Ще одна країна побоюється повторення Росією «українського сценарію»

Ще одна країна побоюється повторення Росією «українського сценарію»

Анексія Криму та розв’язання Росією конфлікту на Донбасі викликали занепокоєння у Фінляндії, яка майже вісім десятиліть тому сама стала жертвою агресії СРСР. Можливість повторення українського сценарію у своїй країні змусила фінів активно посилювати заходи безпеки та повернутись до питання про вступ до НАТО.

Про це пише Анатолій Шара на сторінках Апострофа.

За його словами, фінські експерти вважають, що події в Україні – це лише початок.

Так, старший науковий співробітник Фінського інституту міжнародних справ (ФІМС) Крісті Раік у коментарі «Апострофу» зазначила, що Росія й надалі намагатиметься посилити свою позицію супердержави.

 — Захід – це головна перепона для зростаючих амбіцій Москви, тому Кремль інтенсивно працює над розколом єдності європейських держав та посиленням розбрату серед населення цих країн, — заявила вона.

У Фінляндії, яка не є членом НАТО, розуміють, що у випадку агресії країна може розраховувати тільки на себе. Тому фіни почали активно посилювати заходи безпеки. Починаючи з 2014 року, відновилися постійні військові навчання, які проводяться під егідою Національної Асоціації Сприяння оборони Фінляндії (НАСОФ). (У країні діє система мобілізації, яка є обов’язковою для всіх, контрактники – це переважно офіцери в механізованих бригадах, у спецназі та Військово-повітряних силах. До того ж кожен громадянин після проходження служби в армії від 6 до 9 місяців законодавчо зобов’язаний один раз на рік проходити навчання в центрах НАСОФ)

А часті провокаційні польоти російських винищувачів над територіальними водами Фінляндії призвели до того, що країна підписала угоду про співпрацю зі США в оборонній сфері та вперше у своїй історії дозволила проведення військових навчань НАТО на своїй території. Росія ж, у свою чергу, розконсервувала військову базу в селищі Алакуртті, що знаходиться в Мурманській області, і почала відновлення тут механізованої бригади, що додало напруження в без того непрості відносини.

Ще однією складною темою для обох держав є енергетичний сектор. Так, ФІМС у березні 2016 року випустив інформаційний бюлетень під промовистою назвою «Розділяючи ЄС енергетикою? Розшифровуючи російську енергетичну геоекономіку» (Dividing the EU with energy? Unpacking Russia’s energy geoeconomics ), в якому експерти застерігають фінський уряд від посилення співпраці з Кремлем у цій сфері. Фінські аналітики переконані, що спільне будівництво АЕС «Ханхіківі-1″ в 100 км від Оулу може призвести до критичної залежності Фінляндії від Росії, яка використовує енергетику як дієвий засіб тиску. Адже проект передбачає, що «Росатом» виступатиме не тільки акціонером, а й головним постачальником ядерного палива. 22 січня 2016 року відбулася урочиста закладка фундаменту майбутньої станції. Проте, за повідомленням телерадіокомпанії Yle, у російських субпідрядників виникли серйозні проблеми з фінансуванням, тому будівництво призупинили.

Чергове похолодання в двосторонніх відносинах сталося після візиту Володимира Путіна до Фінляндії 1 липня 2016 року. У фінському місті Наанталі кремлівського очільника зустріли не дуже привітливо – з образливими плакатами та відомою всім українцям піснею, що спричинило появу грандіозного скандалу.

Як повідомляв Соцпортал, у Фінляндії провели секретні тести, які довели причетність російського «Бука» до трагедії.



загрузка...

Читайте також

Коментарі