Відняти і поділити: що не так з декларацією Порошенка

За дві години до дедлайну президент України Петро Порошенко подав свою декларацію, в якій виявили не тільки дорогі та своєрідні на вигляд італійські меблі, а і 104 компанії. Серед них і корпорація Roshen, і "Ленінська кузня", яка не піддалася декомунізації, і компанія на Віргінських островах Prime Partners Asset Limited, що, за словами самого президента, була створена для продажу Roshen. У разі продажу таким чином податки в український бюджет не підуть. Дорікнули президентові й у тому, що він заробив майже 50 млн грн на різниці курсів за облігаціями держпозики. "Апостроф" попросив авторитетних у різних сферах українців, щоб ті прокоментували е-декларацію Порошенка.

Георгій Тука, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб:

Швидше за все, всі компанії були куплені Петром Порошенком до президентства. Хочеться вірити, що людина, яка має таке майно, все-таки думає про державу, а не про збільшення майна. Не можу сказати, чи залишається президент бізнесменом сьогодні. Йому зараз дорікають у володінні Липецькою фабрикою, але як підприємець я прекрасно розумію, що її дійсно тепер продати, м'яко кажучи, важкувато. Але чи відповідає це дійсності, мають сказати фахівці в цій сфері.

Взагалі я не бачу нічого поганого в тому, щоб бізнесмен займав посаду президента. Але потрібно розуміти, з якою метою людина йде у владу. Влада — це інструмент. Все залежить від того, з якою метою він береться в руки.

Звичайно, президент нічим принципово не відрізняється від 90% складу Верховної Ради та інших чиновників. Але мене, чесно кажучи, більше цікавлять декларації не бізнесменів (це вже податкова вирішує, яким чином вони все це отримали), а тих, хто все життя пропрацювали у Верховній Раді і на держслужбі. Яким чином цей наш вилоносець відомий наколядував своїми вилами таке майно? А бізнесмени... Ну, це їхнє завдання — заробляти гроші.

Дмитро Гнап, журналіст-розслідувач:

Я більше вірю, ніж не вірю президенту, що задеклароване в нього було до того, як він став президентом, — багато речей там достовірні. Але є дрібниці, деякі деталі, які є дуже суттєвими і дозволяють підозрювати Петра Олексійовича в нехороших речах як мінімум. І щоб він політично відповідав за сказану неправду, зокрема в цій історії з віргінським офшором, який також записаний у цій декларації.

Півроку тому, коли спалахнув скандал офшорний, Порошенко сказав, що офшор потрібен був для передачі активів у сліпий траст. Я його особисто про це запитував на прес-конференції. А вчора він бере і пише, що була створена лише одна компанія для продажу Roshen. Очевидно поспішав і забув, якої версії дотримувався півроку тому. І правда вилізла. Тому що ним з того, що ми знаємо, були створені три компанії: нідерландська, кіпрська і віргінська. Але він безпосередньо володіє лише віргінською, тому що віргінська володіє кіпрською, а кіпрська володіє нідерландською. Це насправді порушує питання про спробу уникнути оподаткування в дуже великих масштабах при продажу своїх активів. Тому що продавався б тільки віргінський власник, а в Україні нічого б не змінилося, і нідерландська компанія залишилася б власником.

Порошенко досі є бізнесменом. Я не можу сказати, тому що не сиджу з ним поруч у кабінеті і не займаюся відеоспостереженням, чи втручається він в оперативну діяльність компаній. Але те, що він є бізнесменом, перебуваючи на посаді президента, — для цього не потрібно робити суперпотужних аналітичних висновків. Для цього можна просто відкрити електронну декларацію Петра Порошенка, де згадані близько сотні компаній, в яких він на сьогодні є кінцевим бенефіціарним власником. Звертаючись до питання, чи припустимо, що в президента стільки компаній, ми говоримо про такі азбучні речі, як: "а чи потрібно мити руки перед їжею?" Звичайно, ні — це ненормально, не по-європейськи, коли президент взагалі має бізнес. Про це вже говорили багато разів, але маємо такого президента, якого маємо. І він на цьому успішно грає, тому що в політичному полі в нього немає конкурентів.

Юрій Макаров, журналіст, документаліст:

Вірю, що президент заробив це до того, як сів у крісло президента України, а не вкрав. Я розумію, звичайно, емоції співвітчизників, яких обурили такі цифри. У мене дивне відчуття, що люди нарешті навели фокус. Але я не розумію: а хто цього не знав до того? Що в усьому цьому було сюрпризом? Думаю, що для людей, які рідко їздять до столиці, які не спілкуються в цих колах, — може, це для них просто психологічний шок? Але кожен, хто стикається з цією сферою, приблизно представляє рівень майна, претензій, технологій. Для мене вся ця реакція — швидше, вияв інфантильності. Даруйте мені такий мій снобізм. І, в тому числі, інфантильності правлячого класу, який звик, що саме так жити нормально, що не зміг передбачити такої реакції, коли просувалася вся ця історія з електронним декларуванням. Думаю, що для них це також сюрприз. Криза довіри ще попереду, і я не можу передбачити її сценарій.

Справа в тому, що ми ненавидимо всіх багатих, незалежно від того, як вони це багатство отримали. У мене свого часу була одна провокаційна думка: треба зробити так, щоб люди, які претендують на великі статки, не могли йти у владу — це було б ідеально. У суспільній свідомості майно олігарха Порошенка, який таки є олігархом, і прокурора, в якого понад десяток земельних ділянок і "Бентлі дружини", стоять в одному ряду. Весь пафос цієї історії зводиться до того, щоб відняти і поділити, що для мене теж зрозуміло, — нічого не зробиш. Будемо їх далі ненавидіти: "мир хатам, війна палацам". Будемо знову палити палаци. А з хатин не виберемося.

Є нудна нееффектна альтернатива — цікавитися кандидатом, за якого ти голосуєш як мінімум. Це не бозна-якої вимагає підготовки. Забути про гречку, забрати в бабусі паспорт, переписати хату на кота... Це все вже було проговорено, але не стало громадським трендом. Якщо суспільство просто дарує свої повноваження найбільш моторним, навіщо тоді після цього волати?!

Є ще один рецепт — оголосити війну США і здатися в полон. Нехай окупаційна адміністрація відбудує це все з нуля, як це все робилося в Західній Німеччині після війни. Але де я вам візьму західних німців?

Рекомендуємо прочитати

Дочь Путина вынуждена продать роскошное жилье в Нидерландах

На продажу выставлен пентхауз, в котором жила дочь президента России Владимира Путина Мария вместе с мужем-голландцем Йоррит Фассена....

Це може бути цікавим

Украинский Vogue провел вторую Fashion & Business конференцию

В этому году конференция значительно расширила свою географию, в программе – девять спикеров из шести стран....

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

Сучасне кріпацтво. На Полтавщині агрофірма цинічно порушує права вагітних працівниць

Жінкам пропонують або робити аборт, або звільнятись за власним бажанням....