Арешт Сущенка — манія переслідування або холодний розрахунок Путіна?

Арешт Сущенка — манія переслідування або холодний розрахунок Путіна?

Затримання українського журналіста Романа Сущенка в Москві може призвести до запровадження Україною візового режиму з РФ і розриву дипвідносин між країнами, прогнозує український журналіст Сергій Руденко.

30 вересня в Москві за підозрою в шпигунстві був затриманий кореспондент українського державного інформаційного агентства «Укрінформ» Роман Сущенко. Росія кинула черговий виклик Україні, де-факто звинувативши Київ у шпигунстві. Але «справа Сущенка» — це виклик не лише українській державі, а й усьому цивілізованому світу. Якщо зараз дозволити Путіну «з’їсти» українського журналіста, то завтра подібне може трапитися в Москві з будь-яким іноземцем.

Історія «хвороби»

Роман Сущенко, на жаль, не перший і, очевидно, не останній громадянин України, якого Росія звинувачує в шпигунській діяльності. За останні три роки в руках співробітників ФСБ опинилися 73-річний Юрій Солошенко, який приїхав до Росії на запрошення друзів, Євген Панов, затриманий в Криму за підозрою в тероризмі і шпигунстві, історик Ігор Козловський, звинувачений в шпигунстві у контрольованій сепаратистами частині Донбасу, і інші українці, які потрапили в поле зору російських спецслужб.

За умов неоголошеної війни на Донбасі Кремлю дуже важливо підтримувати всередині Росії образ українця-ворога. Тому сьогодні поїздка українського громадянина на територію РФ може закінчитися арештом і звинуваченням в шпигунстві. У країні Володимира Путіна не діють міжнародні норми, а вже сама наявність іноземного паспорта робить з вас потенційного злочинця, навіть якщо ви, як Роман Сущенко, приїхали в гості до родичів.

Для чого все це робить Путін? Схоже, він має дві мети. Перша — переконати росіян, що навколо них самі вороги. Друга — в черговий раз продемонструвати власну безкарність. Для країни, яка зважилася на анексію Криму, веде війну на Донбасі й яку підозрюють у причетності до загибелі майже 300 пасажирів рейсу МН-17, історія з арештом іноземного журналіста — один з епізодів у великій геополітичній грі. Путін вирішив до кінця грати роль «поганого хлопця». І для світу головне — не змиритися з цією роллю господаря Кремля.

Відносини без дипломатії

Спікер українського парламенту Андрій Парубій вважає, що адекватною відповіддю Києва на арешт Сущенка може бути запровадження візового режиму з Росією. Ця ідея давно вже обговорюється в коридорах української влади, як і пропозиція про розрив дипломатичних відносин з РФ. Офіційний Київ поки не наважується ні на те, ні на інше. Головний аргумент — в сусідній державі на заробітках перебуває багато українців, і розрив відносин між двома країнами вдарить, перш за все, по них. Але очевидно, що питання запровадження візового режиму між Україною і Росією — це питання часу.

Досі офіційний Київ «ковтав» всі агресивні дії Москви щодо української держави. Анексія Криму, спроби створення Новоросії, війна на Донбасі, арешти українських громадян, переслідування кримських татар, проведення виборів до Держдуми на Кримському півострові і багато іншого можна сприймати як односторонню відмову Москви від дипломатичних відносин з Україною. Тому розрив їх Києвом і запровадження візового режиму з Росією могли б стати адекватною відповіддю Кремлю.

Путін проти всіх-всіх-всіх

В історії з українським журналістом Романом Сущенком, який останні 10 років працює в Європі як власкор «Укрінформу», Кремль лаконічний: це справа спецслужб, а не політики. Мовляв, у затриманого не було акредитації в країні, він — полковник головного управління розвідки міністерства оборони України, шпигував за російською армією. Словом, такий собі український Штірліц, який у відпустці вирішив трохи пошпигувати в Москві.

Слід врахувати, що вся ця історія трапилася напередодні очікуваного обміну полоненими між Україною і сепаратистами на Донбасі за принципом «всіх на всіх». Арешт Сущенка ставить під загрозу такий обмін. Втім, хотіла того Москва чи ні, але тепер на порядку денному стоїть не лише він або питання про вибори в самопроголошених «ДНР» і «ЛНР» і про статус цих псевдореспублік. Очевидно, що Москва не має наміру відпускати Україну зі своїх «обіймів». Кремль ніколи не рахувався і не рахуватиметься з Києвом, а значить — з правилами і законами, на яких тримається нинішній світовий лад. «Справа Сущенка» — ще одне тому підтвердження. Гра Путіна проти України — це гра проти всіх. І рано чи пізно вона погано для нього завершиться. Головне, щоб ті, хто зараз перебуває у нього в заручниках, за цей час не втратили своє здоров’я.

джерело: dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі