Десант з Криму: куди піде Путін, закінчивши під Маріуполем

Десант з Криму: куди піде Путін, закінчивши під Маріуполем

У зоні АТО відбувається ескалація на маріупольському напрямку. Крім того, бойовики розширили географію обстрілів, включивши туди Станицю Луганську, через що в районі цього населеного пункту було зірвано розведення сил протиборчих сторін, передбаченерамковими угодами від 21 вересня. Пояснюючи ситуацію, російський військовий експерт Павло Фельгенгауер вважає, що вже в середині січня Росія може спробувати захопити нові українські території. При цьому головний удар може бути спрямований на Одесу.

Я вважаю, що до Нового року, точніше до середини січня, велика війна малоймовірна. Але сутички місцевого значення, звичайно, можливі, щоб чинити на Україну тиск. Ці бойові дії — не самодіяльність місцевих бойовиків. Там сформована танкова армія з двох корпусів, де командують російські військові. І вона повністю інтегрована в систему російського військового командування. Це раніше там були «козаки та розбійники», а зараз все досить серйозно.

Щодо допустимої атаки на маріупольському напрямку, то я не думаю, що сьогодні вона можлива. Повторюся, до середини січня можна більш або менш спати спокійно. Зараз час непридатний. З багатьох причин. Росія мобілізувала сили, підходящі для ведення великої війни в регіоні. Це 220 тисяч осіб, які були задіяні для маневрів «Кавказ-2016″, що проходили переважно в Криму. А тепер відбувається демобілізація, і 120 тис. солдатів, покликаних рік тому, готуються залишити збройні сили. Основна їхня кількість почне демобілізовуватися в кінці листопада — на початку грудня.

Водночас начальник Генштабу Росії Валерій Герасимов заявив, що кількість батальйонних тактичних груп у ці осінні місяці буде різко збільшено — з 66 до 96. Протягом 2017 року цих груп стане 115, а до 2018 року — вже 125, тобто в два рази більше, ніж зараз. Батальйонні тактичні групи — це війська тільки першої лінії, де загалом буде зібрано 70-80 тисяч бійців. Вони отримають відповідну підтримку. Для порівняння, в серпні 2014 року український кордон перейшли 10-12 БТГ, а НАТО зараз розгортає в Польщі і Прибалтиці 4 батальйонних тактичних групи.

Швидше за все, ці війська готуються проти України, тому що таке масоване угруповання в 300-400 тис. проти Прибалтики, наприклад, збирати безглуздо. А проти американців або НАТО — чисте самогубство. Там настільки точна та ефективна зброя великої дальності, що російську армію просто перестріляють, як це сталося з іракською в 2003 році. Така концентрація сил і коштів, у стилі Другої світової війни, проти Заходу небезпечна, а от проти України — те, що треба. Тут буде перевага приблизно один до двох або навіть один до трьох. Мета Росії – будь-яким чином не допустити євроатлантичної інтеграції України і домогтися зміни режиму в Києві.

Чому я вважаю, що Маріуполь навряд чи стане метою. Облога Маріуполя — це довга, кривава, гидка історія, тому що він вже підготовлений до оборони. А от Одеса до оборони не дуже готова. Як і Херсон з Миколаєвом. Тому, якщо говорити про можливі напрямки наступу, то це може бути саме Одеса. «Звільнення» Одеси, яку багато хто в Росії вважають російським містом, спровокує в РФ, напевно, такий самий підйом, як і звільнення Криму. А головне, що це вихід на Придністров’я, яке тоді теж можна приєднати. Росія зможе задіяти флот, висаджувати десанти, використовуючи Крим як базу. При цьому ЗСУ, основні сили яких зібрані в районі АТО, будуть там поза грою.

Але це все тільки припущення. Лавров (голова МЗС Росії Сергій Лавров, — «Апостроф») говорив на зустрічі із західними дипломатами, що нині відкрилося вікно для якихось дипломатичних зусиль у питаннях України і Донбасу. Я з ним згоден, але це вікно буде відкрито десь до Нового року. Після чого, напевно, закриється, і тоді стануть можливими масштабні бойові дії.

Тим більше що сьогодні відносини Росії з Європою дуже сильно зіпсувалися через Сирію і псуються далі тому, що триває бомбардування Алеппо. Просвіту там не видно, а отже, немає підстав сподіватися на скасування санкцій. Для Росії це, у свою чергу, означає, що не потрібно особливо старатися, показувати, «які ми хороші» і «які українці погані», – адже багато на цьому не «навариш».



загрузка...

Читайте також

Коментарі