Примус до звіту: як каратимуть порушників процедури е-декларування

Примус до звіту: як каратимуть порушників процедури е-декларування

За запізнення з поданням е-декларацій штрафуватимуть, а у разі відмови від їхнього подання — позбавлятимуть волі.

30 жовтня в Україні сплив строк подачі електронних декларацій про доходи за 2015 рік чиновниками, які займають відповідальне й особливо відповідальне становище. У підсумку, попри усі проблеми із доступом до системи, більшості вдалося успішно впоратися із цим завданням — в єдиному реєстрі зараз налічується понад 118 тисяч електронних документів. Тепер усі охочі можуть подивитися на статки президента, членів уряду та їхніх заступників, народних депутатів, керівництва більшості силових органів та голів областей та обласних адміністрацій.

Втім, не обійшлося і без порушників. На даний момент Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) відомо про щонайменше сімох народних депутатів, які не подали електронні декларації. Дехто з них перебуває у розшуку у зв’язку з відкритими кримінальними провадженнями, дехто говорить про те, що подав декларації вчасно, але вони не були прийняті через технічні проблеми сайту. А от народна депутатка від Блоку Петра Порошенка Марія Матіос пояснила неподання своєї е-декларації тим, що знаходиться у лікарні.

У ЗМІ з’являлась інформація про п’ятьох голів судів, одного міського голову та одного голову обласної державної адміністрації, декларації яких не вдалося знайти у реєстрі, однак у НАЗК ці дані поки не коментували. На сайті також відсутня декларація голови СБУ Василя Грицака, але у службі запевняють, що її керівництво вчасно виконало усі формальності, але згідно з українським законодавством персональні дані її співробітників не можуть бути доступними широкому загалу.

Генпрокурор Юрій Луценко поспішив нагадати нардепам-порушникам про кримінальну відповідальність за умисне неподання е-декларацій та загрозу засудження за це на два роки позбавлення волі. Утім, те, що провадження за такі порушення перебувають у компетенції Генеральної прокуратури (ГПУ), заперечили деякі громадські діячі. Так, голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін зазначив, що злочини народних депутатів має розслідувати Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), відповідно ГПУ до них жодного відношення не має.

ГПУ проти НАБУ

Спроби Луценка нагадати народним депутатам про кримінальну відповідальність за умисну відмову подавати е-декларації дехто з експертів розцінив як спробу ГПУ розширити межі своїх повноважень за рамки, визначені законом. Менеджер антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ та активіст групи «Декларації під контролем» Олександр Лємєнов зазначає, що це не перша подібна спроба. «Уже були ситуації, коли ГПУ починає війну за повноваження, яких у неї немає», — пояснив експерт DW. Лємєнов також вважає, що право карати можновладців, які свідомо вирішили не ділитися інформаціє про свої статки, належить саме НАБУ.

Втім, у НАЗК запевняють, що підлеглі Луценка все ж можуть мати справу із розслідуваннями проти порушників процедури е-декларування. Розпочинати відповідне кримінальне провадження має право і представник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), яка є підрозділом ГПУ. «Ми можемо направити документи як в САП, так і в НАБУ. Вони мають право відкрити кримінальне провадження згідно зі статтею 214 Кримінального процесуального кодексу протягом 24 годин. Куди відправляти документи — немає значення», — пояснив у розмові з DW заступник голови Національного агентства із питань запобігання корупції Руслан Радецький.

Штраф за запізнення

За його словами, аби чітко говорити про те, скільки депутатів та високопосадовців остаточно не подали свої електронні декларації, треба витримати процесуальні строки, визначені законом. Йдеться про сім днів, у які суб’єкт декларування має право на подання виправленої декларації. Після цього має відбутися перевірка на своєчасність подання декларацій, яку проводить уповноважена особа, що призначається керівником того чи іншого органу влади.

У випадку із нардепами НАЗК відомо про те, що ряд депутатів не встигли вчасно подати необхідні дані, але, з процесуальної точки зору, це питання ще залишається остаточно незакритим. «Декларацій немає фізично, але декларанти є народними депутатами, і уповноважена особа в апараті Верховної Ради має здійснити перевірку подання цими суб’єктами декларацій і повідомити нас», — пояснив Радецький.

Якщо пояснення декларанта не зможуть підтвердити поважні причини запізнення із поданням декларації, НАЗК складатиме відповідний протокол та звертатиметься до суду задля притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Невчасне подання тягне за собою  штраф у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів. У цьому випадку залучення ані прокуратури, ані НАБУ не потрібне, адже адміністративними правопорушеннями займається саме НАЗК.

Кримінально карана відмова

У разі неотримання декларацій у відведений для цього термін НАЗК має повідомити порушника про необхідність зробити це. І, якщо цього не відбудеться, справу мають передати в НАБУ, пояснює у коментарі DW Шабунін. За його словами, надалі порушнику загрожує вже кримінальне переслідування із перспективою отримати до двох років ув’язнення за умисну відмову від подання декларацій.

Зробити це у випадку із народними депутатами буде складніше, адже для цього треба буде подолати депутатський імунітет, а це має відбуватися за стандартною процедурою. «НАБУ відкриває кримінальне провадження, вчиняє слідчі дії, збирає докази, що це була свідома дія, а потім звертається в парламент за дозволом на притягнення до відповідальності, отримує такий дозвіл, вручає підозру і діє далі», — пояснює Шабунін.

Голова правління Центру протидії корупції очікує, що у справі притягнення до відповідальності тих, хто запізнився або відмовився подавати декларацію взагалі, проблем з боку НАЗК не буде. «Тут ми легко зможемо змусити їх (НАЗК — Ред.) це зробити, бо це елементарно», — каже він, розраховуючи на тиск та контроль з боку журналістів та громадських активістів.

джерело: dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі