Війна на Донбасі: Путін, Олланд і Меркель майже змовились щодо України

Посол Росії у Франції Олександр Орлов заявив 11 жовтня в інтерв'ю журналістам, що найближча зустріч в нормандському форматі відбудеться 19 жовтня. За його словами, канцлер Німеччини Ангела Меркель запросила президентів Порошенка, Олланда і Путіна взяти участь у вечері, де буде обговорюватися ситуація в Україні. Між тим Україна не давала згоду на участь у саміті "Нормандської четвірки", поки не буде узгоджено "дорожня карта", що передбачає виконання умов безпеки Росією в рамках Мінських угод. На думку старшого аналітика МЦПД Анатолія Октисюка, офіційний Київ не поспішає брати участь у нормандському форматі, оскільки побоюється російсько-німецького тиску з метою виконання політичного компоненту Мінських угод. Аналітик відзначає, що в приватних бесідах більшість європейських дипломатів сходяться в єдиній думці з приводу того, що між Парижем, Берліном і Москвою частково сформувався консенсус щодо врегулювання конфлікту на Донбасі за рахунок українських інтересів.

Використовуючи момент виборчої турбулентності в США, Олланд і Меркель найближчі два місяці будуть докладати максимум зусиль для того, щоб українська сторона прийняла хоча б закон про вибори в ОРДЛО (території, підконтрольні незаконним ДНР і ЛНР, - "Апостроф") і оголосила амністію для бойовиків. У разі виконання відповідних політичних кроків з боку Києва Париж і Берлін зможуть обґрунтувати необхідність пом'якшення санкційного тиску на Москву.

Судячи з усього, Порошенко розуміє загрозу російсько-європейської нормалізації, що виникла, зі всіма внутрішньополітичними наслідками та міжнародними ризиками. Якщо на початку вересня Київ офіційно вимагав активізації переговорів з Москвою, то в жовтні українська позиція кардинально змінилася. За підтримки американців Порошенко отримав у свій арсенал вигідний документ від ОБСЄ, який передбачає розведення сил і засобів на Донбасі. За наявною інформацією, в ході вироблення документа під час недавньої зустрічі помічника держсекретаря США Вікторії Нуланд і помічника президента РФ Владислава Суркова обговорювалися спочатку 12 пунктів, потім 7, а в підсумку домовилися тільки про 3 зони розведення. Однак стійке перемир'я все одно не настало. Тому Київ, отримавши карт-бланш від Вашингтона, не буде вступати в серйозний діалог доти, доки не буде забезпечено безпеку в зоні конфлікту. І, швидше за все, ця позиція узгоджена з американськими партнерами.

Відчуваючи тягар санкційного тиску, тепер вже Кремль по своїх каналах вимагає активізації переговорів з Києвом. За повідомленнями ЗМІ, посол РФ у Франції Олександр Орлов заявив про те, що на 19 жовтня Меркель запросила лідерів країн нормандського формату на вечерю. При цьому українська сторона офіційно досі не підтвердила свою участь у робочій вечері в Берліні. Більше того, з'явилася інформація, що Україна не давала згоду на участь у саміті "Нормандської четвірки", поки не буде узгоджено "дорожню карту", яка передбачатиме виконання умов безпеки Росією в рамках Мінських угод.

У сформованих умовах Порошенку вигідно за допомогою зигзагоподібних рішень і заяв затягувати переговори в рамках нормандського формату. Київ буде продовжувати наполягати на необхідності допуску миротворців у зону конфлікту, поки там не будуть повністю припинені бойові дії.

Якщо дивитися об'єктивно, взяті зобов'язання в рамках Мінських угод заганяють Порошенка в капкан. Якщо Україна виконає повною мірою політичний компонент Мінських угод, то ризикує поринути у вир нестабільності і кризи, що в гіршому випадку може закінчитися новим Майданом чи переворотом, а в кращому – достроковими парламентськими і президентськими виборами. У будь-якому випадку, якщо Донбас отримає особливий статус, Петру Порошенку потрібно буде забути про другу каденцію.

Однозначного виходу з ситуації немає. Києву потрібно терпіти тиск як мінімум до кінця 2016 року, поки у Вашингтоні не буде обрано нового президента і нової адміністрації. І, швидше за все, українська влада займеться вирішенням внутрішньополітичних проблем, а вся зовнішня політика буде спрямована на лібералізацію безвізового режиму з ЄС. Водночас така логіка розвитку процесів навколо Мінських угод залишає високу ймовірність відновлення активних бойових дій на Донбасі з боку РФ. Адже виконати Мінські угоди на умовах, вигідних для Росії, у Путіна не виходить. З іншого боку, і українській владі в разі відновлення військових дій вийде знову мобілізувати навколо себе Захід і населення.

Рекомендуємо прочитати

Украинцев могут начать штрафовать за неправильный въезд и выезд из зоны АТО

Верховная Рада приняла за основу законопроект №5442, который вводит штраф за нарушение порядка въезда или выезда из зоны проведения антитеррористической операции....

Це може бути цікавим

Танк "Оплот" продемонстрував свої технічні можливості

На відео танк показує свою маневреність....

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

Неуемные аппетиты власти ведут к гибели страны – мнение

Уверен, тогда многие украинцы искренне вышли на акции протестов....