України в питанні приватизації держпідприємств, наївним було б чекати істотного наповнення бюджету, а доля багатьох активів після продажу, як правило, слабко корелює з тим, що декларує уряд. Та все ж Яценюк сподівається отримати від приватизації 17 млрд гривень, але поки що ці плани здаються занадто амбітними, враховуючи інвестиційний клімат в Україні.

Нагадаємо, в 2015 році країна зайняла 89-е місце в рейтингу інвестиційної привабливості (BDO International Business Compass) за версією Гамбурзького інституту світової економіки.

автор: ВІТАЛІЙ ФІЛІПОВСЬКИЙ, джерело: Forbes

Коментарі

Рекомендуємо прочитати

​"Продажа" гражданства Кипра украинским олигархам: появились новые детали

По меньшей мере 20 украинских бизнесменов и политиков в 2016 году приобрели гражданство Кипра в обмен на инвестиции в экономику страны....

Це може бути цікавим

Шкіряк прокоментував причетність українських диверсантів до підриву "міністра ДНР"

Радник глави МВС Зорян Шкіряк назвав брехнею інформацію про затримання бойовиків "українських диверсантів", які влаштували замах на міністра доходів і зборів" так ....

загрузка...

Автоновини

Дивіться, що пишуть

Армія США опублікувала підручник про тактику гібридних російських військ в Україні

У США з'явився у відкритому доступі підручник Російська війна нового покоління (Russian New Generation Warfare Handbook), авторами якої виступила американська армія і Група з асимет....