Підручник про війну: чи варто вчити у школах історію Майдана і АТО

Минулого тижня історик, екс-заступник міністра освіти Павло Полянський презентував навчально-методичний посібник з історії України для учнів старших класів загальноосвітніх шкіл. У посібнику є цілий розділ про події на Майдані і бойові дії на Донбасі, які в книзі іменуються російсько-українською війною. Не всі в українському суспільстві вважають, що час для вивчення цих подій вже настав. "Апостроф" вирішив розібратися в ситуації і поцікавитися, чи необхідно взагалі зараз піднімати ці питання на шкільних уроках.

Війна на Донбасі і Майдан

Новий посібник охоплює не тільки події на Майдані і військові дії на Донбасі. Як розповів "Апострофу" сам автор підручника історик і екс-заступник міністра освіти Павло Полянський, перші два блоки книги присвячені подіям 20-х років, Першої світової війни, подій сучасного світу в 2010-2016 роках і новому глобальному виклику — терористичній загрозі, а також трансформації Європейського союзу і Brexit.

Третій блок, ключовий, за словами Полянського, містить два розділи. Перший — це протести на Майдані, які автор у книзі називає Революцією гідності, і другий розділ – події на сході України, іменовані українсько-російською війною. У цьому розділі події доведені до серпня 2016 року. І так як конфлікт ще не завершився, то, за словами автора, книга умовно закінчується трикрапкою.

Навчальний посібник видано для учнів 10-11 класів і вчителів, наклад підручника відносно невеликий — 3 тисячі примірників. Він вже рекомендований Міністерством освіти та науки України до вивчення з червня 2016 року.

Фото: Новости Донбасса

Розповідаючи про події на сході, Павло Полянський вживає термін "війна", хоча в документах міжнародних організацій та Верховної Ради не фігурує більш строгого формулювання, ніж "агресія".

"Є російсько-українська війна за фактом. Є міжнародні правові документи, у тому числі й Організації об'єднаних націй, які констатують факт наявності агресії Російської Федерації проти України, окупації Криму і вторгнення в Донбас. Світова історія не знає жодного прикладу, коли десь відбувалася агресія і це автоматично не означало, що є війна. У посібнику я пишу, що ця війна вказується у нас як антитерористична операція", - розповідає Полянський.

Що стосується подій на Майдані, то тут автор запевняє, що він не вкладав в опис своє емоційне ставлення, а писав як історик, а не як безпосередній учасник подій.

"У мене там є різні точки зору на одну і ту ж подію. Я написав, що частина людей не підтримувала Майдан, у них було інше бачення, крім того, я також згадую Антимайдан", - розповідає історик.

"З приводу будь-яких подій в нормальному суспільстві ніколи немає стовідсоткового збігу поглядів, навіть про факт вторгнення німців були різні точки зору. А чи правильно думати, складаючи навчальний посібник, як до цього поставиться колабораціоніст, який з автоматом або гранатометом сидить в окопі на Донбасі з наміром вбити українського солдата? Мені як громадянину України його точка зору абсолютна неважлива", - додає Полянський.

Екс-міністра освіти України Сергія Квіта таке формулювання не бентежить. За його словами, ці події треба вивчати в школах, і говорити про те, що Росія напала на Україну.

"Мені як людині, яка працювала міністром освіти, як громадянину України, цілком очевидно, що ми перебуваємо в стані війни з Росією. Як наша держава зараз юридично трактує це — це вже інше питання", - розповів Квіт "Апострофу".

Що стосується Майдану, то тут екс-міністр згоден, що погляди на нього у суспільстві іноді можуть бути різними. Але, за словами Квіта, Майдан не ніс в собі зла ідеологічно. Він був підтриманий усім українським народом, це справді був наш спільний вибір.

"Майдан мав антипутінський, антиімперський характер, але він не мав антиросійського спрямування. Адже там були і росіяни, і поляки, і євреї, вірмени, і азербайджанці, і кримські татари - всі, хто завгодно. Тому якщо досі існує така категорія людей, яким забила голову путінська пропаганда, то це їхні проблеми, ми з ними намагаємося говорити, і в тому числі книга Павла Полянського, я впевнений, не несе в собі ніякого негативу, вона повідомляє правду про ті епохальні події. Нам слід давати більше правди, треба бути більш конкретними в відстоювання власних інтересів", - підкреслює Квіт.

На думку журналіста і документаліста Юрія Макарова, проблема в тому, що ніхто не читає офіційних промов.

"Офіційні виступи мають статус юридичного документа, у нас і прем'єр, і голова Верховної Ради, і президент неодноразово вимовляли вголос, що у нас йде війна з Росією, вони називали Росію агресором. Так якщо цього немає безпосередньо в якихось постановах або законах, то це не означає, що керівництво цього не усвідомлює. До них ряд інших претензій, але принаймні, не ця", - коментує Макаров.

Чи варто вивчати в школах

Головний редактор проекту "Історична правда" Вахтанг Кіпіані впевнений в тому, що події на Майдані і військові дії на Донбасі необхідно включати в шкільну програму.

"Необхідно, щоб ці події були вказані в шкільному курсі історії, тому що це сталося. І, наприклад, напад Росії на Україну — це історична подія, і як би ми до цього не ставилися, це вже буде записано в анналах історії і буде вивчатися далі. Зі школярами, особливо з перших класів, потрібно вивчати ці події. Правда, тут вже залежить від таланту самого вчителя - чи готовий він шукати оригінальні форми, чи ні. Наприклад, я бачу, що в деяких школах запрошують учасників війни, які є випускниками цієї конкретної школи. І вони нормальною мовою розповідають, з ким воюють, за що. І це важливо для розуміння молодими громадянами, що відбувається, чому ми воюємо, чому жертви необхідні. Тому якщо така форма знайдена - це непогано. А якщо робити це без смаку, без людського акценту, як більшість історичних подій подається, я не впевнений, що це спрацює, - розповідає "Апострофу" Кіпіані.

У той же час не всі згодні з цим. Позафракційний народний депутат України Євген Мураєв вважає, що для включення таких подій в навчальні посібники має пройти час.

"Зазнають перегляду всі історичні події, і не тільки останніх двох років, переглядається історія Великої вітчизняної війни, історія нашого минулого. Будь-які події, які відбуваються зараз, вимагають однозначної переосмислення. І я думаю, що час розставить все на місця і всьому буде дана своя справедлива оцінка, і тільки тоді можна буде ці періоди життя включати в якісь підручники чи посібники. Історію завжди пишуть переможці, але оскільки ця влада вже йде, ці події теж будуть переглянуті", - розповідає Мураєв.

Втім, у самому міністерстві освіти "Апострофу" відповіли, що посібник не є обов'язковим. Це - рекомендована література, яку за бажанням купує вчитель.

"Це не є обов'язковою літературою, це посібник, який не поширюється по школах безкоштовно. Тільки якщо вчителі куплять і вирішать ним скористатися, цей посібник просто допоможе вчителю розібратися в деяких питаннях, які не висвітлені у підручниках, але є в програмі. Це просто авторське бачення, в ньому нічого не нав'язується", - пояснила заступник директора департаменту середньої та дошкільної освіти МОН Наталія Пєскова.

Рекомендуємо прочитати

Обнаружен самый древний многоклеточный организм

Международная группа ученых обнаружила самые древние на настоящий момент окаменелости многоклеточных организмов....

Це може бути цікавим

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

Антикоррупционер - депутат Виталий Куприй проговорился о своей зарубежной недвижимости - ТРК "КИЕВ"

Будучи гостем программы «Столица» на телеканале «Киев» и отвечая на вопрос слушателя в прямом эфире о готовности материально помогать украинской армии, Виталий Куприй огласил факты, которые идут в разрез с его официальной электронной декларацией....