Молдавський комплімент Кремлю: чи забуде світ про український Крим

Молдавський комплімент Кремлю: чи забуде світ про український Крим

Минулого тижня кандидат у президенти Молдови, лідер проросійської Партії соціалістів Ігор Додон заявив, що Крим належить Росії. Раніше подібною заявою відзначилася глава парламенту Сирії Хадия Аббас, після чого Україна викликала на килим посла Сирії в Україні. Список держав, що визнали Крим російським, на даний момент невеликий, і ризик того, що все більше країн будуть визнавати півострів частиною РФ, невисокий. Але якщо Київ не налагодить системну дипломатичну роботу щодо деокупації Криму на міжнародній арені, ця проблема може забутися, що призведе тільки до втрати нових життів кримських татар і українців, які проживають у Криму.

В одній з телепрограм минулої п’ятниці, 21 жовтня, головний, якщо судити по опитуванням, претендент на пост президента Молдови Ігор Додон у відповіді на питання ведучого заявив, що Крим належить Росії. Додон — відомий молдавський олігарх і голова Партії соціалістів, яка виступає за зближення Молдови з Росією. У програмі також брав участь кандидат у президенти від Демократичної партії Маріан Лупу, який спробував заперечити і сказав, що Молдова не може собі дозволити визнавати зміни кордонів. Сталося це в ефірі RTR Moldova, який транслює канал явною прокремлівської спрямованості «Росія 1″.

Ще двома днями раніше з подібною заявою виступила голова сирійського парламенту Хадія Аббас, сказавши, що Крим «повернувся до своїх витоків». На цей раз — в інтерв’ю державному російському інформаційному агентству Sputnik, націленому на зарубіжну аудиторію. Нескладно здогадатися, що інформаційна стратегія Москви полягає в тому, щоб «потрібні» ЗМІ задавали «потрібним» співрозмовникам питання про Крим, заздалегідь знаючи, якою буде відповідь. На наступний день після публікації інтерв’ю, 20 жовтня, МЗС України викликало на килим тимчасово повіреного у справах Сирії в Україні Хассана Хаддура щодо заяви спікера парламенту Сирії.

Президентські вибори в Молдові відбудуться 30 жовтня, і всі опитування віддають перше місце саме Додону. Згідно з опитуваннями, жодному з кандидатів не вдасться перемогти в першому турі, і в другому між собою майже напевно будуть боротися Ігор Додон, Маріан Лупу і Майя Санду. Підтримка Лупу і Санду знаходиться приблизно на рівні 15%. Додона — понад 20-30%. В інших кандидатів — менше 10%. Це будуть перші прямі всенародні вибори в Молдові з 1996 року, оскільки з 2000 року президент обирався в парламенті голосами трьох п’ятих від загальної кількості депутатів.

Молдавський журналіст Сергій Ільченко вважає, що, враховуючи формування досить зразковоъ рівноваги між трьома претендентами на крісло президента, інтрига збережеться і в другому турі. За його словами, якщо за Додоном стоїть Росія, то за Лупу — відомий олігарх Володимир Плахотнюк, а за Майєю Санду — інші бізнесмени, брати Цопи.

«Тут треба врахувати, що посада президента в Молдові маловпливова. Реальна влада — це Плахотнюк. Жоден хоч тричі опозиційний до нього президент нічого кардинально не змінить. Тобто президентський пост — це позиція для торгу. Якщо торги не вийшли — це трікстер, джерело хаосу, але дуже слабке», — пояснив Ільченко. Тобто, навіть якщо президентом стане Додон, який визнав Крим російським, це мало що змінить, оскільки цей кандидат у президенти не буде визначати позицію країни.

Але насправді ситуація ще більш тривожна для України, оскільки політика Молдови спрямована на співпрацю з Росією. Загальне ставлення Молдови до України Ільченко характеризує як прагматичне: «Сьогодні в пріоритеті відносини з Росією. Тривожна сама тенденція — політика Молдови спрямована на співпрацю з Росією. Молдова претендує на роль чорного ходу, через який Росія зможе спілкуватися з Заходом — технологічно і фінансово в обхід санкцій. Вона хоче отримати від цього максимум вигод з усіх боків. І ось ця тенденція в молдавській політиці, що визначається зовсім не Додоном, безумовно, небезпечна для України».

Серед ознак такої тенденції журналіст називає явне небажання Кишиніва «дотиснути Придністров’я», що Молдова, за його словами, могла б зробити за пару місяців, переставши закуповувати електроенергію в ПМР. А також — «імітації бурхливих реформ» і бажання утримувати Молдову в ранзі такої, що подає надії.

Спікер МЗС України Мар’яна Беца заявила в коментарі «Апострофу», що на даний момент в міністерстві перевіряють інформацію про заяву Ігоря Додона і найближчим часом відреагують офіційно: «Звичайно, це питання одразу привернуло нашу увагу. Але ми зараз перевіряємо по лінії посольства, щоб розібратися, що дійсно відбулося. І потім наші підрозділи, які «ведуть» відповідну країну, також представлять свою позицію. Загальну позицію розробляємо, однозначно. Нам потрібен концепт розуміння та реагування, враховуючи, що там йде передвиборна гонка. Тим більше, що це — не офіційна посадова особа. Реакція буде однозначно».

З приводу ситуації із заявою спікера парламенту Сирії Беца розповіла, що МЗС вручило тимчасово повіреному ноту і донесло до сирійської сторони позицію, що такі висловлювання Київ вважає недружнім актом, оскільки Крим — територія України. «Фактично з боку сирійців (посольства Сирії в Україні, — «Апостроф») не було вжито жодних заходів. Тобто вони просто прийняли заяву і сказали, що доведуть до відома столиці», — додала речник МЗС. За її словами, активізація політичного діалогу між Україною та Сирією з міркувань безпеки не планується.

Анексія Криму Росією не визнається правомірною Євросоюзом, США, такими міжнародними організаціями як ООН, ПАРЄ та ОБСЄ. Список країн, які вважають Крим російським, відносно невеликий, і в ньому — країни з неоднозначною репутацією на міжнародній арені. Можна базуватися на резолюції Генасамблеї ООН про підтримку територіальної цілісності України від березня 2014 року, у якій, зокрема, підкреслюється, що референдум в Криму і Севастополі не має юридичної сили. Проти резолюції тоді проголосували 11 країн — Вірменія, Білорусь, Болівія, Венесуела, Зімбабве, Куба, КНДР, Нікарагуа, Росія, Сирія і Судан. Ще 58 держав утрималися, а 100 підтримали резолюцію.

Крім цього, результати референдуму також у вигляді офіційних заяв визнали Казахстан і Киргизстан, частково визнані Абхазія, Південна Осетія і Нагірно-Карабахська Республіка. Якщо ж аналізувати інші офіційні заяви урядів держав, то в різний час визнали «російські та інші інтереси в конфлікті» Індія і Афганістан. Ізраїль, ПАР, Бразилія, Уругвай, Пакистан, В’єтнам, Сальвадор просто висловлювали занепокоєння або виступили за мирне завершення конфлікту. Багато країн (Еквадор, Перу, ОАЕ, Ємен, Оман, Ірак, Таджикистан, Монголія, М’янма і половина країн Африки) просто утрималися від висловлювань на тему анексії Криму Росією. Інші держави чи то підтримали територіальну цілісність України, чи то в різній формі засудили російське вторгнення.

Народний депутат і голова одного з підкомітетів Комітету Верховної Ради у закордонних справах Світлана Заліщук нагадала, що згадані заяви представників Сирії та Молдови — не єдині у своєму роді. Так, наприклад, ціла група французьких парламентаріїв виступає за визнання Криму частиною РФ. «Я особисто на рівні ПАРЄ багато разів стикалася з позицією деяких депутатів, які кажуть, що в Криму відбувся референдум, а це — право на самовизначення народу», — додала вона.

Поява таких заяв член комітету ВР пояснює кількома факторами. По-перше, російськими грошима. «В самому ЄС були розслідування щодо фінансування «Національного фронту» Лє Пен російськими грошима. В Європі розглядають взагалі питання ролі російських грошей в європейській політиці», — пояснила нардеп. Ще один фактор — потужна російська пропаганда. Але Заліщук переконана, що головною стратегічною проблемою для України у цьому відношенні є те, що питання деокупації Криму не є частиною Мінського або якогось іншого проактивного формату переговорів. Наприклад, затихла ініціатива відновити Женевський формат, в якому б брали участь США і ЄС як інституції і розглядалася б в тому числі проблема Криму.

«Так, з самого початку (після анексії, — «Апостроф») був прийнятий ряд важливих документів — резолюції ООН, рішення Ради Європи резолюції ПАРЄ, парламентських асамблей ООН і НАТО, — але вони, на жаль, залишаються на даний момент політичними заявами. Тому питання Криму і сповзає з порядку денного для багатьох наших партнерів. І ми це бачимо по тому, як мляво світ відреагував, коли Верховний Суд Росії остаточно схвалив рішення про визнання Меджлісу терористичною організацією», — вважає Заліщук.

На її думку, Україні слід активізувати роботу на міжнародних майданчиках — на рівні Ради безпеки ООН, Ради Європи, ОБСЄ, НАТО — «щодо динаміки виконання Росією тих резолюцій щодо деокупації Криму, які були схвалені міжнародними організаціями».

«Я на сьогоднішній день не бачу можливості офіційного визнання Криму частиною РФ всупереч резолюції ООН, де чітко сказано, що ця окупація ніколи не буде визнана. Але бездіяльність призведе до того, що на політичному рівні проблема буде забуватися. І ми просто будемо віддаляти можливість деокупації. А це буде означати втрату життів», — резюмувала Заліщук.



загрузка...

Читайте також

Коментарі