Росіяни не оплачуватимуть те, що зруйнували на Донбасі

Постійний доповідач Європарламенту щодо України Міхаель Ґалер відвідав Дніпро та Донбас. В інтерв'ю DW він розповів, які зміни там побачив та яким є найкращий спосіб позбутися кліше щодо України.

Депутат Європарламенту від Німеччини (фракція Європейської народної партії) Міхаель Ґалер (Michael Gahler) протягом 8-9 липня відвідав Україну. Про підсумки цієї поїздки його розпитала DW.

Deutsche Welle: Пане Ґалере, розкажіть, будь ласка, про ціль своєї поїздки?

Міхаель Ґалер: Я поїхав з головою делегації парламентського комітету з асоціації (ЄС-Україна. - Ред.) Даріушем Розаті. Я є постійним доповідачем комітету з закордонних справ щодо України. У цьому зв'язку ми хотіли отримати інформацію стосовно стану справ у Східній Україні, зокрема, що стосується підтримки з боку ЄС.

Де саме Ви побували?

В суботу (8 липня. - Ред.) ми прилетіли до Дніпра. Ми відвідали музей АТО, потім були в лікарні, де провідали поранених солдатів, розмовляли з лікарями. Наступного ранку ми військовим гелікоптером прилетіли до Маріуполяі одразу поїхали у Широкине. Там ми у касках та бронежилетах пройшли селом. Це було гнітюче: руйнування, все мертве, ніхто більше не живе. Згодом у Маріуполі ми відвідали притулок для внутрішньо переміщених осіб, 70 відсотків фінансування якого надходить від ЄС. Ще ми зустрілися з мером Маріуполя. Він був дуже активним та залученим. Хоч він міг би лише жалітися та нарікати, але він оптимістично представляв плани для міста.

З Маріуполя ми перелетіли до Волновахи, де розташований контрольний пункт (в'їзду-виїзду на та з непідконтрольної території Донбасу. - Ред.). Ми побачили, яка там ситуація, він працює доволі добре: за день сім тисяч людей в'їхали та виїхали. У Волновасі 2015 року була артилерійська атака, коли 12 людей загинули в автобусі. Там ми поклали квіти.

Тобто якихось конкретних результатів поїздки не очікувалося?

Нас запросила обласна влада. Ми зробили кілька заяв, зокрема висловили підтримку, але також і очікування щодо реформ. Ми хотіли продемонструвати солідарність. Якщо подивитися зону бойових дій, то стає зрозуміло, хто є політично відповідальним за це - особисто президент Росії. Я це також висловив, а також те, що ЄС має залишатися єдиним що стосується Росії, а також солідарним щодо України та продовжувати надавати їй підтримку.

Розкажіть про Ваші враження від цієї поїздки?

Я їжджу вже кілька років. Я був радий побачити, що вже відбувається рух (через лінію розмежування. - Ред.) Раніше я був у Павлограді в контейнерному містечку. Там усі жалілися, як важко відвідувати родичів. Тепер же все відбувається через інтернет: людина реєструється і через десять днів отримує дозвіл, він має багаторазову дію, не треба робити новий. Добре, як це організовано.

Що Вас найбільше вразило?

Дуже хорошою я вважаю мотивацію дивитися у майбутнє, зокрема в Маріуполі. Це місто майже на лінії фронту. Тож можна було би сказати, що все одно сенсу немає (розвивати місто. - Ред.). Але мер міста молодий та динамічний, після понад року на посаді досі не розчарований. Водночас я сподіваюся, що ми також більше робитимемо.

А де Ви бачите можливість робити більше? Минулого року Ви, наприклад, висловлювалися за надання Україні оборонних озброєнь.

В цьому плані нічого не змінилося. Україна обороняє себе легітимно, тому я не забираю слова назад з тієї заяви. Якщо з міжнародного співтовариства хтось Україні щось постачатиме, то я не критикуватиму їх за це. Україна також зробила поступ у власному виробництві. Але якщо Україна іншими шляхами отримає протитанкову зброю чи інші необхідні речі, то я не критикуватиму тих, хто постачатиме.

Ви відвідали Донбас не вперше. Чи бачите Ви прогрес у відбудові регіону?

Коли їдеш таким містом, як Маріуполь, там будують, але, звісно, багато чого перебуває у жалюгідному стані. Безпосередньо у зоні бойових дій не відбувається нічого. Поки конфлікт не врегулюють, там, зрозуміло, не буде ніякої відбудови. І якщо росіяни віддадуть окуповані частини Східної України, то це, звісно, викличе бум відбудови, але, з іншого боку, це буде шалено дорого. Вони не будуть оплачувати те, що зруйнували. Ми також дивилися та розпитували на місцях, адже ЄС надає підтримку проектам на Донбасі: один стосується біженців. Той, хто інвестує, має сам вирішувати, вкладає він у Маріуполь чи зважується лише до Дніпра. У цьому плані ми будемо робити рекламу в позитивному сенсі цього слова. Місто Дніпро має освічену армію фахівців, інженерів, які залучені у виробництва майбутнього, але було би шкода, якщо за браком замовлень це зникне, люди роз'їдуться. У Дніпрі заступник губернатора сказав нам: ми не ставимо палки в колеса, ми дуже небюрократичні, тут можна швидко почати інвестувати. Я вірю, що дух, настрій у волі щодо залучення інвестицій вже змінилися. Є воля просувати справи вперед.

А Ви могли би порівняти настрої раніше та зараз?

У мене склалося враження, що раніше більше бідкалися. Зараз більше впевненості у собі. Головний лікар в лікарні у Дніпрі задоволений, він сказав, що отримує, чого потребує. І це цивільна лікарня, не військова. Хтось міг би подумати, що все йде армії і для інших нічого не залишається. Це не так.

Ви сказали про рекламу. Поясніть, будь ласка, про що йдеться?

В Україну повинні особисто їздити більше людей, які залучені в ухвалення політичних рішень. Коли голосують політичні декларації, то ми отримуємо завжди понад 500 голосів (з 751 місця у Європарламенті. - Ред.) Я хочу досягнути, щоби суттєво більше (парламентарів. - Ред.) туди їздили, самі дивилися й самі пережили - якщо вони поїдуть ближче до зони бойових дій. Це можуть бути колеги з Європарламенту, але також і з національних парламентів.

У 1990-х роках я був відповідальний у комітеті з закордонних справ за Балтійські країни. Для багатьох це був колишній Радянський Союз. Тоді я бачив моє завдання у тому, щоб людей спонукати, аби вони туди їздили: "Ага, це зовсім не відсталий СРСР, це Європа. Ці люди думають, як і ми". Цього ж ефекту я хочу досягнути і для України, хай і з запізненням на 20 років. Кліше того, що Україна - це поряд з Росією, надто сильне у багатьох людей. Подолати його можна лише побувавши самостійно. І я казав колегам, що їздити мають не одні й ті самі, а коло має розширюватися. Щоб люди усвідомили: "У Києві, Дніпрі, Одесі, Львові чи деінде почуваєшся також, як у Європі. Це теж Європа".

Давайте поговоримо про реформи в Україні. Над чим у першу чергу треба працювати?

З точки зору визначення пріоритетів, для мене вирішальними є незалежність та робота НАБУ, а також призначення суддів. Незалежність НАБУ не лише не повинна бути ослабленою, а навпаки, залежно від обставин, навіть інституційно посилена. Стосовно аудиту НАБУ я сказав: панове, я застерігаю від намагання вибором аудитора визначити результати наперед. Другий пункт - це призначення суддів. Очевидно, що правосуддя мають здійснювати суди, але йдеться про належні суди. Конкурсна комісія з призначення суддів має піклуватися, щоб у підсумку суддями ставали люди, які не походять зі старої системи.

Як Ви загалом оцінюєте процес реформ в Україні?

Загалом (Україна. - Ред.) - на правильному шляху. Старі структури перебувають під зовсім іншим тиском, ніж це було раніше, бо громадянське суспільство істотно розвинулося. Тому вони і захищаються. Я вважаю, що порядок денний - правильний, теми, які порушуються та над якими працюють - це ті теми, над якими слід працювати. Але це має просуватися послідовно та незмінно. Треба звертати увагу як на темпи, так і на якість реформ. Вони не повинні застрягати. При цьому були створені справді хороші рамкові умови. Ми теж трохи до цього долучилися. З останнього, наприклад, у торгівлі, коли розширили квоти (на ввезення української сільськогосподарської продукції до ЄС. - Ред.) Загалом є політична воля вести країну в правильному напрямі. Це треба зробити постійним. І я впевнений, що Україна зможе перетворитися на цілком нормальну країну. Громадяни очікують цього: що держава буде до їхніх послуг, виконуватиме завдання, які повинна, створюватиме умови, за яких добросовісні люди можуть працювати, платити податки. І що агресія припиниться, і країна зможе спрямувати всі зусилля на відбудову та модернізацію.

Рекомендуємо прочитати

У Києві в пожежі загинула шестирічна дитина

У Києві на вулиці Вишгородській 46-Б 21 липня загинула внаслідок пожежі у житловій п'ятиповерхівці шестирічна дитина....

Це може бути цікавим

Українців попереджають про потужний шторм

Завтра, 22 липня, на Україну насувається шторм....

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

Названы станции метро, где можно будет обменять старые жетоны на новые

С 1 августа пассажиры киевского метро не смогут оплатить проезд жетоном зеленого цвета....