Страхування без страховки: як українська медицина фінансуватиметься після реформи

Страхування без страховки: як українська медицина фінансуватиметься після реформи

Хоча заплановані нововведення в системі охорони здоров’я України не схожі на західну страхову модель, автори реформи сподіваються, що запропоновані зміни допоможуть збільшити конкуренцію серед лікарів.

Якщо вірити заявам міністра охорони здоров’я України Павла Ковтонюка, то вже наступного року українці дізнаються на власному досвіді, що таке «сімейна медицина європейського зразка».  Мета нашої команди — почати запускати страхову модель медицини на практиці вже у 2017 році, і ми знайшли спосіб зробити це з мінімальними і зрозумілими всім змінами в законодавстві», — запевняє Ковтонюк на веб-сторінці міністерства охорони здоров’я (МОЗ).

Сам перехід триватиме до 2020 року, але трансформація розпочнеться із так званої первинної ланки медиків — педіатрів, терапевтів та сімейних лікарів. Також у наступному році запустять підготовку до реформування госпітальної ланки системи охорони здоров’я. Тактику впровадження реформи обіцяють опублікувати на сайті МОЗ уже найближчим часом. DW спробувала з’ясувати, до яких нововведень українці мають готуватися вже найближчим часом.

Боротьба за клієнтів

Як пояснюють у МОЗ, з наступного року пацієнтам доведеться підписувати із терапевтом, педіатром чи сімейним лікарем прямі угоди, в яких обсяг послуг медичного працівника буде чітко прописаним. В разі, якщо робота спеціаліста не задовольнятиме клієнтів, вони матимуть право змінити лікаря. Приємною особливістю нової системи є той факт, що надання медичних послуг вже не буде прив’язаним до місця проживання, і пацієнт зможе обирати не лише серед спеціалістів місцевої поліклініки, але й серед лікарів інших закладів чи медпрацівників, котрі працюватимуть як приватні підприємці. Заробіток лікарів при цьому залежатиме від кількості укладених із ними угод.

Такий підхід, за словами менеджера медичної групи Реанімаційного пакету реформ Олександра Ябчанки змусить медпрацівників боротися за пацієнтів і покращувати якість власних послуг. При цьому, за словами експерта, в МОЗ планують обмежити кількість клієнтів, якими зможе одночасно опікуватися лікар, аби від намагання більше заробити не страждала якість обслуговування найбільш популярних спеціалістів.

Ябчанка впевнений — грошова компенсація, яка пропонуватиметься лікарям за кожну угоду, буде достатньою, аби забезпечити їм гідне існування. Втім, поки що суми, які отримуватимуть лікарі, невідомі, а конкретного нормативно-правового акту, що б обмежував кількість клієнтів лікарів першої ланки, не існує. Тобто, йдеться лише про логіку майбутньої реформи, яку в міністерстві озвучують у розмовах з експертами галузі.

У будь-якому разі, зрозуміло, що нововведення спрямовані на розвиток інституту сімейних лікарів, які в порівнянні з терапевтами та педіатрами матимуть важливу конкурентну перевагу, розповідає Ябчанка. Сімейний лікар, на відміну від своїх колег може опікуватись і дітьми, й дорослими, що потенційно збільшує його клієнтуру і відповідно — заробіток. У МОЗ своєї ставки на універсальних спеціалістів не приховують. «Наша мета — лікар кожній родині. Сімейний лікар повинен стати агентом сім’ї в системі охорони здоров’я, направляти, слідкувати за здоров’ям та забезпечувати всю первинну діагностику. Сім’я повинна йому довіряти, а для цього лікар має бути мотивований — передусім фінансово», — заявив Ковтонюк.

Страхування по-українськи

Певне здивування викликає вживання представниками МОЗ терміну «страхова медицина». Адже водночас вони ж самі запевняють, що послуги лікарів первинної ланки після початку реформи, як і раніше, оплачуватимуться коштом державного бюджету і жодних нових податків чи зборів запроваджено не буде. Новинкою в даному випадку буде створення закупівельної агенції, яка виконуватиме роль оператора бюджетних коштів та підписуватиме угоди на закупівлю медичних послуг з лікарями та медичними закладами. Саме ці зміни, на думку Ябчанки, і наближають новий механізм до страхової моделі фінансування медицини.

Голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець розкритикувала такий підхід, назвавши його перерозподілом наявних коштів та зміною моделі фінансування в середині галузі. З цим до певної міри погоджується й менеджер програмної ініціативи Громадське здоров’я фонду «Відродження» Олена Кучерук. «Йдеться не про страхову медицину як таку», — говорить експертка. Громадяни або роботодавці, розповідає Кучерук, не сплачуватимуть окремих внесків до окремих фондів, які потім розподіляються на надання таких послуг, — йдеться про розподіл коштів державного бюджету. Але на відміну від Богомолець, вона вважає такі зміни позитивними.

Висловлюються побоювання також у зв’язку з відсутністю калькуляції того, чи вистачить грошей, що виділятимуться за контрактами, для фінансування існуючих медичних закладів. Адже, якщо лікарі певної поліклініки не підпишуть угоди із пацієнтами, або самі пацієнти не захочуть лікуватися у конкретній лікарні, то ці поліклініки і лікарні можуть залишитися без грошей.

Експерти запевняють, що такий підхід є необхідним через низку причин. Висловлюються сподівання, що перш за все, це змусить підвищувати якість послуг не лише окремих лікарів, а й державних медичних закладів, які після цього зможуть конкурувати з приватними клініками. «Це дозволить грошам нарешті піти за пацієнтом, а не так, як було раніше, коли гроші виділялися на абстрактні койко-місця», — каже Кучерук. А державні поліклініки у нових обставинах будуть змушені переходити від практики бюджетних закладів до практики неприбуткових підприємств, додає Ябчанка.

Але й Кучерук додає, що й побоювання Богомолець небезпідставні. Наявних коштів державного бюджету може вистачити на успішне фінансування оновленої системи лише за умови серйозної раціоналізації та оптимізації механізмів їхнього розподілу. Це, можливо, передбачатиме закриття неефективних медичних закладів, а також виокремлення медичних послуг, які не будуть фінансуватися державним коштом. Хоча, на її думку, йтиметься передусім про косметологію та стоматологію — базова медична допомога, а також лікування небезпечних хвороб безперечно залишаться під опікою держави, каже експертка.

джерело: dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі