Врятувати асоціацію: чи є пастка для України в новому плані Нідерландів

Врятувати асоціацію: чи є пастка для України в новому плані Нідерландів

Після того як Нідерланди продовжили термін консультацій з приводу Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і начебто відмовилися від ідеї відкликати свій голос за ратифікацію, з’являються нові пропозиції щодо того, як вийти з глухого кута. Країни ЄС і Україна будуть і далі обговорювати різні варіанти, але пріоритетним, судячи з усього, стане прийняття додаткової декларації, яка закріпить або роз’яснить, що Угода не є кроком до членства України в ЄС. Також в ній повинно бути згадано, що ратифікація документа не буде означати співробітництво у військовій сфері та нову фінансову допомогу з боку Євросоюзу. Хоча ці питання не регулюються Угодою про асоціацію, зовсім не факт, що Україна буде готова прийняти нові умови — деякі спікери наполягають, що пропозиції неприйнятні для України. Правда, Києву не доведеться ставити підпис під таким документом — скоріше за все, його будуть підписувати лише представники ЄС.

Всупереч побоюванням, повна відмова Нідерландів від ратифікації Угоди про асоціацію між Україною і ЄС не відбулася. Була досить висока ймовірність того, що влада поставить на голосування в парламенті проект закону про відкликання ратифікації Нідерландами. Однак уряд Нідерландів обрав більш поміркований варіант. У листі до парламентаріїв прем’єр Марк Рютте і міністр закордонних справ Берт Кундерс висловили думку, що ратифікація Угоди про асоціацію все ще можлива, і саме такий результат буде в інтересах Нідерландів. Для цього деякі його аспекти потрібно підкоригувати, щоб врахувати думку тих, хто голосував проти на квітневому референдумі в Нідерландах.

Нідерландська сторона вирішила продовжити консультації всередині країни, а також з країнами ЄС і Україною, щоб до Європейської Ради, тобто саміту ЄС, підготувати прийнятне для всіх рішення. Саміт відбудеться 15-16 грудня. До цього моменту офіційна Гаага хоче домогтися більшої підтримки Угоди серед опозиційних партій.

Київ категорично відкидає можливість внесення змін до тексту угоди. Петро Порошенко, до речі, 31 жовтня заявив, що небезпеку вдалося усунути. Але Нідерланди наполягають, що необхідною умовою для підтримки Угоди про асоціацію будуть такі тези: документ не є кроком України до членства в ЄС, не забезпечує вільний доступ до ринку праці Євросоюзу, не ставить питання про військове співробітництво та фінансову допомогу Україні; боротьба з корупцією стане центральною частиною Угоди про асоціацію.

З юридичної точки зору Угода про асоціацію не є кроком до членства України з ЄС. Подібних тез у документі просто немає. Вона покликана підтягнути Україну до європейських стандартів і налагодити торгівлю. Тому Угода багатьма в Україні сприймається саме як проміжний крок до вступу в ЄС. І саме на подібну брехню купилися громадяни Нідерландів, які голосували на референдумі проти ратифікації, адже, мабуть, лише одиниці з них могли читати документ на 1200 сторінок.

Як повідомило «Польське радіо», 2 листопада в Євросоюзі стартували переговори про декларацію, яка повинна доповнити Угоду про асоціацію України з ЄС і таким чином врятувати її. Додати цю декларацію до Угоди запропонувала, якщо вірити публікації, саме нідерландська сторона. З цією пропозицією мають погодитися всі країни-учасники переговорів. Передбачається, що до цієї декларації якраз врахують зазначені вище пропозиції-вимоги офіційної Гааги.

«Ми сьогодні обговорюємо з Європейською Радою питання щодо інтерпретаційного документа, який фактично буде мати метою пояснення положень Угоди — як працюють положення щодо перспективи членства, співробітництва у сфері оборони та у військовій сфері та як працюють механізми надання фінансової допомоги», — заявила раніше заступник голови МЗС Олена Зеркаль. Вона зазначила, що варіант з юридично зобов’язуючим документом був сумнівним для України. Тобто, за її словами, буде не такий документ, що потребує ратифікації, а щось на кшталт кодексу з поясненнями.

Також, за словами Зеркаль, базою для інтерпретації Угоди буде подібний документ, який був прийнятий Радою ЄС, після того як застопорилося ухвалення договору про зону вільної торгівлі між Канадою і ЄС. Прийняття інтерпретаційного документа допомогло отримати згоду останнього супротивника — бельгійського регіону Валлонія. Не виключено, що саме таким шляхом підуть і Нідерланди разом з керівництвом Євросоюзу та іншими країнами-членами.

Редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко не бачить особливої різниці між інтерпретаційним документом і юридично зобов’язуючим, оскільки, за його словами, будь-який прийнятий на рівні ЄС документ буде мати зобов’язальний статус. Як він сказав у коментарі «Апострофу», із запропонованих змін поки немає чіткості лише щодо фінансової допомоги, оскільки членство в ЄС у принципі не передбачене Угодою, і там немає положень про вільне переміщення робочої сили та глибоке міжнародне співробітництво у сфері безпеки та оборони.

«Відповідно, якщо ми або Нідерланди пропишуть якийсь зобов’язуючий документ, і він буде узгоджений ЄС, що жодних змін у цьому немає, це нічого не змінить по суті. Це буде якась політична заява, яка потрібна Нідерландам, щоб показати своїм виборцям. Щодо фінансової допомоги, все буде залежати від того, як буде прописане це формулювання в документі. Як він буде називатися, на цей момент не до кінця зрозуміло, тому що наводяться різні назви», — розповів журналіст. Він припустив, що і тези про фінансову допомогу також нічого не змінять, тому що Нідерланди не можуть відмовитися платити внески в ЄС, оскільки частина внесків через фонд ЄС надається Україні.

За словами Сидоренка, поки не зрозуміло, чи буде підписувати такий документ Україна. «У мене є відчуття, що Україна не буде і не має його підписувати. Тому що нині відбувається внутрішньоєвропейське узгодження. Що сьогодні вигадує європейська сторона (яка підписала Угоду) всередині себе, нас, за великим рахунком, не дуже цікавить. Ми, щоб Угода про асоціацію запрацювала, зробили все, що могли й що мали. Тепер черга за ЄС. Можливо, нас попросять зробити політичну заяву, що ми не проти», — пояснив він.

Директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко також вважає, що Нідерланди намагаються придумати таку юридичну формулу, яка б заспокоїла нідерландського виборця і дозволила переконати парламент ратифікувати Угоду. І водночас, за його словами, з кількох чутливих питань Гаага намагається нав’язати своє трактування.

«Наприклад, що Угода про асоціацію не є кроком до отримання членства в ЄС. Насправді, це питання дуже спірне. З одного боку, Угода жодним чином не фіксує перспективу членства. Формально вона і не є кроком до членства. Але за своєю суттю вона істотно наближає Україну до членства в ЄС. Тому де-факто це відбувається», — пояснив Сушко. На його думку, через це Нідерланди і пропонують щось, що допоможе переконати виборців, але не змінить текст Угоди про асоціацію та її суть, оскільки фінансова допомога, військова підтримка та інші згадані аспекти не регулюються Угодою. Сушко вважає, що Україна не буде мати відношення до нового протоколу або декларації та не підписуватиме цей документ.

Суть запропонованого протоколу, зазначив експерт, вже відома, і вона очевидно неприємна для України. «Але, за великим рахунком, питання в пріоритетах на цей момент. Пріоритет наразі полягає в тому, що потрібно завершити ратифікацію, щоб Угода набула чинності. А це можна зробити тільки таким шляхом», — переконаний Сушко.

Він додав, що в майбутньому в противників вступу України в ЄС може з’явитися додатковий аргумент у вигляді цього протоколу. «Але я вважаю, що реально питання про членство України в ЄС буде вирішуватися настільки швидко, що значення цього документа на той момент буде набагато меншим, ніж значення Будапештського меморандуму для територіальної цілісності України тепер», — сказав Сушко.

Тим не менше нардеп, заступник голови комітету Верховної Ради у закордонних справах Ігор Гузь вважає пропозиції нідерландської сторони неприйнятними для України. Він сказав у коментарі «Апострофу», що таку позицію і повинні декларувати МЗС і керівництво країни, навіть якщо пропозиції в майбутньому не будуть виконуватися.

«Це неприйнятні позиції. Як ми можемо прийняти позицію, що ЄС не буде надавати фінансову або військову допомогу?! Думаю, що наша сторона повинна відмовлятися від цього і переконувати ЄС шукати інші варіанти. Думаю, що в керівництва ЄС є варіанти, як вплинути на Нідерланди. Можливо, це будуть додаткові умови, але не такі жорсткі», — пояснив свою позицію Гузь.



загрузка...

Читайте також

Коментарі