Кіно на півмільярда: які вітчизняні фільми профінансує держава

Кіно на півмільярда: які вітчизняні фільми профінансує держава

І як на українське кіно вплине новий закон про підтримку кінематографії.

22 вересня було оголошено результати чергового конкурсу кінопроектів, що претендують на державне фінансування. Того ж дня Верховна аада у другому читанні ухвалила законопроект 3081-д «Про державну підтримку кінематографії в Україні». Forbes з’ясував, що це означає для українського кіно.

Дев’ятий конкурс кінопроектів – пітчинг – стартував ще у травні цього року. На початку вересня стали відомі результати першого туру, потім, 12–15 вересня, відбувся сам пітчинг, на якому претенденти презентували свої проекти. Нинішній конкурс став наймасовішим за останні роки: на нього подавали 172 проекти (для порівняння: торік у пітчингу брало участь близько 130 проектів). 48 переможців, яких оголосили 22 вересня, увійдуть до Програми виробництва та розповсюдження національного кіно на 2016/2017 роки й отримають рекордне за весь час проведення пітчингів державне фінансування – близько 500 млн гривень.

Саме така сума закладається в проект бюджету. Це майже удвічі більше, ніж минулого року, коли на виробництво та розповсюдження національних фільмів держава виділила трохи більш як 250 млн гривень. Щоправда, говорити про рекордне фінансування вітчизняного кіно можна буде тільки після того, як бюджет буде ухвалено. Втім, заборгованості перед минулорічними переможцями у держави немає, тому в переможців цього року є хороші шанси отримати обіцяні кошти. Тим більше, що, як пояснюють у Держкіно, гроші виділяються не на рік, а на фільм, виробництво якого може тривати два-три роки і який може отримувати державні кошти частинами. Минулого року при закладених у бюджет 260 млн гривень Держікно обіцяло переможцям пітчінгу на 100 млн гривень більше.

У першому турі пітчингу члени експертної комісії оцінювали сценарії проектів. До другого туру, який проходив у форматі відкритих пітчингів, пройшло 90 проектів – і вони були допущені до другого туру. Два проекти від «Студії 95 квартал» – повнометражна стрічка «Слуга народу» і мультиплікаційний фільм «Повернення Гуллівера» – зійшли з дистанції з ініціативи Володимира Зеленського у зв’язку з «ситуацією в медіапросторі», що склалася навколо його спірного виступу в Юрмалі.

У другому турі експертна комісія оцінювала проект за дев’ятьма критеріями, серед яких: режисерський задум, актуальність теми, склад творчої групи, бюджет і, власне, якість самої презентації. За словами голови експертної комісії з питань кінематографії Андрія Дончика, найбільше претензій у комісії було до адекватності заявленого бюджету. Часто кінематографісти подають надмірно роздутий кошторис, особливо це стосується дебютних короткометражок. Тому для отримання держфінансування в секції «дебютні ігрові фільми» продюсерам рекомендували зменшити кошторисну вартість фільмів до 1 млн гривень для короткого метра і до 10 млн гривень – для повного.

До експертної комісії увійшло 16 фахівців: сценаристи, режисери, продюсери, оператори, дистриб’ютори, представники Держкіно і кінофестивалів (зокрема президент «Молодості» Андрій Халпахчі) та інші. Проекти розглядали в 14 категоріях: ігрові національні, проекти в копродукції (тут розділили масове глядацьке і авторське кіно), дитячі, неігрові, дебюти, анімація і тематичні (наприклад про Другу світову чи про бійців АТО).

Схоже, побачимо

На думку Андрія Дончика, інтерес для міжнародних фестивалів може становити «Атлантида» Валентина Васяновича. Дія цієї апокаліптичної історії відбувається в Маріуполі: підприємства масово закриваються, і герой, який усе життя пропрацював на заводі, шукає себе. У секції «національне авторське кіно» добір пройшли проекти «Герой нашого часу» Антоніни Ноябрьової (про хлопця з провінції, який намагається влаштуватися в сучасному Києві), «Пам’ять сонця» Євгена Тимошенка (пригоди козака, який виконує важливе завдання під час російсько-турецької війни) , «13-й автобус» Валерії Смаглюк (про поліцейського, який пройшов війну).

За результатами пітчингу найвищий бал (43 з 45 можливих) здобув «Ворошиловград»: режисер Ярослав Лодигін має намір екранізувати роман Сергія Жадана, причому письменник виступить співавтором сценарію. Стрічка брала участь у категорії «авторського кіно, яке зніматимуть у копродукції». Державне фінансування в цій категорії отримають фільми, до роботи над якими залучатимуть іменитих закордонних режисерів. Наприклад, підтримку отримав проект польського режисера Кшиштофа Зануссі «Ефір» – стрічка про західноукраїнського Фауста, лікаря, який на початку ХХ століття вивчав вплив ефіру на психіку і поведінку людей. Минулорічний номінант на «Оскар» за стрічку «Мандарини» грузин Заза Урушадзе зніме історію про хлопчика з німецькомовного поселення під Одесою за часів революції (проект «Антон»).

Найбільше коштів отримали проекти в секції ігрових повнометражних фільмів для широкої глядацької аудиторії. Режисер Любомир Левицький ( «Тіні незабутих предків», #SelfieParty) має намір зняти інтелектуальний екшен-трилер «Егрегор». Сюжет закручений навколо загадкового ментального конденсату – егрегора, який утворюється в місцях масових зібрань людей (як, наприклад, на Майдані). Таємний орден вивчає його особливості, щоб використовувати з недоброю метою. Команда анонсувала переговори з акторами світового рівня (Джон Малкович, Венсан Кассель, Джеремі Айронс).

Режисер Олена Дем’яненко обіцяє мелодраматичний мюзикл «Гуцулка Ксеня». У фільмі за мотивами оперети Ярослава Барнича буде використано музику від «ДахаБрахи» і Dakh Daughters. Дмитро Томашпольський у проекті «Сторонній» об’єднає фільм жахів, детектив і комедію. Містична «Морена» Сергія Альошечкіна ознайомить глядачів з українським фольклором і традиціями сучасних відьом. «Шляхетні Бродяги» Ігоря Забари розкажуть про унікальну субкультуру львівських батярів, що існувала з середини XIX до середини XX століття. А мелодрама з елементами містики «Солодка ілюзія життя» режисера і письменника Олександра Жовни, який до того ж працює педагогом-дефектологом в інтернаті для розумово відсталих дітей, буде присвячена людям із синдромом Дауна.

Режисер Ахтем Сейтаблаєв планує екранізувати «Захара Беркута» Івана Франка. Головний герой жертвує сином, щоб заманити ворога у пастку. За режисерським задумом, це буде костюмована драма в дусі «300 спартанців», з каскадерами, масштабними батальними сценами і великою кількістю комп’ютерної графіки. Проект «Захар Беркут» вирізнився тим, що попросив у держави найзначнішу суму – 30 млн гривень із загального бюджету секції 75 млн гривень.

Ще чотири повнометражні ігрові фільми знімуть у копродукції. Режисер Григоріс Карантінакіс зніме «Незвичайні грецькі похорони в Карпатах» – історію молодого грека українського походження, який повертається в рідне село матері, щоб розвіяти її прах, і зустрічає свого діда, колишнього клоуна (Богдан Бенюк). Проект «Терещенко – перший олігарх» (режисер Олексій Пантелєєв) присвячений життю сина відомого київського мецената Михайла Терещенка. У «Кордоні», який планує знімати Петер Беб’єк, йдеться про людей, які не бояться порушувати кордони – і власні, і державні. Одну з головних ролей – дружину бізнесмена-контрабандиста – зіграє вітчизняна театральна і кінозірка Римма Зюбіна.

Найдорожчим проектом пітчингу стала екранізація автобіографічної книжки Єжи Косинські «Розмальоване пташеня». За право її екранізувати боролися 12 голлівудських продюсерів, але перемога дісталася Вацлаву Маргоулу, який виступив також режисером і сценаристом. Зіграти у стрічці вже погодилися іменитий шведський актор Стеллан Скапсгорд, відомий співпрацею з Ларсом фон Трієром, і американець Гарві Кейтель, який знімався у Скорсезе й Тарантіно. Загальний бюджет фільму становить майже 128 млн гривень, з яких у Держкіно попросили тільки 9,6 млн гривень.

Серед анімаційних проектів на державну підтримку претендують короткометражка «Як розвеселити Самотність» Степана Коваля і повнометражні фільми від студії «Анімаград» «Мавка. Лісова пісня» та «Вкрадена принцеса». Навколо останнього вже встиг вибухнути скандал: мультфільм є вільною екранізацією «Руслана і Людмили» Олександра Пушкіна. І деякі активісти закликають Держкіно відкликати фінансування, оскільки вважають, що екранізувати твори російських письменників на гроші українських платників податків сьогодні неприпустимо.

У секції тематичного кіно на особливу увагу заслуговує екранізація книжки Сергія Лойка «Аеропорт». Режисером виступить американець Стів Вільямс, а на головну роль продюсери хочуть запросити американську кінозірку класу А. Також добір пройшли два ігрові фільми «Черкаси» Тимура Ященка, «Позивний «Бандерас» Олександра Богданенка та неігрові «Одесити на Донбасі» Сергія Лисенка, «Заміновані вірністю» Юрія Ткаченка, «Перехрестя «БАЛУ» Євгена Коваленка та інші.

Серед проектів, що не набрали необхідного мінімуму 35 балів, – «Дауншифтинг» Вікторії Трофименко і «Перше вересня» Романа Бондарчука, «Українських шерифів» якого цьогоріч висунуто від України на «Оскар». Як прокоментував представник компанії-виробника цих проектів «Татофільм» Андрій Ящишин, об’єктивність колективного рішення експертної комісії під сумнів не ставиться. Майбутнє проектів залежить від самих режисерів, чи захочуть вони доопрацювати їх і знову подати на наступному пітчингу. На практиці продюсери найчастіше шукають інвесторів уже за гарантії, що частину бюджету фільму профінансує держава. На думку Ящишина, Роман Бондарчук завдяки висуненню на «Оскар» перебував у виграшному становищі, але, можливо, експерти вирішили подивитися, як він упорається з ігровим кіно, – нині режисер якраз знімає в Херсоні дебютний ігровий повний метр «Вулкан».

Щоб потрапити до Програми виробництва та розповсюдження національних фільмів на 2016/2017 роки, пропозиції в яку розглядає колегія Мінкульту, переможці дев’ятого пітчингу до 6 жовтня мають надати Держкіно актуальний фінансовий план проектів. За словами голови Держкіно Філіпа Іллєнка, контракт про надання державної підтримки укладають лише за умови, що виробник зможе підтвердити наявність другої частини бюджету.

Закон допоможе

Шукати інвесторів вітчизняним кінематографістам тепер має стати простіше – завдяки ухваленому нещодавно закону «Про державну підтримку кінематографії в Україні». « Прийняття цього закону є історичною подією для українського кіно, тому що таких масштабних змін в ньомк ще не відбувалося, – говорить Філіп Іллєнко. -– Ці зміни носять комплексний характер, тому що багато і вони суттєві. Фактично повністю зміниться система державної підтримки кіно: підтримуватися буде не лише виробництво фільмів, але й їхнє розповсюдження, а також розвиток кінотеатральної мережі, просування українських фільмів за кордоном». За фінансування кіновиробництва відповідатиме Державний фонд підтримки кінематографа України (під управлінням Держкіно). Основні джерела формування фонду – кошти з бюджету в розмірі не менш як 0,2% від видатків загального фонду Держбюджету за попередній рік, а також кошти, отримані від реалізації майнових прав на використання фільмів, знятих за рахунок держбюджету, і лотерейні збори.

Документальні, дитячі, просвітницькі, анімаційні, дебютні фільми та фільми особливого культурного значення можуть претендувати на 100% безповоротну фінансову підтримку держави, яка отримує всі права на продукт. А ігрові та анімаційні фільми – на субсидію до 80%, якщо його творці зможуть підтвердити наявність інших 20% бюджету. Для телефільмів і серіалів субсидія становить до 50% на тих же умовах. При цьому виробник отримує всі права на продукт, але повинен буде повернути державі витрачені на виробництво кошти. Також державну субсидію можна отримати на забезпечення демонстрації національних фільмів у невеликих містах і селах, кінематографічну освіту, поширення та популяризацію національних фільмів, збереження і реставрацію українського кіно.

Крім того, для зарубіжних кіновиробників вводяться редейти – повернення кваліфікованих витрат на виробництво фільму в розмірі 25% і 10% винагороди акторам і членам знімальної групи (нерезидентам України), якщо така винагорода підлягає оподаткуванню в нашій країні. На думку голови Української кіноасоціаціїВікторії Ярмощук, це нововведення зможе залучити іноземних продюсерів. У Європі ребейти працюють уже давно, в середньому вони становлять 20–30%, а в Швейцарії – 60%. Ця система вигідна й Україні, оскільки дасть змогу повернути в економіку регіону чи міста, де знімається кіно, в утричі-уп’ятеро більше за рахунок інвестицій на весь проект. Це зарплати і гонорари для залучених українських суб’єктів кіновиробництва, оренда транспорту, техніки, кейтеринг і проживання в готелях. Щоправда, щоб отримати ребейт, фільм має пройти спеціальний культурний тест: сюжетна лінія має бути зав’язана на події в Україні або хоча б Європі, авторами мають бути резиденти України чи ЄС, а у виробництво залучені українські постачальники послуг.

Є ще низка положень цього закону, котрі не носять фінансовий характер, але значно спростять інтеграцію України до світового кінематографічного простору, пояснює Іллєнко. «Наприклад, тепер держава не залишатиме собі авторські права на фільми, котрі фінансуються частково, – говорить він. – Ми також зможемо пітримувати кінопроекти на ранніх етапах розвитку, що дозволить мінізувати ризики при фінансуванні виробництва фільмів».

Ухвалений законопроект працює також на блокування піратського контенту в інтернеті й передбачає квоти для вітчизняних стрічок у кінотеатрах. До 1 січня 2022 року національні фільми, фільми українського виробництва і фільми «національної кінематографічної спадщини» мають становити 15% від загального щомісячного кінопоказу, а з січня 2022-го їхня кількість зросте до 30%. Кінотеатри при цьому від введення квоти радше програють, адже їм доведеться зменшити кількість показів прибутковіших зарубіжних стрічок. Зате в додатковому виграші опиняться дистриб’ютори: тепер реклама національного кіно на телебаченні вважатиметься соціальною, вони зможуть заощадити на промо українських фільмів.

джерело: forbes.net.ua



загрузка...

Читайте також

Коментарі