Чию долю повторить окупований Крим, - Панфілов

-В окупованій Абхазії періодично спалахує відчай. Його можна назвати невдоволенням, але з часом населення, здається, стало розуміти, що бути кимось незадоволеним вже немає сенсу. Тепер уже пізно ображатися на «братню» Росію, ображатися на Грузію вже втомилися. У сухумському пологовому будинку за тиждень загинуло п'ятеро немовлят – і абхази вибухнули вкотре відчаєм. Відчаю накопичилося багато – Facebook заповнений здивованими коментарями, більше схожими на риторичне безглузде питання – як ми до цього докотилися?, - пише грузинський професор Олег Панфілов для Крим.Реалії.

Напевно, у багатьох, хто знайомий з абхазькою історією «незалежності», два роки тому з'являлося бажання роз'яснити кримчанам, що таке «братська допомога» Росії, що таке російські закони, але насамперед – у яке болото чиновницької тупості вони влазять. Але деякі російськомовні кримчани перебували в тому самому стані ейфорії, у якому були й жителі Абхазії, натхненні можливістю стати «незалежною державою» під керівництвом Кремля. Формально – так, ніби як незалежні, але ваш бюджет російський, війська стоять російські, відповідно – порядки теж російські.

Абхази 23 роки тому перестрибнули з недорозвиненого соціалізму в розвинений колоніалізм, суспільно-політичний стан, коли президентом обирають того, у якого більше зв'язків у Кремлі і який отримав більше благословень у різних московських кабінетах. Що тільки в цих кабінетах не говорили про майбутнє «незалежної» Абхазії – про мову і культури, про процвітання та визнання, про «грузин-фашистів» і вічну дружбу російського й абхазького народів.

Абхази 23 роки тому перестрибнули з недорозвиненого соціалізму в розвинений колоніалізм

Оскільки в радянських підручниках нічого не говорилося про геноцид абхазів під час російської окупації початку 19 століття, то лише люди похилого віку іноді похитували головами й мовчали. Вони трохи знали, як під час російсько-кавказької війни 1817-1867 років було винищено і виселено понад 80 відсотків, зникли етнографічні групи і територіальні громади садзів, ахчіпсуйців, айбговерців, цвіджів, псхувців, гумців, цебельдинців, дальців, які жили там. Повністю знищено цілий народ – убихи, які жили в районі Сочі – міста з грузинською назвою. З Абхазії в 19 столітті було депортовано в Туреччину понад 300 тисяч людей, які стали мухаджирами. Старі люди пам'ятають причину, за якої переважна більшість абхазів носять грузинські мегрельські прізвища – їх рятували грузини від репресій російської царської адміністрації, записуючи в документах своїми родичами. Що сталося потім з рештою народу добре знають у Кремлі, нацьковуючи абхазів проти грузинів.

Зараз лише деякі хочуть цікавитися історією, визнаючи офіційну версію про те, як грузини знищували абхазів і що Крим – це російська територія. Ще в жовтні 1997 року, через чотири роки після нової російської окупації, маріонетковий парламент Народного Зібрання Абхазії прийняв постанову «Про акт депортації абхазів (абаза) в XIX столітті».

Відтоді нічого не змінилося – винними в долі абхазів і раніше вважаються грузини, а не імперська Росія. На початку XIX століття лідер декабристського Південного товариства декабрист Павло Пестель у програмному документі товариства «Руська правда» писав про те, як Росія повинна вести свою політику на Кавказі: «Розділити всі кавказькі народи на два розряди: мирні і буйні. Перших залишити в їхніх оселях і дати їм російське правління та устрій, а других – силою переселити в середину Росії, роздрібнивши їх малими кількостями всіма російськими волостями. Завести в кавказькій землі російські селища і всім російським переселенцям роздати усі землі, відібрані в колишніх буйних жителів, щоб усім способом стерти на Кавказі навіть усі ознаки попередніх (тобто теперішніх) його мешканців і звернути цей край у спокійну і впорядковану область російську».

Історія з окупацією Криму повторює все те, що відбувалося двічі – у 18-му і 21-му століттях наслідки ті самі. Як і з імперською політикою в Криму так і у відношенні народів на Кавказі – окупація, репресії, терор, переселення. А потім довгі роки виправдання пропагандою своєї політики. У наслідках окупації винні хто завгодно, але не окупанти. Немає води в Криму – винні українці, огидна медицина в Абхазії – винні грузини. Хоча абхази і не приховують, що їздять в Тбілісі лікуватися, а коли повертаються, то стикаються з агресією сусідів і знайомих, у пресі «відщепенцям» приділяється величезна увага, соціальні мережі заповнюються прокльонами на їхню адресу. А коли зіткнуться самі з медичними проблемами – їдуть і лікуються, туди ж, у Тбілісі.

Кілька днів тому по Сухумі стала поширюватися інформація про загибель у пологовому будинку п'ятьох немовлят. Писали, що все це сталося буквально за один-два тижні. Агентство «Абхазія-Інформ» повідомило, що «три лікарі пологового відділення Республіканської лікарні – педіатр Н. А. Маркосян та акушер-гінекологи А. Д. Ласурія і Л. Б. Тужба – усунені від виконання своїх обов'язків на час проведення службової перевірки». Того дня пологовий будинок було оточено міліцією – родичі померлої новонародженої дитини в жорсткій формі вимагали справедливості.

Зазвичай патріотично налаштовані жителі «незалежної» Абхазії, які щодня міркують про «фашистів-грузинів», що заважають відродженню давньої культури і мови, тепер не приховують свого розчарування. Ахра Смир – громадський діяч і журналіст написав: «Схоже, що перебування Абхазії в системній кризі скоро скінчиться... паралічем. Ситуація починає бути схожою на ту, яку ще Ленін описував так: «Для революції недостатньо того, щоб низи не хотіли жити, як раніше. Для неї потрібно ще, щоб верхи не могли господарювати й управляти, як раніше». Схоже, що Абхазія до цього стану рухається зі швидкістю «Боїнга». Жити в безладі по-старому ми не хочемо, керувати цим бардаком якось інакше, по-новому, у керівників теж не дуже виходить. Так і живемо».

Через 24 роки від перших російських пострадянських окупацій і нової окупації – Криму і Донбасу, ситуація не змінюється. Спочатку потужний натиск за допомогою пропаганди і переконань у тому, що вірмени Карабаху, молдавани Придністров'я, абхази й осетини – найбільш переслідувані на цій грішній землі. Само собою, пропаганда передбачає і цензуру історії, коли йдеться тільки про багато разів перебрехану частину подій, а про те, скільки Російська імперія, а потім більшовики знищували абхазів і осетин, вірмен, молдаван, українців і росіян, не йдеться.

Проходить час, і наступає відчай, усвідомлення обману і безперспективність майбутнього. Відомий в Абхазії журналіст і головний редактор «Потрібної газети» Ізіда Чаніа пише у своєму акаунті: «За моєю інформацією, за два тижні в сухумському пологовому будинку померло 5 новонароджених дітей. Чому про це всі мовчать? Нехай або спростують цю інформацію, або пояснять, що відбувається».

Камма Гопія: «Дуже багато, дійсно, ховається. Але що ще більше обурює, це те, що всі знають, але мовчать, і ще роблять вигляд, що нічого не відбувається. Я зараз конкретно про те, що в пологовому будинку все платно».

Читати абхазький інтернет дуже цікаво, він нічим не відрізняється від російського – та сама російська мова, але без мату, ті самі соціальні проблеми, економічні, але політичні – інші. Єдине, до чого не дісталися кремлівські руки – до «свободи слова», яка поки що не загрожує російській політиці на Кавказі. Волелюбні абхази досі лають грузин і Грузію, лають свою нікчемну владу, але ніколи, тільки в рідкісних випадках згадують реального винуватця у своїх бідах. Так і продовжують жити у своїй «незалежній» невагомості.

Кримчанам ще належить усе пережити – абхазька «незалежність» і гра в «державу» – лише гра, всі інші проблеми – від Росії. Ніколи ще російська окупація за останні сто років не була на користь окупованих. Зараз ситуація ускладнюється економічною і фінансовою кризами в Росії, яка автоматично перепаде на плечі окупованих. Напевно, це буде вже інша фаза відчаю.

Рекомендуємо прочитати

Уличный шум снизил вероятность беременности

На вероятность беременности влияет множество факторов....

Це може бути цікавим

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

Чем грозит Украине бездействие в вопросах социальной политики

Для Украины стратегическая цель всех пакетов помощи выходит далеко за рамки макроэкономической стабилизации....