Вчителі української у Донецьку: в атмосфері страху

У школах "ДНР" і надалі викладають українську мову та літературу. Утім, за словами вчителів, демонструвати любов та пошану до української культури вкрай небезпечно.

У Донецьку днями закрилася Львівська майстерня шоколаду - єдина в місті кав’ярня з українською мовою обслуговування клієнтів. Львівська майстерня була у самопроголошеній "республіці" чи не останнім місцем відпочинку, яке було підкреслено українським, пишуть прихильники цього місця в соціальних мережах, сумуючи за його атмосферою і колоритом.

Шевченку - квіти, вчителям - погрози

Ситуація з "Львівською майстернею"- показовий приклад подвійної політики щодо до української культури на території невизнаної "республіки", кажуть представники української спільноти в Донецьку. Не ризикуючи називати свої прізвища, вони зазначають, що перші масові акції в Донецьку на початку 2014 року починалися саме з руйнування українських державних символів. Зараз же покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченка відбувається разом з поступовим пригнобленням української культури в навчальному середовищі. Навіть викладачам української мови та літератури демонструвати прихильність та любов до України вкрай небезпечно. "Адже ніхто в колективах не застрахований від сексотів, "стукачів" та виклику на килим", - кажуть співрозмовники.

В атмосфері страху погоджуються на спілкування лише одиниці. "У День незалежності України я вплела в косу жовто-блакитні стрічки, на вулиці майже ніхто на це не звернув уваги і не чіплявся. Одна жінка навіть підтримала мене, сказавши, що я - молодець і смілива людина", - каже в приватному спілкуванні Марина - вчителька української мови та літератури. "Оскільки це був робочий день, то я так само пішла до школи. Це викликало бурхливу реакцію директора і стало приводом для чергового "адміністративного килима" в школі, де я працюю", - зазначила викладачка.

Вчителі кажуть, що викладати предмет стало психологічно дуже важко. На підтвердження цих слів одна із розмовниць розповіла про інцидент, який стався з нею у цьому навчальному році. Хтось із батьків учнів поскаржився місцевому "депутату" на її погляди, в школу приходила розбиратися помічниця цього депутата, погрожувала повідомити про це в МДБ ("міністерство держбезпеки"). Зрештою, конфлікт владнали, каже вчителька.

Шевченку - квіти, вчителям - погрози

Ситуація з "Львівською майстернею"- показовий приклад подвійної політики щодо до української культури на території невизнаної "республіки", кажуть представники української спільноти в Донецьку. Не ризикуючи називати свої прізвища, вони зазначають, що перші масові акції в Донецьку на початку 2014 року починалися саме з руйнування українських державних символів. Зараз же покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченка відбувається разом з поступовим пригнобленням української культури в навчальному середовищі. Навіть викладачам української мови та літератури демонструвати прихильність та любов до України вкрай небезпечно. "Адже ніхто в колективах не застрахований від сексотів, "стукачів" та виклику на килим", - кажуть співрозмовники.

В атмосфері страху погоджуються на спілкування лише одиниці. "У День незалежності України я вплела в косу жовто-блакитні стрічки, на вулиці майже ніхто на це не звернув уваги і не чіплявся. Одна жінка навіть підтримала мене, сказавши, що я - молодець і смілива людина", - каже в приватному спілкуванні Марина - вчителька української мови та літератури. "Оскільки це був робочий день, то я так само пішла до школи. Це викликало бурхливу реакцію директора і стало приводом для чергового "адміністративного килима" в школі, де я працюю", - зазначила викладачка.

Вчителі кажуть, що викладати предмет стало психологічно дуже важко. На підтвердження цих слів одна із розмовниць розповіла про інцидент, який стався з нею у цьому навчальному році. Хтось із батьків учнів поскаржився місцевому "депутату" на її погляди, в школу приходила розбиратися помічниця цього депутата, погрожувала повідомити про це в МДБ ("міністерство держбезпеки"). Зрештою, конфлікт владнали, каже вчителька.

"Але, є і ті, хто усвідомлює себе українцями і пов'язує своє майбутнє з вступом до вищих шкіл "великої землі", як проукраїнські донеччани іноді називають частину України "по той бік лінії розмежування" . "Таких дітей, звичайно, підтримуємо, як тільки можемо", - каже вчителька.

автор: Інна Купріянова, джерело: dw.com

Коментарі

Рекомендуємо прочитати

Из зоны ЧАЭС пытались вынести радиоактивный свинец

25-летний житель Славутича пытался вынести с территории Чернобыльской АЭС свинцовый шрот весом почти 15 кг с целью сбыта....

Це може бути цікавим

Судебная реформа: станет ли правосудие доступным для граждан

Более того, доступ к судопроизводству усложнится, считает активист ОО «Соціальний рух», юрист Виталий Дудин....

загрузка...

Автоновини

Дивіться, що пишуть

Оккупанты Крыма забирают у путинских Ночных волков землю

Власти оккупационного Крыма забирают у друзей президента Путина байкеров клуба Ночные волки 126 гектаров земли под Севастополем....