Як нам стати країною інновацій. Рецепт від нового голови ради Нацбанку

Як нам стати країною інновацій. Рецепт від нового голови ради Нацбанку

Перед сучасною системою освіти стоїть завдання – технологічно змінити існуючий зараз світ, пише у своєму блозі на НВ голова ради НБУ, академік НАН України Богдан Данилишин.

Нещодавно парламентарі Великобританії заявили, що потрібно готувати дітей до майбутнього, в якому ті будуть змушені конкурувати з роботами. Британські парламентарі закликали адаптувати під можливе майбутнє систему освіти і навчати учнів новим навичкам. «Наукова фантастика стає фактом науки, робототехніка і штучний інтелект будуть відігравати все важливішу роль», – зазначає британська газета The Guardian.

Класична ідея освіти традиційно полягала в тому, щоб розвинути розумові здібності, фізичну силу і моральну стійкість перед лицем світу. Перед сучасною системою освіти стоїть завдання – технологічно змінити існуючий зараз світ. Я переконаний, що освіта, як і майбутня освіта, повинні в своїй практиці поєднувати ці два підходи. У цій колонці я хочу дати старт дискусії про нашу фінансову і банківську освіту, інноваційні зміни в якій необхідно приводити у відповідність з сучасною світовою практикою в цьому секторі.

За останні 10 років система освіти в світі пережила найбільш кардинальні зміни у своїй історії. Все більше і більше до освітнього процесу стали залучатися досягнення в інформаційних технологій. Класичний освітній процес, коли в аудиторіях спочатку читаються лекції, а потім лектори та їх асистенти проводять семінари серед студентів, стає анахронізмом, падаючи перед натиском більш інтерактивних форм навчання. Згідно з результатами недавнього дослідження, опублікованого в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, студенти, які слухали звичайні лекції, на 55% частіше провалюють іспит, ніж ті, хто брав участь в обговоренні матеріалу.

Клейтон Крістенсен, професор Гарвардської школи бізнесу, вважає, що безрадісне майбутнє очікує тисячі навчальних закладів, насамперед у розвиненому світі, які зазнають «підриву» революційних освітніх інновацій дистанційного навчання, у зв’язку зі зростанням популярності «масових відкритих онлайн-курсів» (МООК). На його думку, до 2030 року половина американських університетів можуть стати банкрутами.

Цікаві дані наводить американський дослідник Мартін Форд. Він пише, що в період з 1985 до 2013 року вартість вищої освіти в США зросла на 538%, тоді як загальний індекс споживчих цін збільшився лише на 121%. Примітно, що зростання видатків на освіту у Штатах також перевищило збільшення витрат на медицину, які за вказаний період виросли на 286%. При цьому, значна частина витрат на вищу освіту оплачується за рахунок позикових коштів – кредитами на навчання, загальна сума яких зараз в США становить 1,2 трлн дол. Більше двох третин студентів вищих навчальних закладів у США беруть кредити для оплати отримання освіти. Це призводить до того, що в середньому випускники починають свою кар’єру з боргом в сумі близько $30 тис. При цьому, за даними Національного центру освітньої статистики США, лише близько 60% студентів, які здобувають освіту в рамках програм бакалаврату, закінчують навчання протягом шести років. Тобто решта 40% змушені розплачуватися за кредитами на освіту, не отримавши диплома.

Фахівець зі США Джеффрі Селінго у книзі «Коледж без прикрас» пише, що в період з 2000 до 2014 року великі державні дослідницькі університети збільшили витрати на надання послуг студентам на 19%, на адміністративні потреби на 15%, а на поточну діяльність на 20%. Тому багато експертів схильні розглядати нинішню традиційну вищу освіту як «міхур», який перебуває на порозі цифрового апокаліпсису, аналогічного тому, який пережив газетний і журнальний бізнес.

МВОК, незважаючи на недоліки в якості масової освіти, можуть стати феноменально ефективним способом навчання, особливо для цілеспрямованих студентів. Коли Себастьян Трун і Пітер Норвіг, засновники освітньої компанії МВОК «Udacity», почали публікувати свої матеріали штучного інтелекту в інтернеті, вони виявили, що відвідуваність  їх лекцій в Стенфорді різко впала. Але це не настільки важливо в порівнянні з тим, що вони виявили той факт, що новий формат МВОК допоміг університетським студентам показати в середньому більш високі результати на іспитах порівняно зі студентами, які вивчали той самий курс у колишні роки в традиційній формі.

Впровадження МВОК призведе до зниження вартості якісної освіти, і вона стане доступною ширшому колу людей, зокрема й в Україні. З іншого боку, впровадження нових технологій навчання може призвести до руйнування традиційної освітньої галузі, яка сама собою є важливим постачальником робочих місць для висококваліфікованих фахівців. Стрімкий розвиток технологій автоматизації на основі програмного забезпечення поставить хрест на майбутньому багатьох професій та робочих місць, які вимагають високої кваліфікації, і які, найімовірніше, будуть цікавити нових випускників. І нам потрібно готуватися до цих революційних наслідків (зокрема й негативного характеру – я маю на увазі неминучість скорочення робочих місць) вже зараз.

Тайлер Коуен, професор економіки університету Джорджа Мейсона, людина, на думку британського журналу «Економіст», яка увійшла до рейтингу «100 найкращих глобальних мислителів» за 2011 рік, пише у своїй книзі «Середнього не дано», що найбільш ефективними гравцями на шахових турнірах стають вже не люди, а зв’язки «людина-комп’ютер», що використовують для гри технології «адванс» – в цьому випадку біологічні можливості людини значно посилюються обчислювальними можливостями комп’ютера. У зв’язку з цим примітно, що лауреат Нобелівської премії з економіки Герберт Саймон, знакова фігура у сфері розроблення комп’ютерного моделювання і батько сучасної поведінкової економіки, вкрай серйозно ставився до можливостей ігор і завжди починав свої щотижневі засідання з колегами словами: «Які новини про шахи?».

Природно, і ми не можемо ігнорувати ці магістральні зміни форм освітнього процесу у світі. Українська вища освіта неодмінно повинна змінитися, щоб відповідати цим новим тенденціям. Особливо швидко це має статися у сфері природничих наук, охорони здоров’я та банківсько-фінансової справи. Можливо, в сфері банківської справи це найбільш актуально для України, оскільки в усьому світі процеси цифризації банківського бізнесу, переведення його в онлайн режим, впровадження мобільних сервісів і сервісів віддаленого обслуговування набувають експоненціальний характер. Для того, щоб наша банківська система могла технологічно відповідати передовим банківським системам світу, необхідні якісні трансформації й у вітчизняній фінансово-банківській освіті.

Фінансова і банківська галузі – це кровоносна система економіки, і зміни в нашій національній промисловій політиці повинні відбуватися паралельно зі змінами нашої поведінки у фінансовій сфері. Саме паралельно, але ніяк не пізніше чи раніше. Тільки синхронні реформи в цих найважливіших галузях допоможуть здійснити глибоку трансформацію нашої економіки, якої так чекає народ України.

Безпосередньо про сучасний стан та необхідні зміни у фінансовій і банківській сферах, які нам необхідно здійснити як найближчим часом, так і в середньостроковій і довгостроковій перспективах, я буду писати в наступних колонках. Буду писати чесно і відкрито, як робив це завжди, оскільки переконаний, що інформаційна відкритість є ключовим досягненням української Революції гідності.



загрузка...

Читайте також

Коментарі