Останній шанс: як Україні 2017 року перемогти кризу

Останній шанс: як Україні 2017 року перемогти кризу

За всі роки незалежності України важко пригадати випадок, коли б уряд вчасно впорався з розробленням проекту Державного бюджету, а Верховна рада не проголосувала б його за скороченою процедурою. Проте цьогоріч Кабмін зробив майже неможливе і не тільки затвердив головний фінансовий документ країни на 2017 рік у визначений термін (до 15 вересня), а й презентував його в парламенті. Більше того, прем’єр Володимир Гройсман днями пообіцяв, що бюджет має бути ухвалено до 1 грудня, як того вимагає регламент.

Утім, поки відповідний законопроект допрацьовують у міністерствах і комітетах, залишається відкритим питання: чи стане 2017-й роком відновлення, чи це буде ще один рік стагнації?

Обережне зростання

Особливих сюрпризів в узгодженому урядом документі немає. Плановий обсяг надходжень держбюджету наступного року зросте майже на 17%, до 706 млрд гривень. Причому доходи скарбниці розраховували на чинній податковій базі, яка не передбачає збільшення податкових ставок. Витрати бюджету 2017 року досягнуть 775 млрд гривень. Це на 15% більше за план 2016 року. Дефіцит становитиме 77,5 млрд гривень, або близько 3% ВВП, що, до речі, вписується в домовленості з Міжнародним валютним фондом і, що важливо, співвідноситься з вимогами Фонду до розміру дефіциту.

Причому ще в перших числах вересня, анонсуючи роботу над держбюджетом, Гройсман запевнив, що новорічних сюрпризів «під ялинку» цього року не буде, і пообіцяв дати країні «чесний» бюджет. Його слова підтвердив і голова Мінфіну Олександр Данилюк, який заявив про те, що 2017 року країна отримає вперше за довгий час бюджет розвитку, а не проїдання.

Утім, реалізувати ці плани буде непростим завданням, тому що українська економіка, як і раніше, стоїть перед серйозними викликами. По-перше, не варто забувати про політичну нестабільність і конфлікт на сході нашої країни. По-друге, обережно налаштований бізнес, який стикається з податковим і регуляторним тиском, внаслідок чого українські компанії змушені шукати нові ринки збуту, а найчастіше – взагалі мігрувати за межі України. По-третє, очевидне охолодження відносин із головними кредиторами. По-четверте, слабкий прогрес у реформах, який демонструє влада, що, своєю чергою, гальмує зростання ВВП.

Проте 2017 року в нас є шанс побачити нехай і обережні, але все-таки спроби зміцнення української економіки.

Адже навіть якщо проаналізувати прогнози на 2016 рік, які лунають з боку як міжнародних, так і українських експертів, усі вони плюс-мінус позитивні. Наприклад, у Національному банку розраховують на 1,1% зростання за підсумками року. Аналогічну оцінку озвучили Світовий банк і рейтингове агентство Fitch, на думку яких цьогоріч можна розраховувати щонайменше на 1% позитивної динаміки. Трохи оптимістичніші аналітики американської інвестиційної компанії Goldman Sachs, яка оцінює приріст української економіки цього року на рівні 1,6%. Розраховують на зростання в межах 1,5% і представники МВФ.

Наступного ж року більшість прогнозів вказує на те, що Україна продемонструє ще вищі темпи економічного зростання. Наприклад, якщо взяти той же проект бюджету, то він базується на оціночному прирості ВВП 2017 року до 3%. Міжнародний валютний фонд, зі свого боку, чекає на зростання ВВП України до 2,5% 2017 року і його пришвидшення до 4% до 2021 року.

Вікно для експорту

У зоні ризику залишається і зовнішня торгівля, яка, як відомо, є головним джерелом припливу в Україну валюти. Багато ринків збуту, на жаль, з усім відомих причин українськими виробниками втрачено. Тоді як нові канали поставок експортерам відкривати дуже непросто. Насамперед це стосується країн Європейського союзу, які, незважаючи на анонсовані переваги від угоди про асоціацію, поки що не поспішають приймати експорт з України з розпростертими обіймами.

Однак влада і бізнес роблять спроби налагоджувати відносини з «альтернативними» регіонами – азіатським, латиноамериканським, африканськими країнами. І хоча вони не зможуть повністю перекрити провали в торговельному обігу, тут є чималі успіхи.

Наприклад, у першій половині 2016 року українська влада змогла домовитися про постачання м’ясної продукції в Об’єднані Арабські Емірати і Китай, а також в Ізраїль. Плюс до всього в 2016–2017 роках, за різними оцінками, буде експортовано 34–36 млн тонн зернових культур, що підтримає торговельний обіг. Крім того, поступово спостерігається відновлення гірничо-металургійного комплексу і зростання попиту на продукцію українських металургів.

І хоча обсяг експорту за 1-ше півріччя 2016 року, за даними Держстату, становить $20,6 млрд, що на 10,3% менше за аналогічний період 2015 року, а імпорт знизився на 5,8% до $19,6 млрд, сальдо зовнішньої торгівлі України позитивне – близько $1 млрд за січень-червень 2016 року. До того ж важливо зазначити, що експорт в ЄС і далі зростає. Наприклад, якщо за 6 місяців 2015 року поставки товарів і послуг у Євросоюз становили $7,2 млрд, то за 6 місяців 2016 року – понад $7,6 млрд.

Є прогрес і в динаміці інвестицій. Так, згадана вже Держслужба статистики рапортує про те, що протягом перших 6 місяців 2016 року зовнішні інвестори вклали в українську економіку понад $2,8 млрд, тоді як одержали тільки $330 млн. Для порівняння: за 1-ше півріччя 2015 року обсяг капіталовкладень було зафіксовано на позначці $1,04 млрд, тоді як відплив інвестицій – $2,9 млрд.

Нові дорогі, старі позики

Незважаючи на значні суми, які 2017 року отримає оборонна галузь і силові структури (близько 129 млрд гривень, або 5% ВВП), держбюджет не буде в чистому вигляді «військовим».

Наприклад, Кабміном уже заявлено про підвищення соціальних стандартів, на що, за попередніми оцінками, знадобиться близько 50 млрд гривень (і це без урахування фінансування дефіциту Пенсійного фонду). До того ж планують залучити від 30 до 40 млрд гривень на ремонт доріг і розвиток дорожньої інфраструктури. Крім цього, 47 млрд гривень буде спрямовано на сферу охорони здоров’я, а 11,3 млрд гривень отримає Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

Варто звернути увагу і на те, що 2017 року Україна знизить свої апетити щодо запозичень. Це хороший знак для країни, у якій сукупний рівень держборгу вже перевищив 70% ВВП.

Наприклад, якщо обсяг залучення боргів 2016 року становитиме 218 млрд гривень, то 2017 року – це 191 млрд гривень. Причому зовнішні позики будуть на рівні 87 млрд гривень, що еквівалентно $3,2 млрд (очевидно, що ця сума здебільшого складається з планованого фінансування з боку МВФ та інших партнерів). На повернення раніше залучених боргових зобов’язань буде скеровано 130 млрд гривень, з яких 76% – погашення внутрішніх і 24% – зовнішніх боргів.

Утримати і вистояти

Незважаючи на загальний скепсис щодо бюджету-2017 і перспектив України майбутнього року, у країни простежується явний шанс вибратися з рецесії. Передусім перезапустити реформи. Насамперед податкову та регуляторну, де уряд уже анонсував 114 кроків, покликаних полегшити життя компаній. Як середніх, так і великих. Нам дуже потрібно дати бізнесу вільно дихати. Адже саме він є індикатором і водночас каталізатором економічної активності та зростання.

Необхідно завершити розпочате в енергетичній галузі (де, до речі, вже є позитивні результати) і в житлово-комунальній сфері. До слова, на енергоефективність у бюджеті-2017 виділено 1 млрд гривень. Це невелика в масштабах держави сума, але вона свідчить про те, що в уряді вже є розуміння того, що енергомодернізація – одна з головних умов відновлення ЖКГ.

Крім того, життєво важливо відновити обіцяну ще урядом Арсенія Яценюка «велику» приватизацію. На жаль, анонсовані навесні 2016 року конкурси з добору керівників 50 найбільших держкомпаній забуксували, і робота більшості підприємств, як і раніше, залишається непрозорою. Проте на вимогу МВФ до листопада Кабмін має затвердити й оприлюднити новий список компаній, які підлягають продажу або ліквідації, а вже до грудня сформувати законодавчу базу для прозорої приватизації. Це, своєю чергою, стане важливим сигналом для потенційних інвесторів, які, як не дивно, все ще бачать в Україні привабливий і перспективний ринок.

Не менш принципово повернути взаєморозуміння з основними фінансовими партнерами. Третій транш МВФ – гарний початок цього. Але, так чи інакше, якщо ми хочемо, щоб цей кредит не був останнім, нам доведеться дотримуватися рекомендацій Фонду. До того ж, судячи з оприлюдненого днями меморандуму, у Фонді нічого нового від України не просять. Продовжувати пенсійну реформу, боротьбу з корупцією, а також відрегулювати тарифну політику.

Звичайно, всі ці заходи не дадуть миттєвого позитивного ефекту. Але майбутній рік не буде згаяно даремно, і до 2018-го може бути закладено фундамент для реального, а не номінального зростання ВВП й оздоровлення економіки. Тільки закладати цей фундамент потрібно вже сьогодні.

джерело: Forbes



загрузка...

Читайте також

Коментарі