Як життя і смерть «Мотороли» можуть змінити конфлікт на Донбасі

Як життя і смерть «Мотороли» можуть змінити конфлікт на Донбасі

33-річного бойовика Арсена Павлова, одну із символічних постатей організації «ДНР», вбили у ліфті Донецька. DW спробувала розібратися, як героїзований російськими ЗМІ зв’язківець змінив конфлікт на Донбасі.

Про смерть «Мотороли», одного з ватажків проросійських бойовиків, які зайняли Донецьк, повідомлялося неодноразово. Цього разу його загибель підтвердили самі сепаратисти — за їх даними, «Моторола», 33-річний Арсен Павлов, загинув через дистанційний підрив у ліфті саморобного вибухового пристрою. Самопроголошена «республіка» оголосила триденну жалобу за «героєм ДНР», тоді як її керівник Олександр Захарченко заявив, що президент України «Петро Порошенко порушив перемир’я та оголосив нам війну». Захарченко також пообіцяв помсту — напади на сім’ї та родичів українських силовиків по всій території України. Офіційний Київ поки що не відреагував на погрози з окупованих територій, утім, смерть Павлова зменшує шанси на деескалацію конфлікту на сході країни, переконані експерти.

З Комі на Донбас

Достеменних фактів щодо біографії бойовика бракує. В інтерв’ю російським ЗМІ він зазначав, що народився у російській Республіці Комі, служив в армії зв’язківцем, зокрема у другій чеченській війні, де й отримав своє прізвисько. Себе називав «атестованим рятівником та мармурником-гранітником». У центрі уваги медіа Павлов опинився у травні 2014 року, коли виклав на YouTube відео із боями за підконтрольний тоді бойовикам Слов’янськ. Тоді ж його починають популяризувати російські видання та телеканали — прокремлівські ЗМІ подають його у героїчному контексті. Українські ж оглядачі вважали «Моторолу» одним із пропагандистських символів, який спрощував вербування нових бійців на бік сепаратистів.

Про своє минуле, окрім сирітського дитинства та служби в армії через неспроможність здобути освіту, Павлов не розповідав. Перед участю у конфлікті на Донбасі Павлов мешкав у Ростові-на-Дону, де працював на автомийці. Напідпитку він викрав машину та розважався, але потрапив до поліції. Там йому запропонували: в’язниця або відправка на Донбас, йшлося торік у розслідуванні Georgian Journal, англомовного видання найбільшої медіагрупи Грузії. Сам «Моторола» своє перебування на Донбасі пояснював скупо: «Сів на потяг і приїхав (…) Росіяни тут, ось і приїхав». Утім, Павлова бачили, до його появи на Донеччині, і на проросійському мітингу у Харкові в березні 2014 року.

Від автомийника до вбивці

Вже починаючи з травня 2014 року Павлов називав себе командувачем «батальйону Спарта». Угрупування відоме зокрема участю у боях за Іловайськ та аеропорт Донецька. Служба безпеки України (СБУ) на початку 2015-го висунула ватажку сепаратистів підозру у порушенні звичаїв війни, зокрема знущаннях, катуваннях та розстрілах людей.

Звіт правозахисників Amnesty International (АІ) «Зломлені тіла» зафіксував принаймні одне підтверджене щонайменше п’ятьма свідками убивство, скоєне Павловим. «Моторола» у тирі свого «батальйону» зі словами «Я про нього потурбуюся» кількома пострілами в голову убив одного із полонених бійців української армії, які обороняли аеропорт Донецька, сильно побитого сепаратистами Ігоря Брановицького. Пізніше у коментарі виданню Kyiv Post бойовик заявив, що вбив уже більше десятка полонених.

Про своє минуле, окрім сирітського дитинства та служби в армії через неспроможність здобути освіту, Павлов не розповідав. Перед участю у конфлікті на Донбасі Павлов мешкав у Ростові-на-Дону, де працював на автомийці. Напідпитку він викрав машину та розважався, але потрапив до поліції. Там йому запропонували: в’язниця або відправка на Донбас, йшлося торік у розслідуванні Georgian Journal, англомовного видання найбільшої медіагрупи Грузії. Сам «Моторола» своє перебування на Донбасі пояснював скупо: «Сів на потяг і приїхав (…) Росіяни тут, ось і приїхав». Утім, Павлова бачили, до його появи на Донеччині, і на проросійському мітингу у Харкові в березні 2014 року.

Від автомийника до вбивці

Вже починаючи з травня 2014 року Павлов називав себе командувачем «батальйону Спарта». Угрупування відоме зокрема участю у боях за Іловайськ та аеропорт Донецька. Служба безпеки України (СБУ) на початку 2015-го висунула ватажку сепаратистів підозру у порушенні звичаїв війни, зокрема знущаннях, катуваннях та розстрілах людей.

Звіт правозахисників Amnesty International (АІ) «Зломлені тіла» зафіксував принаймні одне підтверджене щонайменше п’ятьма свідками убивство, скоєне Павловим. «Моторола» у тирі свого «батальйону» зі словами «Я про нього потурбуюся» кількома пострілами в голову убив одного із полонених бійців української армії, які обороняли аеропорт Донецька, сильно побитого сепаратистами Ігоря Брановицького. Пізніше у коментарі виданню Kyiv Post бойовик заявив, що вбив уже більше десятка полонених.

джерело: dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі