Затишшя перед бурею: що відбувається в українському політикумі

Затишшя перед бурею: що відбувається в українському політикумі

Відносно спокійний початок політичного сезону в Україні створив ілюзію стабільності. Але насправді за лаштунками влади проходять досить гострі процеси, здатні вже найближчим часом вивести систему з рівноваги і переформатувати політичне поле країни.

Бюджетний процес, кілька епізодичних публічних скандалів, повернення до обговорення долі Донбасу ─ новий політичний сезон поки що не надто рясніє гучними подіями. Зовні позиції влади, в тому числі і в парламенті, виглядають досить впевненими. Це показав і щорічний виступ президента Петра Порошенка перед парламентаріями, і хід кількох перших тижнів пленарних засідань.

Опозиція в особі політсил Юлії Тимошенко і Олега Ляшка остаточно відмовилася від ідеї блокування трибуни, а бюджетний процес вперше за довгий час було розпочато урядом Володимира Гройсмана у встановлені законом терміни. Та й хід розгляду документа поки що говорить про те, що особливих проблем з його прийняттям у Кабміну, швидше за все, не буде.

Водночас, конфлікт президентської команди з міністром МВС Арсеном Аваковим і зростання соціальної напруженості можуть внести в український політичний процес серйозні корективи.

«Дамоклів меч» Арсена Авакова

Вже на стадії формування нового Кабінету міністрів на чолі з прем’єром Гройсманом для Адміністрації президента стало очевидним, що саме персона Арсена Авакова є тією точкою напруги, яка може в майбутньому створити серйозну загрозу для Петра Порошенка.

По суті, на даний момент Аваков ─ єдиний міністр, який зберігає повну автономію від президентської команди. Ситуація ускладнюється ще й тим, що він очолює найважливіше силове відомство, яке традиційно контролювалося саме президентською вертикаллю.

Події навколо телеканалу «Інтер» показали, що глава МВС цілком може діяти без санкції президента і вирішувати при цьому суто особисті питання, які не тільки не враховують думку АП, а й загрожують Порошенку серйозними іміджевими втратами. Крім того, навіть у рамках бюджетного процесу Аваков демонстративно «тягне ковдру на себе», вимагаючи для свого відомства рекордні 90 млрд гривень фінансування на наступний рік.

У поєднанні з контролем радикальних організацій, здатних оперативно брати участь у так званих «акціях прямої дії», міністр внутрішніх справ стає відверто небезпечною фігурою для АП. Той факт, що перед початком сесії Верховної Ради в апараті парламенту було зареєстровано відразу кілька проектів постанов про відставку глави МВС, лише підтверджує це. Так, поки що президент намагається вирішити дану проблему обхідними шляхами, але якщо така стратегія не даватиме результатів, президентській адміністрації доведеться перейти до радикальніших дій.

«У Порошенка залишається надзвичайно важкий вантаж у вигляді присутності Авакова на посаді міністра МВС. Главі держави потрібно його позбутися. Але поки що він до цього не готовий. Однак це не говорить про те, що президент не буде готовий, умовно кажучи, через кілька тижнів. І тоді ми будемо свідками серйозних змін», ─ прогнозує в бесіді з Forbes директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський.

Але навіть у разі відставки нинішнього глави МВС вихід «Народного фронту» з коаліції зовсім не обов’язковий. За даними Forbes, на Арсена Авакова орієнтується близько 20 нардепів у фракції НФ. «Я не думаю, що це потягне за собою розвал коаліції. Партія Яценюка не готова до виборів. І більшість їх фракції не піде на розрив із БПП. Але без цього рішення (звільнення Авакова ─ Forbes) говорити про яку-небудь стабільності для команди президента зарано. Над Порошенком це висить як «дамоклів меч», ─ упевнений Погребинський.

На думку експерта, вже зараз видно, що «Народний фронт» поводиться в коаліції досить агресивно. Досить згадати хоча б той натиск, з якимСергій Пашинський продавлює розгляд «під куполом» скандального закону про спецконфіскації.

Якщо цієї осені президент Порошенко все-таки зважиться змістити міністра Авакова ─ він зможе спертися на підтримку навіть тих груп, які не входять до коаліції. Депутати, які орієнтуються на Сергія Льовочкіна, Дмитра Фірташа та інших олігархів, у яких прямо чи опосередковано виникали тертя з Арсеном Аваковим, з радістю підтримають відставку глави МВС.

Юлія Тимошенко в пошуках підтримки

Поки в коаліції тліють внутрішні конфлікти, опозиція збирає сили і готується заявити про себе. Найбільш перспективним у цьому ключі виглядають позиції навіть не «Опозиційного блоку», який вже вписався в діючу політичну систему, а «Батьківщини», що робить ставку на зростання соціального невдоволення.

Поки що Юлія Тимошенко не така активна, як це прогнозували експерти, але причина цього криється в небажанні лідера «Батьківщини» зробити фальстарт. «Поки ще час не настав. Ідеальний момент для початку активних дій настане наприкінці жовтня ─ на початку листопада. Якщо в цей період нічого не станеться, владі можна буде розслабитися», ─ ділиться своєю думкою з Forbes глава Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

При цьому важливо розуміти, що Тимошенко все ще не має потрібної політичної могутності для організації масових акцій протесту. У цьому їй могли б допомогти представники демократичного табору, які теж вийшли з коаліції ─ «Самопоміч» та «Радикальна партія Олега Ляшка». «У якихось питаннях і Ляшко, і «Самопоміч» можуть підтримати Тимошенко. При цьому «Самопомочі» вибори не потрібні. У новій парламентській кампанії зацікавлений тільки «Опозиційний блок», але постає питання, чи зможуть вони публічно діяти разом. Поки бачиться, що співпраця може бути тільки закритою», ─ каже Володимир Фесенко.

Але для успішної протестної кампанії важливо мати не тільки внутрішній політичний ресурс, а й зовнішню підтримку. І саме цього сьогодні у Тимошенко немає. «Якби Тимошенко мала підтримку американського посольства, я думаю, у неї знайшлася б можливість і організаційна, й інша, щоб очолити протест. Але ніяких сигналів у цьому напрямку немає. Більше того, представники МВФ висувають саме ті вимоги до уряду, проти яких виступає Тимошенко. Наступний транш пов’язують з введенням ринку землі. Для Тимошенко, яка орієнтується на сільський електорат, підтримка подібних рішень самогубна», ─ упевнений Погребинський.

Говорити про консенсус олігархату проти президента Порошенка поки що теж передчасно. Жоден з «господарів» ФПГ не готовий піти на розрив відносин з Адміністрацією президента: ризики дуже високі, в той час як шанси на успіх вельми туманні. Тому ключове завдання Юлії Тимошенко ─ заручитися підтримкою і знову повернути потенційним спонсорам як всередині країни, так і за її межами, впевненість у тому, що саме вона ─ найперспективніший політичний актив, в який потрібно вкладати ресурси.

«Розділяй і володарюй»

Крім тактичних розкладів в Адміністрації президента стурбовані і стратегічними цілями. Робота ведеться в двох напрямках ─ зниження зростання рейтингу Тимошенко і нейтралізація електорату «Опозиційного блоку».

Для вирішення першої проблеми рецепта поки що немає, і опитані Forbes експерти сходяться на думці, що це ─ тренд наступного року з прицілом навіть не стільки на парламентські, скільки на президентські вибори.

А ось протидія «Опозиційному блоку» поки що проходить досить успішно. Один з яскравих проявів цього ─ виникнення на політичній арені нового проекту «За життя», очолюваного Вадимом Рабиновичем і Євгеном Мураєвим. Не факт, що у цього проекту є пряме кураторство з АП, але те, що команді Порошенко вигідна така риторика, очевидно.

Ключовий ризик, який можливий в разі, якщо «За життя» стане повноцінним технічним проектом Банкової ─ остаточна дискредитація тієї риторики, яку намагається використовувати Рабинович. В таких умовах електорат Південного Сходу повністю втратить інтерес до політики в силу відсутності політичної альтернативи.

Аналогічним чином АП намагається діяти і всередині парламенту, роблячи спроби об’єднати розрізнені фракції «Воля народу» і «Відродження» під своїм політичним дахом. Джерела Forbes, близькі до цих груп, поки що констатують слабкий прогрес у переговорах. «Віталій Хомутиннік поки не горить ентузіазмом повністю переходити під вплив Банкової. Йому важливо зберегти автономію в парламенті, тому домовитися поки що не виходить», ─ розповідає джерело Forbes.

Водночас, це зовсім не свідчить про те, що президентська команда не зможе зберегти вплив на ці групи і без їх насильницького переформатування. І цілком ймовірно, що прийняття бюджету на 2017 рік уже продемонструє ефективність саме такого підходу.

джерело: forbes.net.ua



загрузка...

Читайте також

Коментарі