Боротьба з автокрадіями в Україні: поліція програє

Боротьба з автокрадіями в Україні: поліція програє

Статистика крадіжок авто в Україні залишається на високому рівні. Торік викрали понад 11 тисяч автомобілів. Правоохоронці не справляються з викликом: не встигають розкривати злочини.

Україна залишається раєм для крадіїв авто. Принаймні таке враження виникає, якщо подивитись на статистику. За даними прес-служби міністерства внутрішніх справ України, торік в Україні викрали 11 тисяч автомобілів, лише близько третини таких злочинів було розкрито.

Громадські активісти, які відстежують ситуацію в цій сфері, зауважують, що правоохоронці розкривають переважно крадіжки, які вчинили дилетанти. «Добре організовані групи, котрі спеціалізуються на викраденні дорогих автомобілів, не часто потрапляють у тенета поліції», — вважає, зокрема, Сергій Круглов з «Дорожнього контролю». Такі групи, за його словами, нерідко мають зв’язки з правоохоронцями. «В деяких відділках поліції все ще залишились старі кадри, які співпрацюють з криміналітетом. І співпраця може базуватися навіть просто на «зливі» інформації», — каже Круглов.

Активіст, до речі, сам став жертвою автокрадіїв. Його машину Toyota Prado викрали чотири місяця тому просто з-під будинку. Він розповів, що крадіжка була зафіксована камерами вуличного спостереження, але справу розслідують досі.

Найчастіше в Україні авто крадуть у Києві

За офіційними даними, за кількістю крадених авто лідирує нині Київ. Торік в українській столиці вкрали майже дві тисячі машин, розкрито ж лише 10 відсотків випадків. Таке сумне лідерство Києва в поліції пояснюють тим, що українська столиця з її розмаїттям  авто завжди більше приваблювала крадіїв-гастролерів. Далі йдуть Дніпропетровська область з майже 1140 викраденими авто та Одеська, де зникло понад 1120 автомобілів. Рівень розкриття крадіжок авто у Дніпропетровській області становить 22 відсотки, в Одеській — 25 відсотків.

Найбільшою популярністю у крадіїв користуються ВАЗи, Honda та Toyota, розповіла в розмові з DW речниця головного управління національної поліції у Львівській області Світлана Добровольська. Якщо ВАЗи часто крадуть на деталі, то дорожчі автомобілі для того, щоб переправляти далі на схід: у Росію, Грузію, «під замовлення» якихось осіб.

Скромний ефект

У поліції кажуть, щоб запобігти таким злочинам, проводять спецоперації, як от місячники безпеки дорожнього руху, коли додатково перевіряють власність авто. Під час таких акцій поліцейські можуть зупинити машини навіть у тому випадку, якщо автомобіль цієї самої марки вже просто перебуває в розшуку. Останній такий місячник проводився з 12 серпня по 12 вересня.

Громадські активісти звертають увагу на досить скромні результати таких перевірок. В Дніпрі, наприклад, під час останнього місячника виявили 18 крадених авто, в Одесі — лише три автомобілі, й дев’ять — з перебитими номерами кузова. «Тепер майстри настільки вдало переварюють номери, що звичайному патрульному з його технікою і його досвідом не визначити, крадена це машина чи ні. Якщо патрульні й натрапляють на крадені авто, то на якихось дилетантів”, — переконаний Круглов.

Україна як ринок збуту крадених авто

Громадські активісти звертають увагу й на ще одну проблему, яку досі не вдалося подолати. Йдеться про ввезення на територію України крадених авто через її західний кордон.

У Державній прикордонній службі  повідомили, що торік затримали шість крадених автомобілів, а цього року — три. Сюди слід додати ще й машини з підозрілими даними. «Торік, наприклад, на західному кордоні ми виявили 12 автомобілів з підробленим номером кузова, 17 — з невідповідним техпаспортом», — розповів старший офіцер Західного регіонального управління Держприкордонслужби Роман Стахів. Цифри, названі прикордонниками, — лише верхівка айсберга, вважає Василь Дзиндзюра, експерт з Міжнародної Асоціації автомобілістів. На його думку, кількість крадених авто, які не були виявлені на кордоні, є більшою в рази. «Частину з них перевозять завдяки  домовленості на кордоні, — каже Дзиндзюра. — Частину — через інші схеми».

З іншого боку, українські прикордонники не мають доступу до всіх європейських інформаційних систем, які б спрощували роботу. На запит DW у Держприкордонслужбі відповіли, що мають доступ до банку даних підсистеми «Угон», в якій фіксують викрадення авто на території України, та до банку даних Інтерполу.

У Європі ж існує ще одна потужна база даних, доступу до якої Україна не має — Шенгенська інформаційна система (SIS II). У цій базі даних збирається інформація про викрадені авто в більшості країнах-членах ЄС та інших країнах-партнерах, які входять до шенгенської зони. Наскільки інформація в базах даних Інтерполу та SIS ідентична, сказати складно. Приміром, німецькі дані, які зберігаються в SIS, автоматично спрямовуються і до бази Інтерполу. Проте яким є механізм роботи із цими двома системами в інших країнах, достеменно не відомо, сказали DW в прес-службі федерального міністерства внутрішніх справ Німеччини. Водночас там заявили, що їм не відомо про існування ще якоїсь бази даних викрадених автомобілів, окрім зазначених двох.

Євросоюз допоможе змінити правила 

Якщо в Україні виявляють крадений в ЄС автомобіль, його конфісковують та передають до підрозділів поліції. Але авто все одно залишається в Україні, бо досі не налагоджений правовий механізм передачі автомобілів їхнім справжнім власникам. Змінити ситуацію має на меті проект від ЄС у рамках програми TWINNING з досить довгою назвою — «Підтримка Державної прикордонної служби України в подальшому запровадженні принципів інтегрованого управління кордонами, зокрема у сфері перевірки документів та виявлення викрадених автомобілів».

Партнерами українських прикордонників у ньому мають бути прикордонні відомства Німеччини, Литовської Республіки та Польщі. Триватиме проект два роки. За цей час європейські експерти вчитимуть українських прикордонників, як удосконалити законодавство та системи прикордонного контролю, включаючи ІТ обладнання.

Але експерт Василь Дзиндзюра вважає, що працювати краще прикордонники чи поліцейські зможуть лише тоді, коли будуть мати відповідний соціальний захист і відповідну зарплату. Водночас  Сергій Круглов переконує, що справа не в зарплаті, а в кадрах. «Ефект у розкритті автокрадіжок буде лише тоді, якщо старі кадри повністю розформувати й наберуть цілком нових фахівців. І при цьому створять контроль ще й за ними», — каже активіст.

джерело: dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі