Які чотири кроки має зробити влада, щоб Київ не спіткала сміттєва криза

  1. Главная
  2. Архив
  3. Киев
  4. Які чотири кроки має зробити влада, щоб Київ не спіткала сміттєва криза
15:09, 24.05.17
Соцпортал

Київ планує активно боротися зі сміттям. Так, у планах столичної влади побудувати п’ять нових центрів поводження з твердими побутовими відходами. Ще передбачено – активне встановлення нових тип підземних контейнерів. Зокрема, 50 таких контейнерів має появитися в центральній частині, а до кінця року – ще 250 по всьому місту.

«Сміттєві справи» немало хвилюють киян – вони часто скаржаться на проблеми з підходами до збору й переробки сміття та якісний стан контейнерів. Їх вирішенням протягом останніх семи років займається спеціальна Програма поводження з побутовими відходами. Як вона реалізовувалася, що стало причиною «сміттєвих провалів, чи є позитивні зрушення у вирішенні проблеми, і якщо так, то які, – усе це й вирішив з’ясувати «Публічний аудит» у рамках власного проекту «Як покращити управління публічними ресурсами столиці?».

Прогалини у фінансуванні

У 2010 році КМДА було затверджено Програму поводження з побутовими відходами на найближчі шість років. За цей час її вдалося профінансувати лише на 3 % – 64,5 млн грн із запланованих 2 млрд.

Двоконтейнерна система збирання відходів із опцією розподілу контейнерів для глибшого відсортовування відходів, ліквідація сміттєпроводів, європейський тип контейнерів із кришкою (обмежує потрапляння вологи всередину контейнерів) – усе це кияни мали отримати ще два роки тому, але ніщо з запланованого цілком реалізувати не вдалося.

«Фактично, тоді вся реалізація звелася до ремонту вбиралень та якихось просвітницьких заходів, які можна було реалізувати й без затвердження самої програми», – коментує провідний аналітик «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.

У результаті на 116 працівників відповідального за програму Департаменту ЖКГ за 2013–2015 рр. було витрачено близько 40 млн грн, або половину коштів, спрямованих на всю програму за 4 роки.

Не найкращі тенденції продовжилися й у 2016 році, коли з планових 335 млн грн на реалізацію підпрограми «Санітарне очищення міста», по факту витрачено було тільки майже 33 млн грн (9 %).

Залишаються низькими темпи фінансування та реалізації заходів у сфері поводження з побутовими відходами й у цьому році – з необхідних витрат у 96,4 млн грн наразі «освоєно» лише 5,7 млн грн (5 %). Втім, принаймні своєчасно закуповуються нові типи контейнерів для збору ТПВ.

Нагальні питання для міста

Налагоджена система переробки ТПВ – питання не тільки комфорту киян. Насамперед це інвестиція в екологію столиці. «Публічний аудит» виділив із Програми 4 проблем, на які столична влада має зверну увагу в першу чергу, аби на Київ не «нагрянула» та ж сміттєва криза, що й на Львів.

· Реконструкція та модернізація заводу «Енергія» ПАТ «Київенерго» – будівництво системи хімічного очищення димових газів, модернізації паропроводів, встановлення парових турбін, будівництво сортувальної лінії та лінії з перероблення харчових (органічних відходів).

· Будівництво чотирьох комплексів із переробки та сортування ТПВ у правобережній та лівобережній частинах Києва.

· Реконструкція Полігону № 5, на якому вже вичерпано ресурс захоронення; обладнання для очищення фільтрату на сьогодні не відповідає технологічним і технічним характеристикам.

· Розширення площі складування відходів та будівництво третьої черги на Полігоні № 6. Він не має необхідного функціоналу для переробки великогабаритних відходів, тоді як орієнтований саме на них.

Новости по теме

Популярные новости

Новости о войне

Последние новости