Війна на Донбасі: Путін, Олланд і Меркель майже змовились щодо України

Війна на Донбасі: Путін, Олланд і Меркель майже змовились щодо України

Посол Росії у Франції Олександр Орлов заявив 11 жовтня в інтерв’ю журналістам, що найближча зустріч в нормандському форматі відбудеться 19 жовтня. За його словами, канцлер Німеччини Ангела Меркель запросила президентів Порошенка, Олланда і Путіна взяти участь у вечері, де буде обговорюватися ситуація в Україні. Між тим Україна не давала згоду на участь у саміті «Нормандської четвірки», поки не буде узгоджено «дорожня карта», що передбачає виконання умов безпеки Росією в рамках Мінських угод. На думку старшого аналітика МЦПД Анатолія Октисюка, офіційний Київ не поспішає брати участь у нормандському форматі, оскільки побоюється російсько-німецького тиску з метою виконання політичного компоненту Мінських угод. Аналітик відзначає, що в приватних бесідах більшість європейських дипломатів сходяться в єдиній думці з приводу того, що між Парижем, Берліном і Москвою частково сформувався консенсус щодо врегулювання конфлікту на Донбасі за рахунок українських інтересів.

Використовуючи момент виборчої турбулентності в США, Олланд і Меркель найближчі два місяці будуть докладати максимум зусиль для того, щоб українська сторона прийняла хоча б закон про вибори в ОРДЛО (території, підконтрольні незаконним ДНР і ЛНР, — «Апостроф») і оголосила амністію для бойовиків. У разі виконання відповідних політичних кроків з боку Києва Париж і Берлін зможуть обґрунтувати необхідність пом’якшення санкційного тиску на Москву.

Судячи з усього, Порошенко розуміє загрозу російсько-європейської нормалізації, що виникла, зі всіма внутрішньополітичними наслідками та міжнародними ризиками. Якщо на початку вересня Київ офіційно вимагав активізації переговорів з Москвою, то в жовтні українська позиція кардинально змінилася. За підтримки американців Порошенко отримав у свій арсенал вигідний документ від ОБСЄ, який передбачає розведення сил і засобів на Донбасі. За наявною інформацією, в ході вироблення документа під час недавньої зустрічі помічника держсекретаря США Вікторії Нуланд і помічника президента РФ Владислава Суркова обговорювалися спочатку 12 пунктів, потім 7, а в підсумку домовилися тільки про 3 зони розведення. Однак стійке перемир’я все одно не настало. Тому Київ, отримавши карт-бланш від Вашингтона, не буде вступати в серйозний діалог доти, доки не буде забезпечено безпеку в зоні конфлікту. І, швидше за все, ця позиція узгоджена з американськими партнерами.

Відчуваючи тягар санкційного тиску, тепер вже Кремль по своїх каналах вимагає активізації переговорів з Києвом. За повідомленнями ЗМІ, посол РФ у Франції Олександр Орлов заявив про те, що на 19 жовтня Меркель запросила лідерів країн нормандського формату на вечерю. При цьому українська сторона офіційно досі не підтвердила свою участь у робочій вечері в Берліні. Більше того, з’явилася інформація, що Україна не давала згоду на участь у саміті «Нормандської четвірки», поки не буде узгоджено «дорожню карту», яка передбачатиме виконання умов безпеки Росією в рамках Мінських угод.

У сформованих умовах Порошенку вигідно за допомогою зигзагоподібних рішень і заяв затягувати переговори в рамках нормандського формату. Київ буде продовжувати наполягати на необхідності допуску миротворців у зону конфлікту, поки там не будуть повністю припинені бойові дії.

Якщо дивитися об’єктивно, взяті зобов’язання в рамках Мінських угод заганяють Порошенка в капкан. Якщо Україна виконає повною мірою політичний компонент Мінських угод, то ризикує поринути у вир нестабільності і кризи, що в гіршому випадку може закінчитися новим Майданом чи переворотом, а в кращому – достроковими парламентськими і президентськими виборами. У будь-якому випадку, якщо Донбас отримає особливий статус, Петру Порошенку потрібно буде забути про другу каденцію.

Однозначного виходу з ситуації немає. Києву потрібно терпіти тиск як мінімум до кінця 2016 року, поки у Вашингтоні не буде обрано нового президента і нової адміністрації. І, швидше за все, українська влада займеться вирішенням внутрішньополітичних проблем, а вся зовнішня політика буде спрямована на лібералізацію безвізового режиму з ЄС. Водночас така логіка розвитку процесів навколо Мінських угод залишає високу ймовірність відновлення активних бойових дій на Донбасі з боку РФ. Адже виконати Мінські угоди на умовах, вигідних для Росії, у Путіна не виходить. З іншого боку, і українській владі в разі відновлення військових дій вийде знову мобілізувати навколо себе Захід і населення.



загрузка...

Читайте також

Коментарі