Червоний дракон із червоного корпусу. Подробиці протесту в головному виші країни

Червоний дракон із червоного корпусу. Подробиці протесту в головному виші країни

Студентська протестна кампанія, що розпочалася минулого тижня в «найкращому виші», вже зацікавила медіа.

Якщо проблеми з опаленням навчальних корпусів, нарахуванням стипендій та зарплат викладачам є в «найкращому», що ж тоді залишається робити іншим ВНЗ?!

Нещодавно навіть прес-конференція на цю тему відбулася, під час якої студенти, окрім уже зазначених проблем, розповіли про дострокову навчальну сесію та примусові канікули з метою економії на опаленні.

Спроба налагодити діалог

Минулого тижня студентський протест почав набирати популярності.

Увечері 23 листопада студенти в соцмережах обурювалися наміром адміністрації КНУ ім. Т. Г. Шевченка змінити навчальний план. Когось обурювало навчання в суботу, хтось говорив про холоднечу в навчальних корпусах, хтось про тривалі примусові канікули, що перетворюють семестр на фарс. За одну годину публікація з гаслом «не обирай між освітою та здоров’ям», що підсумувала різні причини обурення «шевченківців», отримала більше ніж півтисячі лайків. Наступного дня зо дві сотні студентів зібралися під червоним корпусом університету з плакатами на тему стипендій та опалення в навчальних аудиторіях.

 tsh1-768x432

Пан проректор із науково-педагогічної роботи Володимир Бугров запросив мітингувальників на Конференцію студентів університету, куди якраз прямував, і студенти просто там вивісили свої плакати.

Автора цього тексту та інших журналістів начальник охорони університету відмовився пропустити з натовпом студентів, мотивуючи це тим, що університет —«режимний об’єкт». Проте вже за 10 хвилин представниця прес-служби університету дала дозвіл на прохід журналістів до університету, чим запобігла порушенню закону України «про інформацію» з боку адміністрації ВНЗ.

Порядок денний конференції довелося змінити, тож першим питанням було розглянуто зміни в навчальному плані, пропоновані адміністрацією з порушенням процедури. У такий спосіб адміністрація спробувала вгамувати протестувальників. Мало того, переважна більшість протестувальників не були «легітимними» учасниками конференції, тому мандати впливу на ухвалення рішень мали лише члени офіційного студентського самоврядування. Тим не менше, протестувальникам надали право ставити проректору прямі питання, на які він був змушений відповідати, адже на нього дивилось і студентство, і безліч відеооб’єктивів.

 tsh-2-768x576

Напис на плакаті: «Урезают стипендии. Урезают учебный план. Скоро урежут нас».

tsh3-768x576

Напис на плакаті: «Стипендия: выжить любой ценой».

tsh4-768x576

Напис на плакаті: «Холодна, голодна, невчасна, то світла, то темна — не ясна. До крові, до болі, до ночі… Сесія 2016».

Протягом конференції пан проректор дізнався про те, що в період зимових канікул адміністрація студентських гуртожитків економить на опаленні, тому студенти, що не поїхали на весь термін зимових канікул до батьків, мерзнуть у гуртожитках.

На інформацію про те, що слабке опалення в навчальних корпусах, розташованих поблизу ст. м. «Виставковий центр», перешкоджає навчальному процесу, проректор відповів, що, по-перше, він вже не раз звертався з цього приводу до Київенерго, а по-друге — архітектура корпусів така, що будівлі погано зберігають тепло.

За словами представників адміністрації, піти на дострокову сесію та довготривалі канікули адміністрацію змушує Мінфін заради економії на виплаті стипендій (немає навчання — немає стипендії), зарплатах викладачів (відпустка за власний рахунок), на опаленні (немає студентів — менш інтенсивне опалення приміщень).

Не дивно, що такі перспективи обурюють і студентство, і викладачів.

Петиція до проректора з проханням не запроваджувати навчання в суботу та не погіршувати навчальний процес заради економії коштів швидко набрала в інтернеті понад дві з половиною тисячі підписів.

Єднання

Після цього заходу студенти зініціювали групу поза органами «легального» студентського самоврядування, яку назвали «КНУпротест». Їхня мета — об’єднання обурення студентства задля солідарності й ефективнішого вирішення спільних проблем.

Перші три цілі, про які вони заявили, — це забезпечення нормального опалення, встановлення гідних стипендій та прозоре формування навчального плану.

Свої зустрічі вони проводили відкрито, фільмували та публікували свої напрацювання онлайн. Під час однієї з таких зустрічей стало відомо, що й деякі викладачі їх підтримують, адже побоюються відпустки за власний рахунок.

Студенти захотіли проконтролювати вирішення порушених на конференції питань, адже проблеми з опаленням корпусів та гуртожитків тягнуться вже не перший рік.

Молодий вітер змін

Студенти мають вільний час — вони найчастіше ще не обтяжені роботою та наявністю дітей, тому це потенційно небезпечна категорія населення для будь-якої влади.

Протестні студенти є ядром системних змін: по-перше, вони вже мають певний досвід конфронтації з тими, хто має владу над ними і, на відміну від своїх ровесників та старших людей, не бояться опору тих, чиї гроші люблять тишу; по-друге, вони ще молоді і ще не знаються на тому, «як заведено» вирішувати всі справи, а тому хочуть обійти зайві бюрократичні перепони в легальний спосіб. Тим не менше, автор не хоче, аби у читача склалось враження, що ця молодь — «натовп варварів». Серед них і студенти юридичного факультету, і колишні учасники захоплення МОН часів Євромайдану, тому вони створили кілька робочих груп для спеціалізованого вивчення деталей вирішення проблем, що їх хвилюють, і запрошують долучатися нових студентів. У соцмережах ширяться чутки, що протестні настрої охоплюють не лише студентів «Шеви», а й студентів та викладачів інших ВНЗ.

Уряд часів прем’єрства Тимошенко повернувся з літніх канікул на екстрене засідання через студентські протести та був змушений відмовитися від свого наміру забрати в студентів право пільгового проїзду на літній період.

Уряд часів Януковича відмовлявся від планів щодо скасування індексації стипендій через спротив студентів.

У часи Євромайдану студенти, що захопили Міністерство освіти та науки, домоглися публікації бухгалтерських даних на сайті Міністерства, аби кожен студент чи школяр міг дізнатися, чи не виділило міністерство кошти на те, що вимагають оплатити в навчальному закладі (наприклад, на виготовлення студентського квитка чи диплома). Також студенти домоглись встановлення стипендій на рівні мінімальної заробітної платні, проте цю норму було виконано лише де-юре, оскільки механізмів тиску на дії влади після революції у громадян більше не стало.

Уряд, що прийшов після революції, зробив те, чого не змогли ні Тимошенко, ні Янукович — скасував без особливого спротиву і студентські пільги на проїзд у потягах влітку, і схитрував на індексації стипендій у зв’язку з інфляцією.

Як це сталося? Тому що «зараз війна», і цим чудово можна пояснити будь-який наступ на права людини в країні, що відмовляється офіційно визнати наявність війни.

Від 24 по 28 листопада 2016 року протестний осередок студентів-«шевченківців» ставав дедалі популярнішим, до нього долучалося дедалі більше людей, які приєднувалися до робочих груп за різними напрямами діяльності.

 Пробудження дракона

Тепер, коли у студентства з’являється голос протесту, його знову хочуть обірвати.

28 листопада ініціативна група студентів-«шевченківців» передала свої запитання проректору.

Важко сказати, що це була приємна розмова, адже декан юридичного факультету КНУ ім. Т. Г. Шевченка Гриценко Іван Сергійович усіляко намагався принизити сторону, що шукала діалогу з адміністрацією.

29 листопада студентів запросили на прес-конференцію щодо студентських протестів. За кілька годин до неї одному з активістів та студентові юридичного факультету Богдану Цюрко зателефонував декан (Гриценко І. С.) та запросив його та його батьків на «співбесіду». Пізніше натякнув, що Богдана можуть виключити з університету через «формальні причини».

Такі «індивідуальні зустрічі» та дзвінки від ректорів, деканів, начальників, майорів піліції  і полковників СБУ з персональними запрошеннями — це все методи незаконного тиску. Примусити когось до такої зустрічі адміністрація не може, як і надіслати офіційне запрошення на «співбесіду». Саме тому ходити на такі зустрічі не обов’язково.

Зустріч із професійним маніпулятором непрофесійному протестувальнику абсолютно ні до чого. Такі зустрічі робляться, щоб або когось залякати, або «купити». Тож на них можна приходити хіба що з адвокатом та журналістами.

Коли публічний протест набирає обертів, адміністрація може піти двома шляхами у вирішенні проблеми: використати свій апарат для того, аби задовольнити вимоги протестувальників, — або ж щоб змусити протестувальників замовкнути.

Окрім Богдана Цюрка, адміністрація «найкращого» ВНЗ потурбувала ще кількох людей, які зі слізьми виходили від адміністрації. За їхніми словами, представники адміністрації ставили непристойні особисті питання, поводилися зухвало, принижували студентів та натякали на можливі наслідки.

За словами працівників факультету, в деканат прийшли списки студентів, залучених до студентської кампанії.

Студенти повідомили, що раніше в «Шеві» вже траплялися репресії — студентам, котрі викрили корупційну схему, у якій було задіяно адміністрацію ВНЗ, не дали скласти літню сесію й відрахували за штучну академзаборгованість.

Наразі не зрозуміло, чи адміністрація замість того, щоб визнати власні помилки з прорахуванням затрат на опалення та самовільною зміною навчального плану, справді планує репресувати студентів, чи це індивідуальна ініціатива декана юрфаку Гриценка.

Проте сигнал дуже тривожний, і соціальна напруга в країні вже не дасть студентам просто так відступитися.

Обурення режимом жорсткої економії стосується дуже великої кількості населення: можливо, саме зараз ми стаємо свідками початку зародження руху за системні зміни, і можливо, саме ці студенти об’єднають різні групи тих, на кому затягують паски.

Артем Тидва, активіст Соціального руху для журналу Спільне



загрузка...

Читайте також

Коментарі